Відмінності між версіями «Кафедра педагогічної та вікової психології»

Із жовтня 2010 року працює завідувачем кафедри педагогічної та вікової психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Викладає навчальні дисципліни «Вікова психологія та спецпрактикум з вікової психології», «Психологія депривації», : Психогенеза особистості», «Психологія девіантної поведінки». Коло наукових уподобань складають психологія депривації та девіантної поведінки, крос-культурна емпірична психологія, вікова, субетнічна психологія. Розробив низку фахових університетських курсів «Вікова психологія», «Методологія наукового дослідження»,  «Експериментальна психологія», «Практикум із загальної психології», «Психологія девіантної поведінки», «Психологія депривації», «Психогенеза особистості в нормі й девіації» та ін.  

Член спеціалізованої вченої  ради К 32.051.05 у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки та спеціалізованої вченої ради К 26.133.04 у Київському університеті імені Бориса Грінченка, вченої ради у СНУ імені Лесі Українки.

Автор 228 наукових публікацій, серед яких: 2 монографії  «Самосвідомість і образ Я депривованих підлітків», «Ресоціалізація депривованої особистості»,  низка навчально-методичних посібників, найвагоміші з яких «Психологія депривації» (гриф МОНмолодьспорту), «Семінарій з курсу «Загальна психологія»,  «Лонгітюдне вивчення особистості підлітка», «Соціальна педагогічна психологія: збірник завдань і вправ», «Експериментальна психологія», «Психологія спорту», «Психологія девіантної поведінки» та ін.

Засновник і координатор наукової школи «Ревіталізація психогенези депривованої особистості» (вивчення психологічної специфіки вікового становлення особистості у деприваційній парадигмі «онтогенез-дизонтогенез» (спотворений, сповільнений, затриманий та ін. розвиток), керівник фундаментального дослідження за рахунок видатків державного бюджету за темою «Психогенеза ревіталізації депривованої особистості». Під керівництвом захищено 10 дисертацій, керує науковими роботами 5 аспірантів та 2 здобувачів наукового ступеню. Досліджує психолого-педагогічні проблеми ревіталізації (психореабілітації, реадаптації, ресоціалізації, соціорекреації, інкультурації) депривованої особистості з різними видами обмежень (депривація – психічна, ментальна, соціальна, сенсорна, материнська, сімейна, сексуальна, комунікативна, інформаційна, перцептивна, когнітивна, афективна (емоційна), екстремальна, економічна (матеріальна), професійна,  закладова,  духовно-соматична, організмічна, субетнічна, депривація сну та ін.).

Одружений. Дружина Дарія – кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогічної та вікової психології. Батько трьох дітей. Бере активну участь у громадському житті, член Всеукраїнської громадської організації  «Товариство психологів України», Ради науково-культурологічного товариства «Бойківщина», редактор відділу «Етнопсихологія» часопису «Бойки», член редколегії дванадцяти наукових часописів.  

=== Монографії ===