Відеоекскурсія: «Ботсад вільного університету Берліна»

Броиелієві

Кактуси

Вологі тропіки

Альпінія

Алое строкате

Камелія

Біла кориця

Мильне дерево

Для студентів було проведено відеоекскурсію «Ботсад вільного університету Берліна». Ботанічний сад і ботанічний музей вільного університету Берліна (ФРН) – один із найбільших та найважливіших центрів світової ботаніки. Професор Сергій Волгін ознайомив студентів факультету з організацією одного з найбільших гербаріїв світу, експозиціями ботанічного музею. Проведена фотоекскурсія колекціями експозиційного фонду ботанічного саду: ботаніко-географічними колекціями відкритого ґрунту, колекціями культурних і лікарських рослин, ботаніко-географічними та таксономічними колекціями тропічних і субтропічних рослин закритого ґрунту. Особлива увага надана роботам із збереження зникаючих рослин світу в умовах культури. Продемонстровані технічні, технологічні та організаційні засади обслуговування колекційних фондів.

Берлінський ботанічний сад налічує майже п'ять століть історії. Протягом свого довгого життя він двічі переїжджав з місця на місце.
Вперше ботанічний сад згадувався в 1573 році і виконував він на той момент суто утилітарну роль - вирощування плодових і овочевих рослин. На його місці зараз знаходиться міський парк Лустгартен.
У 1679 році він змінив своє місце розташування, але залишився придворним джерелом плодів і овочів, ну і трошки рідкісних рослин. Його науковий розвиток починається з 1809 року, коли ботанік Карл Людвіг Віллденов (Carl Ludwig Willdenow) домігся передачі саду Берлінському університету.
З 1888 року, з закладки арборетума починається перенесення саду на нове, його сучасне місце в містечку Далем, а на старому місці залишається черговий міський парк. В даний час ботанічний сад є структурним підрозділом Вільного університету Берліна.
Його площа становить близько 43 га, а колекція налічує 22 тисячі видів і зараз є найбільшою в Німеччині.
Будівництво перших оранжерей доводиться на початок 20 століття (наприклад, велику тропічну оранжерею будували з 1905 по 1907 рік). А потім комплекс поступово розростався, добудовувався і в даний час являє собою багаторівневу споруду, яке дуже важко цілком сфотографувати.

Фінансування на утримання цього дорогого об'єкта дає не тільки держава. Проводяться екскурсії, відвідування саду коштує близько 5 євро. Багато рослин мають «шефів», які оплачують їх зміст, поряд з рослиною стоїть табличка, де згадано ім'я «благодійника». Коштує це щастя від 250 до 1500 євро залежно від рідкості, примхливості і розміру підопічного.
Оранжереї мають буквену нумерацію і назву, що відображає росте в них видовий склад рослин. Природно, нумерація бере початок з великою тропічної оранжереї. Далі є розділи бегоній, тропічних культурних рослин, де я затрималася досить надовго, орхідей і ароїдних, рослини вологих тропіків, тропічні і субтропічні папороті, бромелієві, сукуленти Африки, кактуси і інші сукуленти Америки, рослини Південної Африки, рослини жарких прерій, флора Австралії і нової Зеландії, камелії та азалії, водні рослини, Середземноморські види і рослини Канарських островів. У 2010 році була урочисто відкрита пальмова оранжерея.

Звичайно, є рослини, які є предметом гордості і захоплення співробітників і ботанічного співтовариства. Наприклад, старожилами саду є один з папоротей, який привезли ще з старого Ботанічного саду, бамбук, який досягає 25 м у висоту і приростає по 30 см за добу. Можна прийти два дні поспіль на екскурсію і подивитися на це диво рослинного світу. Особливе благоговіння у співробітників і просунутих ботаніків викликає екземпляр воллемії благородної (Wollemia nobilis) в розділі австралійської флори. Його-то як вид виявили тільки 1994 році, а до того вважали, що їм милувалися лише динозаври, а нам дісталися тільки скам'янілі відбитки.
У розділі африканських сукулентів алое. Крім чисто екзотичних і цілком декоративних видів, це алое соккотрійское, яке під час спеціальних експедицій заготовляли ескулапи Олександра Македонського перед його грандіозними походами для приготування ранозаживляючих засобів. Крім того, представлені і алое сьогодення, і алое страхітливе з ефектними шипами на листках.

Дуже цікава експозиція корисних тропічних рослин. Крім чисто побутових захоплень з приводу плодоносних кави і какао, представлені різні види кориці. Крім основних - кориці цейлонської і кориці китайської, які мають світове значення на ринку прянощів, можна познайомитися, наприклад, з Коричником лавролистним, який використовується в якості прянощів тільки в країнах Індокитаю, і корицею білої, яка відноситься навіть до іншого ботанічного роду, але використовується аналогічно представникам роду Cinnamonum.
Те ж можна сказати про Альпіна. Галгант, як її ще називають, є пряним рослинам і використовується як більш дешевий замінник імбиру. Гурмани і кулінари ставлять її нижче, але практично у всіх країнах Південно-Східної Азії кореневища можна зустріти на ринку. Крім того, Альпіна використовують в якості лікарської рослини в традиційній медицині цих країн при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і як загальнозміцнюючий засіб. Видів Альпіни дуже багато і більшість з них знаходить місцеве застосування.

У цьому ж розділі корисних тропічних рослин розмістилася і Ветиверія. Для шанувальників французької парфумерії вона більш відома як ветивер. Це злакова рослина широко вирощується для отримання в'язкого і дуже стійкого до видихання ефірного масла. Ефірна олія ветиверії отримують парової перегонкою коренів протягом доби і більше, причому коріння попередньо сушать і тривалий час бережуть. Таке зберігання істотно підвищує якість ефірного масла. Аромат ветиверії відноситься до фіксаторний - тобто він не тільки довго тримається сам, але і утримує інші запахи.

Мало хто звертає увагу на коряве деревце, схоже на мандарин своїми дрібненькими плодами. А тим часом це - бігардія, або помаранча. Звичайно, він не є чимось екзотичним в субтропічних країнах, але у нас може рости тільки в оранжереях. Ця рослина рекордсмен - з нього отримують три види різного по аромату, фармакологічну дії і вартості виду ефірного масла: з квіток - масло неролі, з плодів - масло гіркого апельсина, з листя - петігреневое масло. Тому прийшовши в аптеку, ви відразу представите, з чого зроблені перераховані масла.

У відділі орхідей важливе місце займає непентес. Величезні хижі глечики кокетливо звисають в різних кінцях оранжереї. Серед рослин Америки своїми розмірами і великою етикеткою виділяється мильне дерево. Його листя і кору індіанці центральної і Південної Америки використовували в якості миючого засобу. Високий вміст сапонінів дозволяло його використовувати як замінник мила і прального порошку.

Ботанічний музей заслуговує особливого захоплення. Він відкритий був ще в 1905 році і з тих пір вдосконалює свої експозиції з урахуванням сучасних засобів, аж до мультимедійнийх стендів. На відміну від оранжереї, конструкції якої майже не постраждали від бомбардувань, будівлю музею було дуже сильно зруйновано і відновлення тривало до 80-х років минулого століття. Може його експозиції не такі цікаві фахівця, але як викладача його стенди привели мене в повний захват. Тут можна проводити заняття для студентів та уроки біології для школярів (що власне і робиться).
При музеї знаходиться величезна бібліотека, зібрана протягом декількох століть, і гербарій.