Відмінності між версіями «Спосіб оцінки сенсомоторних можливостей людини»
Tytiuk (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Спосіб оцінки сенсомоторних можливостей людини''' - одна з авторських розробок виклад...) |
Tytiuk (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Призначення та сфера застосування == | == Призначення та сфера застосування == | ||
Безпосереднім проявом вихідної (фонової) коркової активності людини є електрична активність м’язів дистальних частин кінцівок. Це обумовлене особливостями пірамідного тракту, волокна якого моносинаптично пов’язують нейрони моторної кори з мотонейронами спинного мозку, які іннервують дистальну мускулатуру руки. Відтак, характер регуляторних процесів, які забезпечують координацію корково-коркових і корково-підкоркових взаємовідносин у людей із різним рівнем індивідуальної α-частоти (ІАЧ) має неминуче віддзеркалення в активності м’язів кисті. Тому електроміографічні (ЕМГ) параметри спокою м’язів, які забезпечують тонку мануальну моторику в людей із різним рівнем ІАЧ, можуть характеризуватися як генетично детерміновані критерії вихідних можливостей сенсо-моторного апарату кожної людини. Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до функціональної та психомоторної діагностики, і може бути застосована для оцінки сенсо-моторних можливостей людини. | |||
== Основні характеристики, суть розробки == | |||
В основі корисної моделі є використання ЕМГ параметрів спокою м’язів як інформаційних критеріїв сенсо-моторних можливостей людини. Спосіб оцінки сенсо-моторних можливостей людини передбачає використання коефіцієнтів, які характеризують співвідношення напруги (середньої амплітуди, мкВ) й синхронності розрядів рухових одиниць (РО) (середньої частоти, Гц) антагоністичних м’язів дистальних частин правої руки, наприклад, пальців кисті, а також латеральні відмінності функції таких м’язів. Спосіб здійснюють таким чином. Електричну активність поверхневих м’язів дистальних відділів верхніх кінцівок, наприклад, згиначів (musculus flexor digitorum superfacialis) і розгиначів (musculus extensor digitorum) пальців кисті правої та лівої рук, реєструють за допомогою системи комп’ютерної електроміографії, наприклад “Нейро-ЕМГ-Мікро”. Електричну активність поверхневих м’язів дистальних відділів руки, наприклад, згиначів та розгиначів пальців кисті, в стані функціонального спокою аналізують за допомогою коефіцієнтів, що характеризують співвідношення середньої амплітуди (середньої частоти) антагоністичних м’язів кожної руки, а також латеральні відмінності середньої амплітуди (середньої частоти) коливань ЕМГ м’язів:<br /> | |||
К рец. асим. = А(Ч)згин./А (Ч) розг.,<br /> | |||
де К рец. асим. – коефіцієнт реципрокної асиметрії середньої амплітуди (середньої частоти) м’язів антагоністів, наприклад, пальців кисті, | |||
А (Ч)згин. – середня амплітуда (середня частота) скорочення поверхневих м’язів згиначів, наприклад, пальців кисті (musculus flexor digitorum superfacialis), А (Ч) розгин. – середня амплітуда (середня частота) скорочення поверхневих м’язів розгиначів, наприклад, пальців кисті (musculus extensor digitorum).<br /> | |||
К лат. ас. = А (Ч) пр./А (Ч) лів.,<br /> | |||
де К лат. ас. – коефіцієнт латеральної асиметрії середньої амплітуди (середньої частоти) м’язів (згиначів або розгиначів, наприклад, пальців кисті), А (Ч) пр. – середня амплітуда (середня частота) скорочення м’язів правої руки, А (Ч) лів. – середня амплітуда (середня частота) скорочення поверхневих м’язів лівої руки.<br /> | |||
Для зручності індивідуальної оцінки таких коефіцієнтів проводять розбиття вихідної множини їх значень у виборці обстежуваних на підмножини за допомогою кластерного аналізу. Застосування способу дає можливість виділити межі різних рівнів асиметрії ЕМГ параметрів м’язів і діагностувати за їх величиною вихідні можливості сенсо-моторного апарату той чи іншої людини | |||
== Основні переваги == | |||
* Обрахування та аналіз зазначених коефіцієнтів важливий для обґрунтованого вибору індивідуальних методик моторного навчання та реабілітації. | |||
* Більша мобільність реєструючої апаратури та простіші умови реєстрації ЕМГ є факторами, які значно спрощують практичне застосування таких критеріїв, порівняно з ЕЕГ обстеженням. Це робить діагностику індивідуальних можливостей мануального реагування людини на сенсорні сигнали більш доступною. | |||
== Вирішуємо проблему == | |||
Оцінка сенсо-моторних можливостей людини, що передбачає оцінку вихідних амплітудно-частотних характеристик α-ритму ЕЕГ з індивідуальною частотою α-активності включно. При цьому додатково використовуються коефіцієнти, які визначають співвідношення напруги й синхронності розрядів рухових одиниць антагоністичних м’язів дистальних частин правої руки та латеральні відмінності функцій таких м’язів. | |||
== Пропонуємо == | |||
Для осіб різного віку (школярів та їх батьків, студентів, осіб зрілого та похилого віку). | |||
'''Патент на корисну модель:''' Пат. 87632 Україна, МПК А61В 5/00 (2014.01). «Спосіб оцінки сенсомоторних можливостей людини» №u2013 11312; заявл. 23.09.2013; опубл. 10.02.2014, Бюл. №3. – 6 с. [http://uapatents.com/6-87632-sposib-ocinki-sensomotornikh-mozhlivostejj-lyudini.html] |
Версія за 19:26, 25 червня 2020
Спосіб оцінки сенсомоторних можливостей людини - одна з авторських розробок викладачів кафедри фізіології людини і тварин медико-біологічного факультету.
Керівники-розробники - Коцан Ігор Ярославович, Моренко Алевтина Григорівна.
Призначення та сфера застосування
Безпосереднім проявом вихідної (фонової) коркової активності людини є електрична активність м’язів дистальних частин кінцівок. Це обумовлене особливостями пірамідного тракту, волокна якого моносинаптично пов’язують нейрони моторної кори з мотонейронами спинного мозку, які іннервують дистальну мускулатуру руки. Відтак, характер регуляторних процесів, які забезпечують координацію корково-коркових і корково-підкоркових взаємовідносин у людей із різним рівнем індивідуальної α-частоти (ІАЧ) має неминуче віддзеркалення в активності м’язів кисті. Тому електроміографічні (ЕМГ) параметри спокою м’язів, які забезпечують тонку мануальну моторику в людей із різним рівнем ІАЧ, можуть характеризуватися як генетично детерміновані критерії вихідних можливостей сенсо-моторного апарату кожної людини. Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до функціональної та психомоторної діагностики, і може бути застосована для оцінки сенсо-моторних можливостей людини.
Основні характеристики, суть розробки
В основі корисної моделі є використання ЕМГ параметрів спокою м’язів як інформаційних критеріїв сенсо-моторних можливостей людини. Спосіб оцінки сенсо-моторних можливостей людини передбачає використання коефіцієнтів, які характеризують співвідношення напруги (середньої амплітуди, мкВ) й синхронності розрядів рухових одиниць (РО) (середньої частоти, Гц) антагоністичних м’язів дистальних частин правої руки, наприклад, пальців кисті, а також латеральні відмінності функції таких м’язів. Спосіб здійснюють таким чином. Електричну активність поверхневих м’язів дистальних відділів верхніх кінцівок, наприклад, згиначів (musculus flexor digitorum superfacialis) і розгиначів (musculus extensor digitorum) пальців кисті правої та лівої рук, реєструють за допомогою системи комп’ютерної електроміографії, наприклад “Нейро-ЕМГ-Мікро”. Електричну активність поверхневих м’язів дистальних відділів руки, наприклад, згиначів та розгиначів пальців кисті, в стані функціонального спокою аналізують за допомогою коефіцієнтів, що характеризують співвідношення середньої амплітуди (середньої частоти) антагоністичних м’язів кожної руки, а також латеральні відмінності середньої амплітуди (середньої частоти) коливань ЕМГ м’язів:
К рец. асим. = А(Ч)згин./А (Ч) розг.,
де К рец. асим. – коефіцієнт реципрокної асиметрії середньої амплітуди (середньої частоти) м’язів антагоністів, наприклад, пальців кисті,
А (Ч)згин. – середня амплітуда (середня частота) скорочення поверхневих м’язів згиначів, наприклад, пальців кисті (musculus flexor digitorum superfacialis), А (Ч) розгин. – середня амплітуда (середня частота) скорочення поверхневих м’язів розгиначів, наприклад, пальців кисті (musculus extensor digitorum).
К лат. ас. = А (Ч) пр./А (Ч) лів.,
де К лат. ас. – коефіцієнт латеральної асиметрії середньої амплітуди (середньої частоти) м’язів (згиначів або розгиначів, наприклад, пальців кисті), А (Ч) пр. – середня амплітуда (середня частота) скорочення м’язів правої руки, А (Ч) лів. – середня амплітуда (середня частота) скорочення поверхневих м’язів лівої руки.
Для зручності індивідуальної оцінки таких коефіцієнтів проводять розбиття вихідної множини їх значень у виборці обстежуваних на підмножини за допомогою кластерного аналізу. Застосування способу дає можливість виділити межі різних рівнів асиметрії ЕМГ параметрів м’язів і діагностувати за їх величиною вихідні можливості сенсо-моторного апарату той чи іншої людини
Основні переваги
- Обрахування та аналіз зазначених коефіцієнтів важливий для обґрунтованого вибору індивідуальних методик моторного навчання та реабілітації.
- Більша мобільність реєструючої апаратури та простіші умови реєстрації ЕМГ є факторами, які значно спрощують практичне застосування таких критеріїв, порівняно з ЕЕГ обстеженням. Це робить діагностику індивідуальних можливостей мануального реагування людини на сенсорні сигнали більш доступною.
Вирішуємо проблему
Оцінка сенсо-моторних можливостей людини, що передбачає оцінку вихідних амплітудно-частотних характеристик α-ритму ЕЕГ з індивідуальною частотою α-активності включно. При цьому додатково використовуються коефіцієнти, які визначають співвідношення напруги й синхронності розрядів рухових одиниць антагоністичних м’язів дистальних частин правої руки та латеральні відмінності функцій таких м’язів.
Пропонуємо
Для осіб різного віку (школярів та їх батьків, студентів, осіб зрілого та похилого віку).
Патент на корисну модель: Пат. 87632 Україна, МПК А61В 5/00 (2014.01). «Спосіб оцінки сенсомоторних можливостей людини» №u2013 11312; заявл. 23.09.2013; опубл. 10.02.2014, Бюл. №3. – 6 с. [1]