trusted
7110
редагувань
Відмінності між версіями «Педагогічна практика.»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Педагогічна практика. (переглянути вихідний код)
Версія за 21:54, 21 січня 2021
, 21:54, 21 січня 2021нема опису редагування
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
| Підготовчий | | Підготовчий | ||
| 1. Дирекція школи спільно з методистом з університету розподіляє студентів по 6,7,8,9 класах, де вони працюватимуть як учителі предметними та як класні керівники. Проводяться відповідні бесіди студентів з учителями біології, класними керівниками та іншими вчителями.<br /> | | 1. Дирекція школи спільно з методистом з університету розподіляє студентів по 6,7,8,9 класах, де вони працюватимуть як учителі предметними та як класні керівники. Проводяться відповідні бесіди студентів з учителями біології, класними керівниками та іншими вчителями.<br /> | ||
До початку проведення навчально-виховної роботи зприродничих наук, фізики, хімії, біологіїстуденти повинні: опрацювати розділи шкільної програми, які вивчатимуться під час проходження практики; проаналізувати зміст, структуру та послідовність вивчення матеріалу та лабораторнихробіт; опрацювати календарні плани роботи вчителя та класного керівника, а також –зміст матеріалу шкільних підручників, підібрати відповідну наукову, методичну, хрестоматійну літературу таінші джерела, які необхідні у процесі організації роботи з школярами.<br /> | |||
3. Практиканти повинні скласти детальний план проходження практики на весь її період. | 3. Практиканти повинні скласти детальний план проходження практики на весь її період. | ||
|- | |- | ||
| Рядок 112: | Рядок 112: | ||
7. Захист практики - 20 балів<br /> | 7. Захист практики - 20 балів<br /> | ||
Сума - 100 балів | Сума - 100 балів | ||
== Додаткові вказівки та рекомендації == | |||
'''ВИКОРИСТАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ УРОКУ'''<br /> | |||
Всі структурні компоненти уроку поєднуються у комбінованому типі уроку. До таких компонентів відносять: організаційний момент; перевірка знань учнів та актуалізація опорних знань; мотивація навчання; вивчення нового матеріалу, його закріплення та повторення; підведення підсумків уроку: узагальнення та систематизація знань, зосередження уваги на головних поняттях і закономірностях; пояснення домашнього завдання.<br /> | |||
'''1. Організаційний момент<'''br /> | |||
Організаційний момент – початковий елемент кожного уроку, незалежно від його типу. Вчитель психологічно та організаційно готує учнів до виконання відповідної роботи: перевіряє присутність учнів, їх підготовку до уроку (наявність підручників, приладів тощо). За часом організація уроку не повинна перевищувати 1 –2 хвилин. Велике значення має дисциплінованість самого вчителя. Урок повинен починатися зразу ж після дзвінка. Запізнення вчителя негативно впливає на готовність учнів до початку уроку.<br /> | |||
'''2. Перевірка знань учнів та актуалізація опорних знань'''<br /> | |||
Актуалізація опорних знань, як правило, проводиться на початку комбінованого уроку. Перевірка сформованих на попередніх уроках знань, умінь та навичок учнів може здійснюватися різними методами, із використанням найрізноманітніших форм та засобів навчання. <br /> | |||
1. Усна індивідуальна перевірка знань відбувається з використанням біологічних схем. Учитель при цьому ставить перед класом або окремим учнем запитання, яке вимагає чіткої відповіді. Протеза браком часу таким способом можна опитати не більше 3 –4 учнів. <br /> | |||
2. Для ширшого охоплення класу перевіркою раніш сформованих знань можна застосовувати фронтальне опитування, коли у повторенні навчального матеріалу бере участь більшість учнів. Прицьому запитання ставляться конкретні. Вони не вимагають ґрунтовної відповіді. <br /> | |||
3. Для окремих учнів учитель може підготувати індивідуальні завдання з використанням роздаткового матеріалу (короткі запитання; біологічні задачі, тести; завдання для виконання у зошитахтощо). <br /> | |||
4. Для перевірки знань термінів та понять учитель може практикувати біологічнідиктанти тощо. <br /> | |||
Досвідчені вчителі з метою піднесення ефективності опитування комбінують різні форми перевірки знань. Серед них – опитування індивідуальне та фронтальне, письмові, усні та тестові завдання. Оцінювання знань учнів відбувається здебільшого відразу після відповіді. У деяких випадках учитель може оголосити оцінки у кінці уроку. Орієнтовний час для перевірки знань –до 15 хвилин.<br /> | |||
Як свідчать спостереження, на цьому етапі найчастіше відбувається перевірка знань, сформованих на попередньому уроці. Щоб забезпечити міцніший зв’язок між раніш сформованими знаннями та новим навчальним матеріалом, учителі організовують процес актуалізаціїопорних знань. При такому підході поставлені перед класом запитання вимагають відтворення у пам’яті школярів найважливіших понять і закономірностей, які становлять безпосередню основу для усвідомлення нового матеріалу.<br /> | |||
'''3. Мотивація навчання'''<br /> | |||
Мотивація є засобом для досягненняголовної мети –збереження та підтримання прагнення до навчання. Функції мотивації як етапу уроку – швидко налаштувати клас до навчальної роботи на уроці. Учителю потрібно впродовж кількох хвилин викликати у школярів інтерес до питань, які вивчатимуться.<br /> | |||
Мотивація навчання починається з короткої вступної розповіді або бесіди вчителя (про практичне значення тих знань, що будуть вивчатися, про їх місце у курсі шкільної біології, науки, у житті суспільства тощо). Зрозуміло, що мотиваційний етап кожного уроку повинен бути різним за змістом і формою та обов’язково враховувати вікові особливості учнів.<br /> | |||
Які ж мотиваційні прийоми може застосовувати вчитель біології ? Розгляньмо окремі з них. Скажімо при вивченні теми«Транспорт органічних і мінеральних речовин постеблу» (6 клас) можна використати прийом «Фантастична добавка»: ...У колбу з водою додаємо кілька крапель червоного або синього чорнила і занурюємо стебло бальзаміну султанського через кілька хвилин ми можемо помітити , що майже безбарвне стебло стало кольору чорнила. Чому так відбулося ми й дізнаємось сьогодні. Під час розповіді вчитель особливу увагу звертає на інтонацію та емоційність мови, нажести тощо. Недарма методисти вважають, що методика –це і наука, і мистецтво. Важливо, щоб учні відчули –розповідь педагога цікава не тільки їм, але і їхньому наставнику. У таких психологічних умовах навчальна інформація краще сприймається дітьми. Власне, вчитель впродовж усього уроку повинен бути артистом, який впливає на емоції учнів, заохочує їх до свідомого та зацікавленого сприйняття навчального матеріалу.<br /> | |||
'''4. Вивчення нового матеріалу, його повторення та закріплення''' <br /> | |||
Ці структурні компоненти уроку становлять його основну частину. Вони невід’ємні один від одного. <br /> | |||
Вивчення нового матеріалу організовується окремими смисловими блоками. Їх основний зміст відображений у плані вивчення нового матеріалу. Вивчення кожного блоку спирається на певну базу знань учнів тає логічною основою для вивчення наступного блоку. Поетапне вивчення кожного з питань доцільно супроводжувати неодноразовим його повтореннямта закріпленнямна різних рівнях засвоєння.<br /> | |||
При формуванні знань необхідно поєднувати різні методи і прийоми, форми й засоби навчання. Особлива увага зосереджується на роботі з наочними посібниками, натуралістичним матеріалом тощо. Необхідно, щоб учень засвоїв | |||
12основний навчальний матеріал у процесі активної творчої роботи на уроці. Привчити школярівпрацювати – це систематична і велика праця вчителя. <br /> | |||
'''5. Підведення підсумків уроку: узагальнення та систематизація знань, зосередження уваги на головних поняттях і закономірностях''' <br /> | |||
Підведення підсумків уроку – обов’язковий його компонент. У співбесіді з учнями вчитель акцентує їх увагу на основних поняттях, закономірностях, біологічних назвах, центрах тощо, які засвоєні науроці. В учнів формується вміння генералізувати вивчений матеріал, систематизувати навчальну інформацію, виділяти головне. Без підведення підсумків урок не можна вважати закінченим.<br /> | |||
'''6. Пояснення домашнього завдання'''<br /> | |||
Домашнє завдання дається учням на переважній більшості уроків. Учитель повинен пояснити учням особливості його виконання. При необхідності окремі завдання даються диференційовано.<br /> | |||
Не рекомендується практикувати домашні завдання у вигляді механічного заповнення робочих зошитів, перемальовування малюнків або схем з підручника. Всі домашні завдання повинні сприяти розвитку самостійної творчої роботи учнів.<br /> | |||
'''Підсумок.''' <br /> | |||
Структура уроку передбачає логічний зв’язок та послідовність усіх його етапів. Від організації діяльності на кожному з етапів залежитьрезультативність уроку в цілому. <br /> | |||
== СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ == | |||
<br /> | |||
1. Загальні відомості про клас. Кількість учнів, з них –дівчат, хлопців. Вік учнів.<br /> | |||
2. Структура колективу і взаємини у ньому.<br /> | |||
-Актив класу. Його склад, самостійність, роль у житті класу. Чи користується актив класу авторитетом серед учнів?<br /> | |||
-Лідери формальні і неформальні. Активність та колективізм лідерів: колективістські –ізольовані; активні –пасивні.<br /> | |||
-Взаємовідносини у класі (дружний клас – не дружний).<br /> | |||
-Окремі угрупування у класі. На якій основі вони утворені. Відносини між угрупуваннями та між учнями в угрупуваннях.<br /> | |||
3. Навчальна робота класу.<br /> | |||
-Стан успішності.<br /> | |||
-Ставлення до навчання: відповідальне – безвідповідальне.<br /> | |||
-Інтерес: підвищений – слабкий. <br /> | |||
-Ставлення до окремих предметів: люблять – не люблять. <br /> | |||
-Участь у предметних гуртках, факультативах.<br /> | |||
4. Громадська робота класного колективу. <br /> | |||
-Ставлення до громадської роботи: активність, інтерес, учні виконують доручення під контролем. | |||
<br /> | |||
-Наявність навичок громадської роботи: вміння планувати, організовувати, керувати, оцінювати свою діяльність та діяльність товаришів.<br /> | |||
5. Суспільно-моральний рівень колективу.<br /> | |||
-Обізнаність у поточних подіях у країні та за кордоном. -Чи читають учні періодичну пресу ? <br /> | |||
-Чи дивляться вони телевізор (регулярно – ні) ?<br /> | |||
-Рівень проведення виховних заходів (високий – середній –низький). Їх зміст. Активність учнів.<br /> | |||
-Наявність традицій у колективі.<br /> | |||
-Кращі моральні якості людського суспільства (відповідальність, сумлінність, патріотизм тощо) типові: для більшості учнів – для половини класу – не сформовані у більшості учнів –властиві лише окремим учням.<br /> | |||
-Ставлення до праці.<br /> | |||
-Культура поведінки. <br /> | |||
-Повага до оточуючих, тактовність властиві: для більшості учнів –для половини класу – для окремих учнів –відсутні.<br /> | |||
-Учні ставляться до вчителів: з повагою, виконують їх вказівки – скептично, завдання виконують під тиском – не поважають учителів, саботують їх вказівки.<br /> | |||
6. Рівень естетичної вихованості колективу. Наявність естетичних знань. Естетичні смаки школярів. Їх участь у творчих гуртках.<br /> | |||
7. Здібності окремих учнів.<br /> | |||
8. Рекомендації і поради щодо поліпшення виховної роботи | |||