trusted
2188
редагувань
Відмінності між версіями «Історія становлення кафедри фізіології людини і тварин»
Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Історія становлення кафедри фізіології людини і тварин (переглянути вихідний код)
Версія за 19:45, 31 жовтня 2020
, 19:45, 31 жовтня 2020нема опису редагування
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
На час створення окремого приміщення для свого функціонування кафедра не мала. Кабінет завідувача розміщувався на вул. Радянській, 86 (нині – Винниченка, 30), у головному корпусі інституту (нинішній корпус № 1В), у цьому ж кабінеті працювали й викладачі, а також розміщувалась звукосвітлоізольована екранована кабіна з 8-канальним електроенцефалографом. Приміщення для кабінетів анатомії і фізіології людини, шкільної гігієни та біохімії інститут орендував у філіалу Львівського політехнічного інституту (вул. Леніна, 2, нині – проспект Волі), що функціонував у приміщенні Свято-Троїцького монастиря. Лекції для студентів читали також у різних приміщеннях: у головному корпусі (вул. Радянська, 86) в аудиторіях факультету фізичного виховання; в орендованому приміщенні (вул. Радянська, 73, нинішнє приміщення обласної прокуратури), а з відкриттям природничо-географічного факультету – в школі-гімназії № 14. | На час створення окремого приміщення для свого функціонування кафедра не мала. Кабінет завідувача розміщувався на вул. Радянській, 86 (нині – Винниченка, 30), у головному корпусі інституту (нинішній корпус № 1В), у цьому ж кабінеті працювали й викладачі, а також розміщувалась звукосвітлоізольована екранована кабіна з 8-канальним електроенцефалографом. Приміщення для кабінетів анатомії і фізіології людини, шкільної гігієни та біохімії інститут орендував у філіалу Львівського політехнічного інституту (вул. Леніна, 2, нині – проспект Волі), що функціонував у приміщенні Свято-Троїцького монастиря. Лекції для студентів читали також у різних приміщеннях: у головному корпусі (вул. Радянська, 86) в аудиторіях факультету фізичного виховання; в орендованому приміщенні (вул. Радянська, 73, нинішнє приміщення обласної прокуратури), а з відкриттям природничо-географічного факультету – в школі-гімназії № 14. | ||
На час створення на кафедрі працювали: доктор медичних наук Л. С. Гіттік(з 1971 року), кандидат медичних наук В. О. Мудрик (з 1971-го), кандидат медичних наук Б. П. Грейда (з 1971-го), кандидат медичних наук Р. З. Поташнюк (з 1971-го), кандидат біологічних наук В. В. Демчук (з 1972 року). Л. С. Гіттік очолював кафедру й викладав курс фізіології людини; В. О. Мудрик, Б. П. Грейда – анатомію людини і біомеханіку; Р. З. Поташнюк – шкільну гігієну та вікову фізіологію, В. В. Демчук – біохімію. У цей же період було створено два навчальні кабінети – анатомії людини й фізіології людини, які обслуговували лаборанти В. Х. Велемець, П. Д. Марченко, О. С. Себастіянська, Р. В. Попова. Велемець В. Х. забезпечувала навчальний процес курсів «Анатомія людини» та «Біомеханіка». Марченко П. Д. обслуговував читання курсу «Фізіологія людини». Себастіянська О. С. спочатку забезпечувала навчальний процес курсу «Біохімія», а згодом, коли був створений кабінет шкільної гігієни, була переведена лаборантом у цей кабінет і обслуговувала читання курсів «Шкільна гігієна» та «Вікова фізіологія», які викладались майже на всіх факультетах інституту. Попова Р. В. вела діловодство кафедри. Після створення 1975 року природничо-географічного факультету П. Д. Марченко був переведений на посаду старшого викладача цього підрозділу, а на його місце старшим лаборантом було призначено С. Є. Швайко. | На час створення на кафедрі працювали: доктор медичних наук Л. С. Гіттік (з 1971 року), кандидат медичних наук В. О. Мудрик (з 1971-го), кандидат медичних наук Б. П. Грейда (з 1971-го), кандидат медичних наук Р. З. Поташнюк (з 1971-го), кандидат біологічних наук В. В. Демчук (з 1972 року). Л. С. Гіттік очолював кафедру й викладав курс фізіології людини; В. О. Мудрик, Б. П. Грейда – анатомію людини і біомеханіку; Р. З. Поташнюк – шкільну гігієну та вікову фізіологію, В. В. Демчук – біохімію. У цей же період було створено два навчальні кабінети – анатомії людини й фізіології людини, які обслуговували лаборанти В. Х. Велемець, П. Д. Марченко, О. С. Себастіянська, Р. В. Попова. Велемець В. Х. забезпечувала навчальний процес курсів «Анатомія людини» та «Біомеханіка». Марченко П. Д. обслуговував читання курсу «Фізіологія людини». Себастіянська О. С. спочатку забезпечувала навчальний процес курсу «Біохімія», а згодом, коли був створений кабінет шкільної гігієни, була переведена лаборантом у цей кабінет і обслуговувала читання курсів «Шкільна гігієна» та «Вікова фізіологія», які викладались майже на всіх факультетах інституту. Попова Р. В. вела діловодство кафедри. Після створення 1975 року природничо-географічного факультету П. Д. Марченко був переведений на посаду старшого викладача цього підрозділу, а на його місце старшим лаборантом було призначено С. Є. Швайко. | ||
Зі створенням '''природничо-географічного факультету''' (1975) та відкриттям 1977-го року стаціонарного відділення педагогічного факультету кількість предметів біологічного профілю значно збільшилась, і 1978 року С. Є. Швайко було переведено з посади лаборанта на посаду старшого викладача кафедри, а на її місце лаборантом призначено Л. М. Гінайло. У цей же період на посади старших викладачів було також призначено В. П. Бенедя (1979), Т. О. Палажченко (1980), на посаду асистента – І. Б. Мірецького (1980). В. П. Бенедь викладав курси «Фізіологія людини» на факультеті фізичного виховання і «Фізіологія людини і тварин» – на природничо-географічному. Т. О. Палажченко вела курси «Шкільна гігієна», «Вікова фізіологія» на історичному та філологічному факультетах. І. Б. Мірецький викладав курс «Біомеханіка» на факультеті фізичного виховання і «Анатомія людини» – на біологічному. Після звільнення 1984 року доцента В. О. Мудрика на його посаду було призначено В. О. Гринчука, який вів курси «Анатомія людини» та «Спортивна морфологія» на факультеті фізичного виховання. Цього ж року, після звільнення Т. О. Палажченко, на її місце було призначено асистентом С. В. Борцевича. | Зі створенням '''природничо-географічного факультету''' (1975) та відкриттям 1977-го року стаціонарного відділення педагогічного факультету кількість предметів біологічного профілю значно збільшилась, і 1978 року С. Є. Швайко було переведено з посади лаборанта на посаду старшого викладача кафедри, а на її місце лаборантом призначено Л. М. Гінайло. У цей же період на посади старших викладачів було також призначено В. П. Бенедя (1979), Т. О. Палажченко (1980), на посаду асистента – І. Б. Мірецького (1980). В. П. Бенедь викладав курси «Фізіологія людини» на факультеті фізичного виховання і «Фізіологія людини і тварин» – на природничо-географічному. Т. О. Палажченко вела курси «Шкільна гігієна», «Вікова фізіологія» на історичному та філологічному факультетах. І. Б. Мірецький викладав курс «Біомеханіка» на факультеті фізичного виховання і «Анатомія людини» – на біологічному. Після звільнення 1984 року доцента В. О. Мудрика на його посаду було призначено В. О. Гринчука, який вів курси «Анатомія людини» та «Спортивна морфологія» на факультеті фізичного виховання. Цього ж року, після звільнення Т. О. Палажченко, на її місце було призначено асистентом С. В. Борцевича. | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Перші наукові дослідження, починаючи з 1975 року, проводили у кабінеті № 59 тодішнього головного корпусу (вул. Радянська, 86), у якому було облаштовано звукосвітлоізольовану екрановану кабіну з 8-канальним електроенцефалографом. На цьому приладі здійснювали реєстрацію ритмів ЕЕГ. Запис проводили чорнильними перами на спеціальному міліметровому папері. Аналіз отриманих даних здійснювали візуально, частоти й амплітуди потенціалів кори головного мозку рахували вручну. Отримані результати використовували для написання курсових і дипломних робіт на факультеті фізичного виховання. | Перші наукові дослідження, починаючи з 1975 року, проводили у кабінеті № 59 тодішнього головного корпусу (вул. Радянська, 86), у якому було облаштовано звукосвітлоізольовану екрановану кабіну з 8-канальним електроенцефалографом. На цьому приладі здійснювали реєстрацію ритмів ЕЕГ. Запис проводили чорнильними перами на спеціальному міліметровому папері. Аналіз отриманих даних здійснювали візуально, частоти й амплітуди потенціалів кори головного мозку рахували вручну. Отримані результати використовували для написання курсових і дипломних робіт на факультеті фізичного виховання. | ||
Після спорудження 1984 року дев’ятиповерхового лабораторного корпусу на вул. Потапова, 9 кафедрі анатомії і фізіології людини було виділено частину приміщень на сьомому поверсі цього корпусу. Це дало змогу розширити площу приміщень кафедри і значно покращити її матеріально-технічну базу. 1985 року створено наукову лабораторію з вивчення електричної активності мозку. Установлення обладнання та обслуговування приладів для наукового та навчального процесів здійснював О. Н. Паршин, який із 1985-го до 2006 року працював за сумісництвом на посаді лаборанта. | Після спорудження 1984 року дев’ятиповерхового лабораторного корпусу на вул. Потапова, 9 кафедрі анатомії і фізіології людини було виділено частину приміщень на сьомому поверсі цього корпусу. Це дало змогу розширити площу приміщень кафедри і значно покращити її матеріально-технічну базу. 1985 року створено наукову лабораторію з вивчення електричної активності мозку. Установлення обладнання та обслуговування приладів для наукового та навчального процесів здійснював О. Н. Паршин, який із 1985-го до 2006 року працював за сумісництвом на посаді лаборанта. | ||
Розширення площі кабінету анатомії людини та велика кількість зібраних навчальних наочних матеріалів і технічних засобів навчання дали змогу перетворити кабінет анатомії людини в навчальну '''лабораторію-музей анатомії людини'''. Незмінним лаборантом у цій лабораторії-музеї з 1971 року до сьогодні працює В. Х. Велемець, яка постійно й наполегливо займається зміцненням та збереженням навчально-матеріальної бази музею. | Розширення площі кабінету анатомії людини та велика кількість зібраних навчальних наочних матеріалів і технічних засобів навчання дали змогу перетворити кабінет анатомії людини в навчальну '''лабораторію-музей анатомії людини'''. Незмінним лаборантом у цій лабораторії-музеї з 1971 року до сьогодні працює В. Х. Велемець, яка постійно й наполегливо займається зміцненням та збереженням навчально-матеріальної бази музею. | ||
Кабінет '''загальної фізіології''' також було перетворено в навчальну лабораторію. Лаборантами тут почергово працювали: Т. С. Гіпська (з 1984 року), Л. Г. Джупіна (з 1986 року), О. В. Грищук (з 1991 року), Н. О. Козачук (з 1991 року), Н. С. Абрамова (з 1995 року), Н. П. Говоровська (Хромчак) (з 2000 року), Л. В. Бурбан (з 2008 року до сьогодні). | Кабінет '''загальної фізіології''' також було перетворено в навчальну лабораторію. Лаборантами тут почергово працювали: Т. С. Гіпська (з 1984 року), Л. Г. Джупіна (з 1986 року), О. В. Грищук (з 1991 року), Н. О. Козачук (з 1991 року), Н. С. Абрамова (з 1995 року), Н. П. Говоровська (Хромчак) (з 2000 року), Л. В. Бурбан (з 2008 року до сьогодні). | ||
1984 року створено '''навчальну лабораторію вікової фізіології'''. Лаборантами в ній почергово працювали: Р. В. Попова (з 1984 року), А. Г. Моренко (з 1995 року), Н. М. Дмитрук (з 1999 року), В. В. Іванюк (з 2001 року). | |||
Кабінет шкільної гігієни також було розширено й перейменовано в навчальну лабораторію. Велику роботу з облаштування лабораторії шкільної гігієни провела доцент Р. З. Поташнюк: придбано навчальні меблі, технічні засоби навчання, приладдя й посуд для лабораторних робіт. Раїса Захарівна багато зробила в зміцненні навчально-матеріальної бази лабораторії, організації навчального процесу, проведенні наукових досліджень. Лаборантами в цій лабораторії почергово працювали: О. С. Себастіянська (з 1972-го до 1988 року), І. В. Поташнюк (з 1988-го до 2001 року), О. М. Абрамчук (з 2001-го до 2002 року), О. В. Онуфрійчук (у 2004 р.). | Кабінет шкільної гігієни також було розширено й перейменовано в навчальну лабораторію. Велику роботу з облаштування лабораторії шкільної гігієни провела доцент Р. З. Поташнюк: придбано навчальні меблі, технічні засоби навчання, приладдя й посуд для лабораторних робіт. Раїса Захарівна багато зробила в зміцненні навчально-матеріальної бази лабораторії, організації навчального процесу, проведенні наукових досліджень. Лаборантами в цій лабораторії почергово працювали: О. С. Себастіянська (з 1972-го до 1988 року), І. В. Поташнюк (з 1988-го до 2001 року), О. М. Абрамчук (з 2001-го до 2002 року), О. В. Онуфрійчук (у 2004 р.). | ||
