Анонім

Відмінності між версіями «Марчук Олег Васильович»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
нема опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Марчук Олег Васильович''' − кандидат хімічних наук, доцент, стипендіат кабінету міністрів України (2007 – 2009 рр.), нагороджений Срібним нагрудним знаком університету (2015 р.).  
'''Марчук Олег Васильович''' − кандидат хімічних наук, доцент, стипендіат кабінету міністрів України (2007 – 2009 рр.), нагороджений Срібним нагрудним знаком університету (2015 р.).  
Електронна адреса:
Електронна адреса:
  Marchuk.Oleg@eenu.edu.ua
  Marchuk.Oleg@eenu.edu.ua


Народився 13 червня 1974 року в селі Колона Іваничівського району Волинської області. У 1991 році з золотою медаллю закінчив Колонську середню школу.  
* Народився 13 червня 1974 року в селі Колона Іваничівського району Волинської області. У 1991 році з золотою медаллю закінчив Колонську середню школу.  
В 1996 році закінчив фізико-математичний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки, одержавши вищу освіту та кваліфікацію “Вчитель фізики та хімії”.
* В 1996 році закінчив фізико-математичний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки, одержавши вищу освіту та кваліфікацію “Вчитель фізики та хімії”.
У вересні 2005 року захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.04 – фізична хімія на тему “Фазові рівноваги в квазіпотрійних системах Cu2X – HgX – CIVX2 (CIV – Ge, Sn; X – S, Se)”.
* У вересні 2005 року захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.04 – фізична хімія на тему “Фазові рівноваги в квазіпотрійних системах Cu2X – HgX – CIVX2 (CIV – Ge, Sn; X – S, Se)”.
З 2000 року на постійній основі працює старшим викладачем кафедри загальної та неорганічної хімії, з 2001 року працює на посаді старшого викладача, а з квітня 2006 року – на посаді доцента кафедри фізичної та колоїдної хімії. У травні 2007 року отримав вчене звання “доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії”,
* З 2000 року на постійній основі працює старшим викладачем кафедри загальної та неорганічної хімії, з 2001 року працює на посаді старшого викладача, а з квітня 2006 року – на посаді доцента кафедри фізичної та колоїдної хімії. У травні 2007 року отримав вчене звання “доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії”,
Нині займає посаду доцента кафедри неорганічної та фізичної хімії. Викладає навчальні курси “Xімія склоподібних матеріалів”, “Основи матеріалознавства”, “Хімія з основами біогеохімії”, “Технологія напівпровідникових матеріалів”, “Екотехнологія”, “Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів”  і ін.
* Нині займає посаду доцента кафедри неорганічної та фізичної хімії. Викладає навчальні курси “Xімія склоподібних матеріалів”, “Основи матеріалознавства”, “Хімія з основами біогеохімії”, “Технологія напівпровідникових матеріалів”, “Екотехнологія”, “Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів”  і ін.
Напрями наукових досліджень: фазові рівноваги у складних халькогенідних системах, кристалічна структура складних халькогенідних сполук.
Напрями наукових досліджень: фазові рівноваги у складних халькогенідних системах, кристалічна структура складних халькогенідних сполук.
Основні наукові праці. Автор та співавтор понад 150 публікацій (h-index = 5). Є співавтором трьох посібників з грифом МОН України “для студентів вищих навчальних закладів”: “Лабораторний практикум з фізичної хімії” (у співавторстві з Янчуком О. М); “Лабораторний практикум з фізичної та колоїдної хімії” (співавтори Янчук О. М., Дудчак І. В., Кучерепа Н. В. та інші); “Фізична хімія. Збірник задач” (співавтор Янчук О. М.) та трьох колективних монографій “Квазіпотрійні халькогенідні системи” (співавтори Олексеюк І. Д., Парасюк О. В., Піскач Л. В. та інші), “Халькогенідні системи” (співавтори Олексеюк І. Д., Парасюк О. В., Піскач Л. В. та інші), “Quaternary R2X3 – PbX – ZX2 (X = S, Se; Z = Si, Ge, Sn) Chalcogenides” (співавтори Гулай Л., Дашкевич М.), співавтор двох патентів “Спосіб одержання сполук халькогенідних систем” та “Спосіб отримання нанопорошків кадмію сульфіду електролізом водного розчину індиферентного електроліту”.  
Основні наукові праці. Автор та співавтор понад 150 публікацій (h-index = 5). Є співавтором трьох посібників з грифом МОН України “для студентів вищих навчальних закладів”: “Лабораторний практикум з фізичної хімії” (у співавторстві з Янчуком О. М); “Лабораторний практикум з фізичної та колоїдної хімії” (співавтори Янчук О. М., Дудчак І. В., Кучерепа Н. В. та інші); “Фізична хімія. Збірник задач” (співавтор Янчук О. М.) та трьох колективних монографій “Квазіпотрійні халькогенідні системи” (співавтори Олексеюк І. Д., Парасюк О. В., Піскач Л. В. та інші), “Халькогенідні системи” (співавтори Олексеюк І. Д., Парасюк О. В., Піскач Л. В. та інші), “Quaternary R2X3 – PbX – ZX2 (X = S, Se; Z = Si, Ge, Sn) Chalcogenides” (співавтори Гулай Л., Дашкевич М.), співавтор двох патентів “Спосіб одержання сполук халькогенідних систем” та “Спосіб отримання нанопорошків кадмію сульфіду електролізом водного розчину індиферентного електроліту”.  
trusted
215

редагувань