|
|
| Рядок 86: |
Рядок 86: |
| * Математико-картографічне моделювання суспільно-географічних систем засобами ГІС-технологій (доц. [[Волошин Володимир Ульянович | Волошин В.У.]], доц.[[Король Павло Пилипович | Король П.П.]] , доц. [[ Бліндер Юрій Степанович | Бліндер Ю.С.]]). | | * Математико-картографічне моделювання суспільно-географічних систем засобами ГІС-технологій (доц. [[Волошин Володимир Ульянович | Волошин В.У.]], доц.[[Король Павло Пилипович | Король П.П.]] , доц. [[ Бліндер Юрій Степанович | Бліндер Ю.С.]]). |
| * Цифрова обробка даних ДЗЗ (доц. [[Волошин Володимир Ульянович | Волошин В.У.]], доц.[[Король Павло Пилипович | Король П.П.]] , доц. [[ Мельник Олександр Валентинович| Мельник О.В.]]). | | * Цифрова обробка даних ДЗЗ (доц. [[Волошин Володимир Ульянович | Волошин В.У.]], доц.[[Король Павло Пилипович | Король П.П.]] , доц. [[ Мельник Олександр Валентинович| Мельник О.В.]]). |
| Викладачі факультету підтримують наукові зв’язки із Львівським національним університетом імені Івана Франка з проблем ландшафтознавства, геоморфології, раціонального природокористування, природних ресурсів, рекреації, туризму, медгеографії, біомінералогії, тощо; із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка з питань гідрології, економіки природокористування та рекреації, туризму, ресурсозбереження, історії науки; із Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича з актуальних проблем природних ресурсів, народорозселення, ґрунтознавства, геохімії ландшафтів тощо; із Тернопільським педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка з проблем мережі екологічних коридорів України; із Національним університетом водного господарства і природокористування (м. Рівне) з проблем геології, геоморфології, поверхневих вод, боліт, ґрунтів Шацького поозер’я; із Інститутом географії НАН України; геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України з питань топонімії поселень, ландшафтознавства, гідрології, лімнології, біомінералогії; із Інститутом педагогіки НАПНУ з проблем методичних та теоретичних засад вивчення географічних закономірностей; із ЗАТ інституту „Волиньводпроект” (м. Луцьк) з питань раціонального використання осушувальних систем; із Волинським обласним відділом народної освіти (м. Луцьк) щодо питань неперервної географічної та екологічної освіти і виховання школярів;із Санкт-Петербурзьким державним університетом з питань біомінералогії, Інститутом географії РАН та Російським географічним товариством із проблем історії науки; із Люблінським університетом, Інститутом географії з проблем лімно-географічного аналізу водойм; із Познанським університетом методичних аспектів підготовки підручників з географії для навчальних закладів Польщі та України, із Краківським університетом з проблем біомінералогії та медичної географії, із Брестським національним університетом імені О.С. Пушкіна та Поліським аграрно-екологічним інститутом (м. Брест) з проблем економіки природокористування Полісся та охорони природи трилатерального біосферного резервату „Західне Полісся”; із Волинським обласним центром гідрометеорології здійснюється співпраця в рамках міжнародного проекту НАТО № 983516 „Моніторинг і прогнозування паводків в басейні р. Прип’яті”; із Вищим технічним університетом прикладних наук „Східна Вестфалія-Ліпне” (ФРН) проводилась співпраця щодо рекреаційних можливостей південного берега озера Світязь.Наукові дослідження проводяться і в рамках громадських (недержавних) утворень: Волинський відділ Українського географічного товариства (голова – доц. Мельнійчук М.М.), Товариство дослідників Волині, студентський туристичниий клуб “Меридіан”. | | Викладачі факультету підтримують наукові зв’язки із Львівським національним університетом імені Івана Франка з проблем ландшафтознавства, геоморфології, раціонального природокористування, природних ресурсів, рекреації, туризму, медгеографії, біомінералогії, тощо; із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка з питань гідрології, економіки природокористування та рекреації, туризму, ресурсозбереження, історії науки; із Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича з актуальних проблем природних ресурсів, народорозселення, ґрунтознавства, геохімії ландшафтів тощо; із Тернопільським педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка з проблем мережі екологічних коридорів України; із Національним університетом водного господарства і природокористування (м. Рівне) з проблем геології, геоморфології, поверхневих вод, боліт, ґрунтів Шацького поозер’я; із Інститутом географії НАН України; геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України з питань топонімії поселень, ландшафтознавства, гідрології, лімнології, біомінералогії; із Інститутом педагогіки НАПНУ з проблем методичних та теоретичних засад вивчення географічних закономірностей; із ЗАТ інституту „Волиньводпроект” (м. Луцьк) з питань раціонального використання осушувальних систем; із Волинським обласним відділом народної освіти (м. Луцьк) щодо питань неперервної географічної та екологічної освіти і виховання школярів; із Люблінським університетом, Інститутом географії з проблем лімно-географічного аналізу водойм; із Познанським університетом методичних аспектів підготовки підручників з географії для навчальних закладів Польщі та України, із Краківським університетом з проблем біомінералогії та медичної географії, ; із Волинським обласним центром гідрометеорології здійснюється співпраця в рамках міжнародного проекту НАТО № 983516 „Моніторинг і прогнозування паводків в басейні р. Прип’яті”; із Вищим технічним університетом прикладних наук „Східна Вестфалія-Ліппе” (ФРН) проводилась співпраця щодо рекреаційних можливостей південного берега озера Світязь.Наукові дослідження проводяться і в рамках громадських (недержавних) утворень: Волинський відділ Українського географічного товариства (голова – доц. Мельнійчук М.М.), Товариство дослідників Волині, студентський туристичниий клуб “Меридіан”. |
|
| |
|
| Над докторськими дисертаціями на кафедрі географії працюють доц. Мельнійчук М.М. („Рекреаційний потенціал Північно-Західного регіону України”), доц. Тарасюк Н.А. („Ґрунтово-кліматичні фактори динаміки геосистем та моделювання їх продуктивності”), доц. Слащук А.М. („Суспільно-географічна характеристика формування систем розселення Північно-Західного економічного району України”). | | Над докторськими дисертаціями на кафедрі географії працюють доц. Мельнійчук М.М. („Рекреаційний потенціал Північно-Західного регіону України”), доц. Тарасюк Н.А. („Ґрунтово-кліматичні фактори динаміки геосистем та моделювання їх продуктивності”), доц. Слащук А.М. („Суспільно-географічна характеристика формування систем розселення Північно-Західного економічного району України”). |
|
| |
|
| При кафедрі фізичної географії є діюча аспірантура зі спеціальностей 11.00.01 – фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів та 11.00.02 – економічна і соціальна географія та 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів . | | При кафедрі фізичної географії є діюча аспірантура зі спеціальностей 11.00.01 – фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів та 11.00.02 – економічна і соціальна географія та 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів . |
|
| |
| На кафедрі фізичної географії існує навчально-наукова лабораторія краєзнавчих атласів. За редакцією д. геол. н., професора Зузука Ф.В. як результат роботи навчально-наукової лабораторії краєзнавчих атласів та кафедри географії виданий „Атлас історії культури Волинської області” та збірник наукових праць „Природа Західного Полісся та прилеглих територій”. При кафедрі географії працює геологічний музей, де проводяться екскурсії зі студентами та учнями.
| |
|
| |
|
| Кафедрою фізичної географії організовуються та проводяться Міжнародні науково-практичні конференціі по Шацькому національному природному парку. | | Кафедрою фізичної географії організовуються та проводяться Міжнародні науково-практичні конференціі по Шацькому національному природному парку. |
| Рядок 110: |
Рядок 108: |
| == Матеріально-технічна база == | | == Матеріально-технічна база == |
|
| |
|
| Географічний факультет розташований у навчальному лабораторному корпусі № 2. До послуг викладачів, студентів, аспірантів 13 аудиторій, два обладнанні комп’ютерні класи, звідки є доступ до мережі Інтернет, дві науково-дослідні лабораторії, геологічний музей, база практики “Гарт”. | | Географічний факультет розташований у навчальному лабораторному корпусі № 2. До послуг викладачів, студентів, аспірантів 13 аудиторій, два обладнанні комп’ютерні класи, звідки є доступ до мережі Інтернет, дві науково-дослідні лабораторії, база практики “Гарт”. |
|
| |
|
| Всі дисципліни, які викладаються на географічному факультеті забезпечені навчально-методичною літературою. | | Всі дисципліни, які викладаються на географічному факультеті забезпечені навчально-методичною літературою. |
| Рядок 209: |
Рядок 207: |
|
| |
|
| 6. Підвищувати рівень теоретичної та практичної підготовки студентів-географів. | | 6. Підвищувати рівень теоретичної та практичної підготовки студентів-географів. |
|
| |
| == Геологічний музей ==
| |
|
| |
| '''Довідка про геологічний музей'''
| |
|
| |
| Ідея створення геологічного музею виникла на початку 80-х років XX cт. і почала втілюватись у життя в Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки завдяки підтримці тодішнього ректора Н.В. Бурчака.
| |
| Над формуванням колекції мінералів, гірських порід та палеонтологічних решток відмерлих організмів працювали доктор геологічних наук, професор кафедри фізичної географії Ф.В. Зузук та тодішній декан природничо-географічного факультету, кандидат біологічних наук, професор В. В. Демчук. Активну участь у зборі музейних матеріалів приймали студенти факультету під час проведення практик у різних куточках колишнього Радянського Союзу – Далекому Сході і Примор’ї, Забайкаллі, Середньої Азії, Кольському півострові, Уралі та Кавказі.
| |
| Зібрана колекція стала основою для відкриття 18 вересня 1998 року ректором, доктором хімічних наук, професором І. Д. Олексеюком лабораторії мінералів на правах геологічного музею. Керівником лабораторії був призначений кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Г. В. Бельський.
| |
| У 2009 році з ініціативи професора Зузука Ф. В. була розпочата робота над реорганізацією лабораторії мінералів кафедри географії у геологічний музей. Згідно наказу ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки доктора біологічних наук, професора І. Я. Коцана, лабораторія мінералів отримала з 1 вересня 2010 року статус геологічного музею. Цього ж року музей отримав відповідні установчі документи: свідоцтво і паспорт.
| |
| Геологічний музей Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України і є складовою навчально-виховної роботи. Він створений для демонстрації природних геологічних експонатів Волині, України, регіонів Європи, Азії та Африки з метою поглибленого вивчення курсів геології, геоморфології, екології студентами географічного, біологічного, хімічного факультетів та педагогічного інституту. Він також розрахований для гурткової роботи із учнями старших класів загальноосвітніх шкіл і гімназій та проведення занять із слухачами Малої Академії.
| |
|
| |
| У музеї експонуються колекції мінералів та гірських порід.
| |
| [https://eenu.edu.ua/node/3595 '''ФОТОАЛЬБОМ''']
| |
|
| |
| '''Тип самородних мінералів'''. У колекції музею поданий самородною міддю із родовища Жиричі біля Ратно та різними морфологічними типами сірки із Нового Роздолу та Яворова, що на Львівщині.
| |
|
| |
| '''Тип сульфідів'''. У колекції є зразки сфалериту, галеніту, халькопіриту, піриту, піротину із різних регіонів Російської Федерації та Казахстану. Серед них є друзи піриту і галеніту.
| |
|
| |
| '''Тип оксидів'''.
| |
|
| |
| '''Клас власне оксидів і гідроксидів'''. Досить широко поданий у вигляді зразків гематиту, магнетиту, марказиту, оксидів марганцю, алюмінію із Кривого Рогу, Уралу, Казахстану тощо.
| |
|
| |
| Клас силікатів відзначається найбільшою і найрізноманітнішою колекцією. Це, насамперед, група кварцу – кварц, халцедон, опал. Кварц у музеї поданий у вигляді великих кристалів моріону, друз кришталю, бузкового аметисту, суцільного молочно-білого і рожевого оніксу, золотистого цитрину, є різних відтінків халцедони і опали із України, Європи, Азії та Африки.
| |
|
| |
| Польові шпати Житомирщини, Російської Федерації, Казахстану, Південної Америки також різноманітні – це безбарвний ортоклаз, синьо-зелений амазоніт, жовто-сірий плагіоклаз, чорний з іризацією лабрадор.
| |
|
| |
| У колекції є великі красиві кристали берилу і топазу із знаменитого Володарськ-Волинського родовища на Україні. Велика різноманітність слюд і гідрослюд від прозорих мусковітів до чорних біотитів, є також піроксени, амфіболи, глинисті мінерали – каолін і монтморіоніт.
| |
|
| |
| '''Клас боратів''' подається у вигляді красивих кристалів бішофіту.
| |
|
| |
| '''Клас фосфатів''' – це насамперед цукроподібні апатити з Кольського півострова, велике «ядро» Подільських фосфоритів вагою 35 кг., керченіт із Керченського залізорудного родовища.
| |
|
| |
| '''Клас карбонатів''' – це насамперед друзи кальциту із різних регіонів колишнього Радянського Союзу: молочно-білий і сірий кальцит, волокнистий арагоніт, рожевий родоніт і, звичайно, зелений різних відтінків із красивим рисунком на приполірованих штуфах амазоніт з малахітом із Уралу, Казахстану і Африки.
| |
|
| |
| '''Клас вольфраматів''' подається чорним вольфрамітом і сірувато-білим шеєлітом.
| |
|
| |
| '''Клас сульфатів''' – це насамперед гіпс у вигляді друз, прозорих кристалів, суцільних сірих мас, волокнистих утворень (селеніт) із родовищ України, Казахстану, Російської Федерації.
| |
|
| |
| '''Тип галоїдів''' подається галітом – друзи прозорих і голубих кристалів суцільної маси, сильвіном – рожевої суцільної маси із родовищ Прикарпаття, Російського Солікамська та Казахстану.
| |
|
| |
|
| |
|
| |
| У музеї є велика '''колекція гірських порід''': магматичних – насамперед гранітів із різних регіонів України, Карелії, діоритів, сієнітів, габро, базальтів, ліпаритів тощо; осадових – піщаників, конгломератів, алевролітів, глин, вапняків, мергелів, туфів тощо; метаморфічних – гнейсів, мігматитів, сланців, мармурів та ін..
| |
|
| |
| Музей має невелику фауністичну колекцію, а також колекцію морських коралів із Чорного і Червоного морів, та центральної частини Індійського океану.
| |
|
| |
| Загалом експозиція побудована відповідно до навчальної програми з геології. Вона є досить багатою і добре сформованою. Її основу становлять 16 тематичних розділів.
| |
|
| |
| Загальна кількість експонатів в експозиції – '''650'''.
| |
|
| |
| Загальна кількість експонатів допоміжного фонду – '''1535'''.
| |
|
| |
| Загальна площа музею: 187,5 м2, з них – експозиційна – 90,8 м2, фондосховище – 68,8 м2, підсобне приміщення – 27,9 м2.
| |
|
| |
| Пам’ятні дати:
| |
|
| |
| дата заснування – 18.09.1998 р. – лабораторія мінералів;
| |
|
| |
| дата створення – 01.09.2010 р. – геологічний музей;
| |
|
| |
| дата отримання свідоцтва і паспорта – 03.12.2010 р.
| |
|
| |
| ''Засновник, власник:'' Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
| |
|
| |
| ''Основні послуги:'' проведення планових, тематичних та ознайомлювальних екскурсій.
| |
|
| |
| ''Керівник музею:'' Мельник Олег Володимирович.
| |
|
| |
| ''Профіль музею:'' природничий.
| |
|
| |
| ''Форма власності:'' державна.
| |
|
| |
| ''Статус:'' університетський музей.
| |
|
| |
|
| |
| '''Адреса:''' 43025, м. Луцьк, вул. Потапова,9 (корпус С)
| |
| (0332) 24-04-21, 24-89-47
| |
|
| |
| == Контакти ==
| |
|
| |
| 43025, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, каб. 601 (корпус С)
| |
| +38(0332)248947
| |
| е-mail: geographical@eenu.edu.ua
| |
|
| |
|
| |
|
|
| |
|
| [[Category:Факультети]] | | [[Category:Факультети]] |
