Фотовиставка: «Видове різноманіття роду Sansivera»: відмінності між версіями

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Створена сторінка: міні
 
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 2 проміжні версії цієї користувачки)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Сансівєра.jpg|міні]]
[[Файл:Сансівєра.jpg|міні]]
[[Файл:Сансівєра1.jpg|міні]]
В рамках Фестиваль науки на біологічному факультеті '''20 травня 2016 року''' була організована фотовиставка '''«Видове різноманіття роду Sansivera»'''.<br />
Підготавала фотовиставку [[Фіщук Оксана Сергіївна]]<br />
Сансев'єра з XVIII століття вирощується в Європі як декоративно листяна рослина. Різноманітні садові форми сансев’єри з успіхом використовуються для озеленення зимових садів, створення великих композиційних аранжувань. Життєстійкість, краса листя сансев’єри і простота розмноження забезпечили їй широке поширення і велику популярність в кімнатній культурі.<br />
Рід Сансевієрія або сансев’єра (Sansevieria Thunb.) названий на честь честь італійського принца Раймондо ді Сангро Сан-Северіно (1710-1771р.р.), який сприяв розвитку природних наук, зокрема ботаніки. Рід налічує за різними даними від 60-70 видів вічнозелених безстеблових рослин родини Спаржевих (Asparagaceae), та донедавна рослину відносили до родини агавових (Agavaceae), ряд авторів відносять даний рід до родини драценових, а в англійській таксономії відносять до родини Ruscaceae (Іглицеві).<br />
На сьогодні відомо багато сортів, виведених переважно на основі Сансеверії трисмужкової (S. trifasciata Thunb.). Окремі види занесені до Червоного списку рослин Південної Африки.<br />
Батьківщина рослини – Азія і басейн річки Конго в Африці, зустрічається в сухих регіонах тропіків і субтропіків Мадагаскару, Південної Флориди, Індонезії та Індії. Сансевієрія з XVIII століття вирощується в Європі як декоративно листяна рослина [14].
У цієї рослини безліч назв, і в кожній країні її називають по-різному. У США – «зміїна коса», «леопардова лілія», «зміїна шкіра», «мова диявола», в Німеччині – «африканськими коноплями», в Великобританії і в Росії – «тещин язик», «зозулин хвіст». Іноді за поперечні смуги, які, розташувавшись на шкірястих листках, що нагадують луску щуки його ще називають щучим хвостом.<br />
На батьківщині сансевієрія (сансев’єра) використовується для різних цілей. В Індії  С. цейлонську ( S. zeylanica Thunb.), С. триполосну (S. trifascista Thunb.) з успіхом застосовують в якості живої огорожі. Листя сансевієрії містять цінне технічне волокно з якого виготовляють тятиви для луків, використовують для плетіння морських канатів, мотузок, сумок, капелюхів, грубих тканин. Крім того, сансевієрію застосовують в народній медицині. У листі рослини містяться абамагенін, гемолітичний сапогенін, органічні кислоти. В Африці коріння і листя використовують в гінекологічній практиці, при загальній слабкості, конвульсіях. Сік з листя лікує виразки, краплі з нього знімають біль у вухах, використовують для підвищення адаптаційних можливостей і стійкісті до простудних, вірусних та інших захворювань. Підземні частини рослини вважаються тонізуючим засобом. Дим від палаючого листя заспокоює головний біль.<br />
Сансевієрія в кімнатній культурі здатна захистити приміщення від скупчення шкідливих речовин, що виділяються лінолеумом і меблевою синтетикою.