Географічний факультет

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до: навігація, пошук
Geo.png

Історична довідка

Рік заснування: 1974
Сучасна історія географічного факультету бере точку відліку з 1940 року. Проте, зародження географічної освіти припадає на 1974-1991 роки, це роки становлення природничо – географічного факультету. У 1974 році Наказом Міністерства освіти УРСР було створено природничо-географічний факультет у Луцькому державному педінституті імені Лесі Українки і на посаду декана призначено кандидата біологічних наук В. В. Демчука, який очолював факультет до 1993 року. Указом Президента України у 1993 р. Луцький державний педінститут реорганізовано у Волинський державний університет. У результаті реорганізації на базі природничо-географічного факультету було створено три факультети – біологічний, хімічний та географічний,який є структурним підрозділом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Першим деканом, з 1993 р. до 1996 року, був кандидат геолого-мінералогічних наук, доц. Вовк Павло Кирилович.

У 1996 р. деканом обрано доктора географічних наук, професора Мольчака Ярослава Олександровича, який обіймав цю посаду до 1999 р.

З 1999 р. по жовтень 2005 р. декан географічного факультету - доктор технічних наук, професор Мельник Володимир Миколайович.

З 2005 р. по 2019 р. посаду декана обіймав - кандидат географічних наук, доцент Мельнійчук Михайло Михайлович.

З грудня 2019 р. і по сьогоднішній день, на посаду декана призначено – доктора економічних наук, професора Барського Юрія Миколайовича.

На факультеті здійснюється підготовка бакалаврів за напрямами: "Науки про Землю. Гідрологія", "Середня освіта. Географія. Економіка", "Геодезія та землеустрій", "Туризм", "Готельно-ресторанна справа ";

магістрів за такими спеціальностями: "Науки про Землю. Гідрологія", "Фізична географія", "Економічна та соціальна географія", "Середня освіта. Географія. Економіка", "Геодезія та землеустрій", "Туризм", "Готельно-ресторанна справа".

До структури факультету входять 4 кафедри, навчальні та науково-дослідні лабораторії, комп’ютерні класи. Їх діяльність здійснюється в руслі кредитно-модульної системи організації навчального процесу і спрямована на формування Волинської географічної школи, розробку іміджевої стратегії популяризації спеціальностей та організацію профорієнтаційної роботи з молоддю.

Колектив працівників та студентів географічного факультету постійно досягає значних успіхів у навчальній, науковій та гуманітарно-виховній роботі.

Деканат

Декан - Барський Юрій Миколайович, доктор економічних наук, професор

Заступники декана:

  1. Єрко Ірина Володимирівна - кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та готельного господарства з начально-методичної та міжнародної діяльності.
  2. Погребський Тарас Георгійович - кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії з наукової діяльності.
  3. Мельник Олександр Валентинович - кандидат технічних наук, доцент кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру з інформаційної, грантової та профорієнтаційної діяльності.
  4. Чабанчук Валентина Юріївна - кандидат географічних наук, старший викладач кафедри фізичної географії з виховної роботи.

Методист:

  1. Верешко Оксана Петрівна - методист географічного факультету;

Диспетчер:

  1. Жуковська Наталія Володимирівна - диспетчер факультету

Кафедри

Професорсько-викладацький склад факультету

З 44 штатних науково-педагогічних працівників факультету, 6 докторів наук, професори, 35 кандидати наук, доценти, 3 - старші викладачі. Серед штатних науково-педагогічних працівників: 8 - члени спеціалізованої вченої ради для захисту дисертацій.

Основні напрямки науково-дослідної діяльності

Пріоритетним напрямком роботи географічного факультету є науково-дослідна діяльність. Вона передбачає підвищення науково-дослідницького потенціалу шляхом активізації наукових досліджень.

На факультеті сформовані 2 наукові школи, які на всеукраїнському рівні можна презентувати як Волинські наукові школи („Біомінералогія. Природа Західного Полісся та прилеглих територій” та „Розробка фундаментальних принципів РЕМ-фотограмметрії та оперативних супутнико-навігаційних технологій”).

Кафедри факультету працюють за заздалегідь запланованою тематикою:

Кафедра фізичної географії:

  • Природні ресурси Волинського Полісся: ресурси та проблеми раціонального використання;
  • Природа та екологія Західного Полісся; Аналіз географічного наукового потенціалу України;
  • Проблеми методики викладання географії в школі й у вищих навчальних закладах;
  • Дослідження регіональних систем розселення (на прикладі Північно-Західного економічного району);
  • Мінералогія людини.

Кафедра економічної та соціальної географії

  • Вивчення розвитку і розміщення продуктивних сил Північно-Західного економічного району;
  • Дослідження промислово-територіальних комплексів;
  • Дослідження економіки природокористування; дослідження демографічної ситуації Північно-Західного економічного району;
  • Дослідження територіальної організації сільського господарства;
  • Дослідження проблем аграрно-промислового комплексу Волинської та Рівненської областей;
  • Дослідження історії становлення суспільно-географічних напрямів в українській географії;
  • Дослідження історії формування географічного наукового потенціалу Волині.

Кафедра туризму та готельного господарства:

  • Рекреаційно-туристський потенціал Західного Полісся; туристсько-інформаційна інфраструктура м. Луцька.

Кафедра геодезії, землевпорядкування та кадастру:

Викладачі факультету підтримують наукові зв’язки із Львівським національним університетом імені Івана Франка з проблем ландшафтознавства, геоморфології, раціонального природокористування, природних ресурсів, рекреації, туризму, медгеографії, біомінералогії, тощо; із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка з питань гідрології, економіки природокористування та рекреації, туризму, ресурсозбереження, історії науки; із Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича з актуальних проблем природних ресурсів, народорозселення, ґрунтознавства, геохімії ландшафтів тощо; із Тернопільським педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка з проблем мережі екологічних коридорів України; із Національним університетом водного господарства і природокористування (м. Рівне) з проблем геології, геоморфології, поверхневих вод, боліт, ґрунтів Шацького поозер’я; із Інститутом географії НАН України; геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України з питань топонімії поселень, ландшафтознавства, гідрології, лімнології, біомінералогії; із Інститутом педагогіки НАПНУ з проблем методичних та теоретичних засад вивчення географічних закономірностей; із ЗАТ інституту „Волиньводпроект” (м. Луцьк) з питань раціонального використання осушувальних систем; із Волинським обласним відділом народної освіти (м. Луцьк) щодо питань неперервної географічної та екологічної освіти і виховання школярів;із Санкт-Петербурзьким державним університетом з питань біомінералогії, Інститутом географії РАН та Російським географічним товариством із проблем історії науки; із Люблінським університетом, Інститутом географії з проблем лімно-географічного аналізу водойм; із Познанським університетом методичних аспектів підготовки підручників з географії для навчальних закладів Польщі та України, із Краківським університетом з проблем біомінералогії та медичної географії, із Брестським національним університетом імені О.С. Пушкіна та Поліським аграрно-екологічним інститутом (м. Брест) з проблем економіки природокористування Полісся та охорони природи трилатерального біосферного резервату „Західне Полісся”; із Волинським обласним центром гідрометеорології здійснюється співпраця в рамках міжнародного проекту НАТО № 983516 „Моніторинг і прогнозування паводків в басейні р. Прип’яті”; із Вищим технічним університетом прикладних наук „Східна Вестфалія-Ліпне” (ФРН) проводилась співпраця щодо рекреаційних можливостей південного берега озера Світязь.Наукові дослідження проводяться і в рамках громадських (недержавних) утворень: Волинський відділ Українського географічного товариства (голова – доц. Мельнійчук М.М.), Товариство дослідників Волині, студентський туристичниий клуб “Меридіан”.

Над докторськими дисертаціями на кафедрі географії працюють доц. Мельнійчук М.М. („Рекреаційний потенціал Північно-Західного регіону України”), доц. Тарасюк Н.А. („Ґрунтово-кліматичні фактори динаміки геосистем та моделювання їх продуктивності”), доц. Слащук А.М. („Суспільно-географічна характеристика формування систем розселення Північно-Західного економічного району України”).

При кафедрі фізичної географії є діюча аспірантура зі спеціальностей 11.00.01 – фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів та 11.00.02 – економічна і соціальна географія та 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів .

На кафедрі фізичної географії існує навчально-наукова лабораторія краєзнавчих атласів. За редакцією д. геол. н., професора Зузука Ф.В. як результат роботи навчально-наукової лабораторії краєзнавчих атласів та кафедри географії виданий „Атлас історії культури Волинської області” та збірник наукових праць „Природа Західного Полісся та прилеглих територій”. При кафедрі географії працює геологічний музей, де проводяться екскурсії зі студентами та учнями.

Кафедрою фізичної географії організовуються та проводяться Міжнародні науково-практичні конференціі по Шацькому національному природному парку.

Співробітники кафедри фізичної географії (доценти Мельнійчук М.М, Тарасюк Н.А., Павловська Т.С.) співпрацюють із Шепетівським ліцеєм, Волинським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, Луцькими гімназіями №№ 4, 14 і 21, де керують підготовкою учнівських наукових робіт, читають лекції, проводять семінари, методичні об’єднання, конференції тощо.

Факультет здійснює підготовку кандидатів та докторів наук, виконує важливі народногосподарські госпдоговірні теми (з Хмельницькою АЕС і Луцьким КХП-2), проводить дослідження за держбюджетною тематикою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Кафедри факультету підтримують тісні наукові зв'язки з Київським, Львівським, Харківським, Чернівецьким національними університетами, державним технічним університетом “Львівська політехніка”, Національним університетом водного господарства та природокористування, м. Рівне, Київським національним та Полтавським педагогічними університетами, Московським та Білоруським університетами, Технологічним інститутом м.Серрес (Греція), Олександрійським технологічним інститутом.

Відомі випускники

Коцан Наталія Несторівна (1965 р.н). Закінчила природничо-географічний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки у 1987 р. за спеціальністю «Географія і біологія». Доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і міжнародних відносин, Голова Координаційної ради Інституту Польщі

Фесюк Василь Олександрович (1976 р.н.). Закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки, спеціальність «Географія». В 2002 р. захистив кандидатську дисертацію. В 2009 р. – докторську дисертацію. Доцент кафедри екології (2004 р.). Професор кафедри екології (2010 р.).Відмінник освіти України (2005 р.)Стипендіант Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України (2010-2011 р.р.)

Пилипюк Петро (1971 р.н.)Закінчив географічний факультет Луцького педагогічного інституту.З 1994 року — заступник директора приватного підприємства «Модерн», з 1997 року — генеральний директор компанії СП ТОВ «Модерн-Експо».

Матеріально-технічна база

Географічний факультет розташований у навчальному лабораторному корпусі № 2. До послуг викладачів, студентів, аспірантів 13 аудиторій, два обладнанні комп’ютерні класи, звідки є доступ до мережі Інтернет, дві науково-дослідні лабораторії, геологічний музей, база практики “Гарт”.

Всі дисципліни, які викладаються на географічному факультеті забезпечені навчально-методичною літературою.

Навчальна лабораторія краєзнавчих атласів

Підпорядкування лабораторії: кафедра фізичної географії географічного факультету.

Рік створення лабораторії: 2007.

Адреса: м. Луцьк, вул. Потапова, 9, корпус С, 6 поверх (аудиторія 613).

Кадрове забезпечення: інженер ІІ категорії - Качаровський Р.Є. (0,75 ставки) з квітня 2007 р. і донині та інженер ІІ категорії Антипюк О.В. (0,25 ставки за сумісництвом) з травня 2017 р. і донині (з квітня 2007 р. по травень 2017 р.- інженер І категорії)

Матеріально-технічна база:

• Комп’ютери повної комплектації 2 штуки

• Сканер Ф-4 формату 1 штука

• Кольоровий принтер1 штука

• Мультимедійний проектор 1 штука.

Обладнання лабораторії відповідає її профілю та використовується в навчальному процесі й наукових дослідженнях.

Документація, що наявна в лабораторії:

1. Положення про лабораторію;

2. Паспорт лабораторії;

3. Технічний паспорт лабораторії;

4. Функціональні обов’язки інженера ІІ категорії лабораторії;

5. Плани роботи лабораторії за 2007-2020 рр.;

6. Звіти про виконання планів роботи за 2017-2019 рр.;

7. Графік роботи лабораторії;

8. Графік роботи інженера ІІ категорії;

9. Інструкція з техніки безпеки;

10. Інструкція з протипожежної безпеки.

Основні напрями діяльності навчальної лабораторії:

- забезпечення практичної підготовки студентів з використанням новітніх технологій у пошуковій діяльності при проведенні досліджень на краєзнавчу, географічну та природоохоронну тематику;

- забезпечення практичної підготовки студентів з використанням новітніх технологій у географічному картографуванні;

- надання освітніх, наукових та інших послуг у сфері краєзнавства та географії;

- розробка навчальних карт, атласів краєзнавчого та географічного спрямування, поєднання теоретичного і практичного навчання з продуктивною працею;

- формування у студентів навичок організаторської і суспільно-виховної роботи;

- забезпечення проведення навчальних занять з дисциплін краєзнавчого та географічного спрямування;

- проведення науково-практичних та навчальних семінарів.

Навчальна лабораторія забезпечує навчальний процес, здійснюючи навчально-методичне забезпечення дисциплін при підготовці магістрів із спеціальності 103 Науки про Землю – «Управління природоохоронною діяльністю», «Географія рекреаційно-туристського потенціалу України»; магістрів із спеціальності 106 Географія – «Картування природно-територіальних комплексів», «Формування екологічної мережі», «Природно-заповідний фонд України»; бакалаврів із спеціальностей 103 Науки про Землю та 106 Географія – «Заповідна справа» та «Океанологія».

Основні напрямки наукових досліджень навчальної лабораторії:

1. Природний рекреаційний потенціал Волинської області.

2. Природно-заповідний фонд, екологічна мережа Волинської області

3.Туристично-рекреаційна потенціал адміністративно-територальних одиниць Волинської області

Водночас фахівцями навчальної лабораторії у 2007-2017 рр. на високому професійному рівні здійснювалась картографічна діяльність, зокрема розроблено, підготовлено до друку та видано «Атлас історії культури Волинської області» (2008 р.). У рамках підготовки Волинської області до футбольного чемпіонату «Євро – 2012», з метою популяризації регіону на теренах Європи, інженерами лабораторії створено та підготовлено до друку інформаційно-довідковий буклет-карту «Волинь-туристам» (2012 р., формату А4), виданий за кошти Волинської обласної державної адміністрації.

У 2017-2018 роках на замовлення Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА в рамках проекту «Волинь заповідна», із залученням її фахівців було підготовлено альбом-каталог «Природно-заповідний фонд Волинської області » (2018 р. З. К. Карпюк, В. О. Фесюк, О. В. Антипюк). Під час здійснення цього ж проекту виконувалися художньо-картографічні роботи (О.В.Антипюк), що стали основою буклету «Заповідна природа Волині» та карти «Природоохоронні території Волинської області», авторами яких є В. О. Фесюк, З. К. Карпюк. Одночасно з картографічною діяльністю колектив лабораторії брав участь у підготовці і проведенні міжнародних науково-практичних конференцій: «Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрями розвитку» (03-06 жовтня 2007 р.), «Озера та штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни» (22-24 травня 2008), «Біомінералогія-2008» (23-25 жовтня 2008 р.), «Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрями розвитку» (16-18 вересня 2010 р.), «Екологічні проблеми Шацького національного природного парку» (17–19 жовтня 2012 р.), «Національні природні парки – минуле, сьогодення, майбутнє», присвячена до 30-річчя Шацького національного природного парку (23–25 квітня 2014 р.) та V Міжнародна науково-практична конференція «Шацький національний природний парк в структурі екомережі Західного Полісся» (6-8 жовтня 2017 р.)

На основі матеріалів конференцій інженерами лабораторії підготовлено дванадцять випусків збірника «Природа Західного Полісся та прилеглих територій».

Працівники навчальної лабораторії краєзнавчих атласів брали участь у підготовці та стали співавторами ряду наукових праць, а саме: у 2012 році – «Осушені землі Волинської області та їх охорона» (Ф.В.Зузук, Л.К.Колошко, З.К.Карпюк); у 2013 році – фотоальбом «Шацький національний природний парк»; у 2014 – видані дві монографії «Шацьке поозер’я: Геологічна будова та гідрогеологічні умови” та колективна монографія за загальною редакцією Ф. В. Зузука (співавторами є фахівці лабораторії): «Природа Західного Полісся, прилеглого до Хотиславського кар’єру Білорусі», здана до друку монографія: «Шацьке поозер’я: Тваринний світ».

Крім того, у 2007-2014 рр. фахівці лабораторії залучалися до виконання держбюджетних науково-дослідних робіт: у 2006-2008 р. – «Основи раціонального природокористування та охорони природи Західного Полісся» (керівник НДР Ф. В. Зузук; виконавці: Зузук Ф. В., Кутовий С. С., Ільїн Л. В., Колошко Л. К., Карпюк З. К., Димшиць О. Л. – Держ. реєстраційний номер 0106U000275); у 2008 - 2010 р. – «Сучасний стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду Західного Полісся та формування його національно-екологічної мережі», (керівник НДР Ф. В. Зузук ; виконавці: Зузук Ф. В., Колошко Л. К., Карпюк З. К., Димшиць О. Л. – Держ. реєстраційний номер 0109U000576); у 2013 - 2014 рр. «Геоекологічні зміни природних комплексів Західного Полісся (Шацького національного природного парку), спричинені експлуатацією Хотиславського кар’єру в Білорусі» (керівник НДР Ф. В. Зузук ; виконавці: Ф. В. Зузук, І. І. Залеський, З. К. Карпюк, А. Г. Потапова, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк, О. Л. Димшиць, Л. К. Колошко, А. М. Луцюк, А. В. Розтока, А. Р. Опейда, А. В. Пилипюк. – Держ. реєстраційний номер 0113U002223).

Водночас фахівці навчальної лабораторії здійснюють підготовку значної кількості наукових публікацій, зокрема Качаровський Р. Є. – автор 58 наукових публікацій (трьох статей та одних тез, включених до наукометричних баз, статті у зарубіжному науковому виданні, 16 статей у фахових вітчизняних виданнях, 32 тез (одних з них одноособово) доповідей на міжнародних, по одній на всеукраїнській та обласній науково-практичних конференціях); Антипюк О. В. – 30 наукових публікацій (статті, включеної до наукометричних баз, статті у зарубіжних виданнях, трьох статей у фахових вітчизняних виданнях, 23 тез доповідей на міжнародних, по одній на всеукраїнській та обласній науково-практичних конференціях).

Плани та перспективи розвитку лабораторії:

1. Підтримка працездатності обладнання лабораторії.

2. Підготовка, проведення та відпрацювання лабораторних робіт у відповідності до навчальних дисциплін, що проводяться на базі лабораторії.

3. Публікація тез, статей за матеріалами науково-дослідної роботи, що здійснюється на базі лабораторії та апробація їх на міжнародних, всеукраїнських конференціях.

4. Забезпечувати технічні умови виконання кваліфікаційних робіт студентів, які спеціалізуються на кафедрі фізичної географії.

5. Забезпечення належних умов для надання платних послуг фізичним або юридичним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 305 від 20.05.2015 р.

6. Підвищувати рівень теоретичної та практичної підготовки студентів-географів.

Геологічний музей

Довідка про геологічний музей

Ідея створення геологічного музею виникла на початку 80-х років XX cт. і почала втілюватись у життя в Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки завдяки підтримці тодішнього ректора Н.В. Бурчака. Над формуванням колекції мінералів, гірських порід та палеонтологічних решток відмерлих організмів працювали доктор геологічних наук, професор кафедри фізичної географії Ф.В. Зузук та тодішній декан природничо-географічного факультету, кандидат біологічних наук, професор В. В. Демчук. Активну участь у зборі музейних матеріалів приймали студенти факультету під час проведення практик у різних куточках колишнього Радянського Союзу – Далекому Сході і Примор’ї, Забайкаллі, Середньої Азії, Кольському півострові, Уралі та Кавказі. Зібрана колекція стала основою для відкриття 18 вересня 1998 року ректором, доктором хімічних наук, професором І. Д. Олексеюком лабораторії мінералів на правах геологічного музею. Керівником лабораторії був призначений кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Г. В. Бельський. У 2009 році з ініціативи професора Зузука Ф. В. була розпочата робота над реорганізацією лабораторії мінералів кафедри географії у геологічний музей. Згідно наказу ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки доктора біологічних наук, професора І. Я. Коцана, лабораторія мінералів отримала з 1 вересня 2010 року статус геологічного музею. Цього ж року музей отримав відповідні установчі документи: свідоцтво і паспорт. Геологічний музей Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України і є складовою навчально-виховної роботи. Він створений для демонстрації природних геологічних експонатів Волині, України, регіонів Європи, Азії та Африки з метою поглибленого вивчення курсів геології, геоморфології, екології студентами географічного, біологічного, хімічного факультетів та педагогічного інституту. Він також розрахований для гурткової роботи із учнями старших класів загальноосвітніх шкіл і гімназій та проведення занять із слухачами Малої Академії.

У музеї експонуються колекції мінералів та гірських порід.

                                           ФОТОАЛЬБОМ

Тип самородних мінералів. У колекції музею поданий самородною міддю із родовища Жиричі біля Ратно та різними морфологічними типами сірки із Нового Роздолу та Яворова, що на Львівщині.

Тип сульфідів. У колекції є зразки сфалериту, галеніту, халькопіриту, піриту, піротину із різних регіонів Російської Федерації та Казахстану. Серед них є друзи піриту і галеніту.

Тип оксидів.

Клас власне оксидів і гідроксидів. Досить широко поданий у вигляді зразків гематиту, магнетиту, марказиту, оксидів марганцю, алюмінію із Кривого Рогу, Уралу, Казахстану тощо.

Клас силікатів відзначається найбільшою і найрізноманітнішою колекцією. Це, насамперед, група кварцу – кварц, халцедон, опал. Кварц у музеї поданий у вигляді великих кристалів моріону, друз кришталю, бузкового аметисту, суцільного молочно-білого і рожевого оніксу, золотистого цитрину, є різних відтінків халцедони і опали із України, Європи, Азії та Африки.

Польові шпати Житомирщини, Російської Федерації, Казахстану, Південної Америки також різноманітні – це безбарвний ортоклаз, синьо-зелений амазоніт, жовто-сірий плагіоклаз, чорний з іризацією лабрадор.

У колекції є великі красиві кристали берилу і топазу із знаменитого Володарськ-Волинського родовища на Україні. Велика різноманітність слюд і гідрослюд від прозорих мусковітів до чорних біотитів, є також піроксени, амфіболи, глинисті мінерали – каолін і монтморіоніт.

Клас боратів подається у вигляді красивих кристалів бішофіту.

Клас фосфатів – це насамперед цукроподібні апатити з Кольського півострова, велике «ядро» Подільських фосфоритів вагою 35 кг., керченіт із Керченського залізорудного родовища.

Клас карбонатів – це насамперед друзи кальциту із різних регіонів колишнього Радянського Союзу: молочно-білий і сірий кальцит, волокнистий арагоніт, рожевий родоніт і, звичайно, зелений різних відтінків із красивим рисунком на приполірованих штуфах амазоніт з малахітом із Уралу, Казахстану і Африки.

Клас вольфраматів подається чорним вольфрамітом і сірувато-білим шеєлітом.

Клас сульфатів – це насамперед гіпс у вигляді друз, прозорих кристалів, суцільних сірих мас, волокнистих утворень (селеніт) із родовищ України, Казахстану, Російської Федерації.

Тип галоїдів подається галітом – друзи прозорих і голубих кристалів суцільної маси, сильвіном – рожевої суцільної маси із родовищ Прикарпаття, Російського Солікамська та Казахстану.


У музеї є велика колекція гірських порід: магматичних – насамперед гранітів із різних регіонів України, Карелії, діоритів, сієнітів, габро, базальтів, ліпаритів тощо; осадових – піщаників, конгломератів, алевролітів, глин, вапняків, мергелів, туфів тощо; метаморфічних – гнейсів, мігматитів, сланців, мармурів та ін..

Музей має невелику фауністичну колекцію, а також колекцію морських коралів із Чорного і Червоного морів, та центральної частини Індійського океану.

Загалом експозиція побудована відповідно до навчальної програми з геології. Вона є досить багатою і добре сформованою. Її основу становлять 16 тематичних розділів.

Загальна кількість експонатів в експозиції – 650.

Загальна кількість експонатів допоміжного фонду – 1535.

Загальна площа музею: 187,5 м2, з них – експозиційна – 90,8 м2, фондосховище – 68,8 м2, підсобне приміщення – 27,9 м2.

Пам’ятні дати:

дата заснування – 18.09.1998 р. – лабораторія мінералів;

дата створення – 01.09.2010 р. – геологічний музей;

дата отримання свідоцтва і паспорта – 03.12.2010 р.

Засновник, власник: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Основні послуги: проведення планових, тематичних та ознайомлювальних екскурсій.

Керівник музею: Мельник Олег Володимирович.

Профіль музею: природничий.

Форма власності: державна.

Статус: університетський музей.


Адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Потапова,9 (корпус С) (0332) 24-04-21, 24-89-47

Контакти

43025, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, каб. 601 (корпус С) +38(0332)248947 е-mail: geographical@eenu.edu.ua