Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача

Фіщук Оксана Сергіївна 6 жовтня 2020 року провела для студентів факультету біології та лісового господарства БЗЛ-33О методичний семінар на тему:«Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача» Один із критеріїв ефективності педагогічного процесу – це формування стійкого пізнавального інтересу у студентів, що є однією з центральних проблем сучасної вищої школи. Соціальну значимість процесу формування пізнавального інтересу підвищує введення нових освітніх стандартів. Актуальність цієї проблеми визначається оновленням змісту навчання, і навчальної діяльності, а також необхідністю формування у студентів навичок самостійного набуття знань.

Пізнавальний інтерес – спеціальне вибіркове, наповнене сильними враженнями і досягненнями, ставлення особистості до навколишнього світу, його об'єктів та явищ. Безперервно закріплюючись і прогресуючи, пізнавальний інтерес стає базою позитивного світогляду і ставлення до навчання. Під його впливом у людини регулярно виникають питання, відповіді на які він шукає самостійно, проявляючи щоденну активність. При цьому пошукова діяльність проходить паралельно захопленням, а студент відчуває почуття задоволення від виконаної роботи. Пізнавальний інтерес позитивно впливає і на освітній процес, завдяки чому, навіть слабші студенти виконують завдання більш продуктивно. Пізнавальний інтерес формується в процесі навчання через предметний зміст діяльності і спілкування між учасниками навчального процесу. Цьому сприяє широке використання фактору новизни знань, елементів проблемності в навчанні, залучення даних про сучасні досягнення науки і техніки, показ громадської та особистісної значущості знань, умінь і навичок, організація самостійних робіт творчого характеру, організація взаємо навчання, взаємоконтролю студентів.

Наступний компонент навчання – навчальні дії. Події, що здійснюються відповідно до усвідомленої мети. Вони проявляються на всіх етапах вирішення навчального завдання і можуть бути зовнішніми (спостерігаються) і внутрішніми (не можемо спостерігати). Головний інструмент пізнання – мислення. Тому, з огляду на його взаємозв'язок з іншими пізнавальними процесами і не применшуючи їхньої ролі в організації навчання студентів, основну увагу у процесі керівництва їхньою діяльністю необхідно приділяти розвитку розумових дій і конкретних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення). Саме використання сучасних методів викладання, забезпечує успішне вивчення певної певної теми та формує зворотній зв'язок.

Невід’ємними структурними компонентами навчання є дії контролю, оцінки та аналізу результатів. Самоконтроль, самооцінка і самоаналіз, які здійснюють студенти в процесі навчання, формуються на основі спостереження аналогічних навчальним діям викладача і забезпечують ефективний зворотній зв'язок у його роботі.