trusted
7110
редагувань
Відмінності між версіями «Біологія рослин в космосі»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Біологія рослин в космосі (переглянути вихідний код)
Версія за 21:46, 30 листопада 2020
, 21:46, 30 листопада 2020нема опису редагування
(Створена сторінка: Файл:Біологія рослин.jpg|Семінар в онлайн на тему: "Біологія рослин в космосі: наукові ре...) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Освоєння космічного простору, зокрема облаштування постійних колоній на інших планетах Сонячної системи, потребуватиме створення там умов, за яких людина зможе повноцінно жити, – фактично, штучної біосфери. Перші кроки в цьому напрямі роблять і вітчизняні дослідники – фахівці Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, Національного технічного університету України (НТУУ) «Київський політехнічний інститут (КПІ) імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Києво-Могилянська академія» – у співпраці з литовськими колегами з Центру дослідження природи (м. Вільнюс).<br /> | Освоєння космічного простору, зокрема облаштування постійних колоній на інших планетах Сонячної системи, потребуватиме створення там умов, за яких людина зможе повноцінно жити, – фактично, штучної біосфери. Перші кроки в цьому напрямі роблять і вітчизняні дослідники – фахівці Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, Національного технічного університету України (НТУУ) «Київський політехнічний інститут (КПІ) імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Києво-Могилянська академія» – у співпраці з литовськими колегами з Центру дослідження природи (м. Вільнюс).<br /> | ||
Пропонуємо вашій увазі огляд результатів досліджень завідувачки відділом клітинної біології та анатомії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН | |||
України члена-кореспондента НАН України Єлизавети Кордюм. У 1970-і роки Єлизавета Львівна Кордюм започаткувала новий напрям досліджень із космічної біології. Під її керівництвом уперше опрацьовано результати спільного радянсько-американського експерименту за програмою «Союз-Аполлон» та отримано дані про вплив факторів космічного польоту на одноклітинні організми. Автор і науковий керівник спільного українсько- американського експерименту за програмою польоту першого космонавта України Л.К. Каденюка (1995-1998), в ході якого установлено гравічутливість рослинних клітин та загальні закономірності впливумікрогравітації на клітину. | |||
На сьогодні актуальна ідея використання рослин як необхідних компонентів біорегенеративних систем життєзабезпечення космонавтів у тривалих міжпланетних польотах ще дуже далека від практичного втілення, що потребує створення космічних оранжерей достатнього об’єму, постановки космічних експериментів для відпрацювання технологій зеленого конвеєра на борту космічних апаратів та проведення генетикоселекційних робіт з метою одержання сортів сільськогосподарських культур, адаптованих до умов космічного польоту.<br /> | На сьогодні актуальна ідея використання рослин як необхідних компонентів біорегенеративних систем життєзабезпечення космонавтів у тривалих міжпланетних польотах ще дуже далека від практичного втілення, що потребує створення космічних оранжерей достатнього об’єму, постановки космічних експериментів для відпрацювання технологій зеленого конвеєра на борту космічних апаратів та проведення генетикоселекційних робіт з метою одержання сортів сільськогосподарських культур, адаптованих до умов космічного польоту.<br /> | ||
| Рядок 94: | Рядок 96: | ||
Підсумовуючи, слід зазначити, що дослідження в галузі сучасної космічної та гравітаційної біології рослин перебувають в центрі уваги світової наукової громадськості та є пріоритетними у Програмах національних космічних агентств космічних держав, що обумовлено їхнім неперевершеним значенням для вирішення фундаментальної загальнобіологічної проблеми – ролі гравітації у функціонуванні біосфери, та створення теоретичних уявлень щодо росту та розвитку рослин у відсутності сили тяжіння. Останні є необхідним підґрунтям для реалізації прикладних завдань відносно використання рослин у біорегенеративних системаж життєзабезпечення у між- планетарних пілотованих польотах. Напрями фундаментальних досліджень чітко визначені із використанням науково-технічної бази сучасної біології та мають всі підстави для успішного виконання поставлених завдань. На жаль, розробка біорегенеративних систем життєзабезпечення на базі вищих рослин перебуває ще у зародковому стані та потребує створення відповідних космічних оранжерей, технологій космічної агротехніки та їхнього тестування на борту літальних апаратів, а також відбору сільськогосподарських культур, адаптованих до умов космічного польоту.<br /> | Підсумовуючи, слід зазначити, що дослідження в галузі сучасної космічної та гравітаційної біології рослин перебувають в центрі уваги світової наукової громадськості та є пріоритетними у Програмах національних космічних агентств космічних держав, що обумовлено їхнім неперевершеним значенням для вирішення фундаментальної загальнобіологічної проблеми – ролі гравітації у функціонуванні біосфери, та створення теоретичних уявлень щодо росту та розвитку рослин у відсутності сили тяжіння. Останні є необхідним підґрунтям для реалізації прикладних завдань відносно використання рослин у біорегенеративних системаж життєзабезпечення у між- планетарних пілотованих польотах. Напрями фундаментальних досліджень чітко визначені із використанням науково-технічної бази сучасної біології та мають всі підстави для успішного виконання поставлених завдань. На жаль, розробка біорегенеративних систем життєзабезпечення на базі вищих рослин перебуває ще у зародковому стані та потребує створення відповідних космічних оранжерей, технологій космічної агротехніки та їхнього тестування на борту літальних апаратів, а також відбору сільськогосподарських культур, адаптованих до умов космічного польоту.<br /> | ||
# Кордюм Є. Л. Біологія рослин в космосі: наукові результати та проблеми // Космічна наука і технологія. 2013. Т. 19. № 4. С. 65–77. | |||
# Беркович Ю. А., Кривобок Н. М., Смолянини С. О., Урохин А. Н. Космические оранжереи: настоящее и будущее. – М.: Слово, 2005. – 367 с. | # Беркович Ю. А., Кривобок Н. М., Смолянини С. О., Урохин А. Н. Космические оранжереи: настоящее и будущее. – М.: Слово, 2005. – 367 с. | ||
# Кордюм Є. Л., Чепмен Д. К. Рослини в космосі. – Київ: Академперіодика, 2007. – 215 с. | # Кордюм Є. Л., Чепмен Д. К. Рослини в космосі. – Київ: Академперіодика, 2007. – 215 с. | ||