Наукові та методичні семінари: відмінності між версіями
Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
[[Файл:482012125 9632571916764050 1889148216808531095 n.jpg|міні|Науковий семінар «Генетичні ножиці» CRISPR/Cas9, можливості використання в сучасній науці]] | [[Файл:482012125 9632571916764050 1889148216808531095 n.jpg|міні|Науковий семінар «Генетичні ножиці» CRISPR/Cas9, можливості використання в сучасній науці]] | ||
'''22 грудня 2021 р.''' в рамках тижня факультету, відбувся науковий семінар «Генетичні ножиці» CRISPR/Cas9, можливості використання в сучасній науці на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук у форматі он-лайн.<br> | '''22 грудня 2021 р.''' в рамках тижня факультету, відбувся науковий семінар «Генетичні ножиці» CRISPR/Cas9, можливості використання в сучасній науці на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук у форматі он-лайн.<br> | ||
'''Доповідач -Зінченко Марія Олександрівна'''<br> | |||
Прокаріоти розробили кілька захисних механізмів для захисту від вірусних хижаків. Кластеризовані короткі паліндромні повтори (CRISPR) та пов’язані з ними білки (Cas) демонструють прокаріотичну адаптивну імунну систему, яка запам’ятовує попередні інфекції шляхом інтеграції коротких послідовностей геномів, що здійснюють вторгення, — так званих спейсерів — у локус CRISPR. Спейсери, обмежені повторами, експресуються у вигляді невеликих направляючих РНК CRISPR (crRNA), які використовуються білками Cas для націлювання на послідовність вірусів, специфічну для повторної інфекції. Здатність системи CRISPR-Cas9 націлювати послідовності ДНК за допомогою програмованих РНК відкрила нові шляхи редагування геному в широкому діапазоні клітин і організмів. Та має високий потенціал для терапевтичних застосувань. Незважаючи на те, що численні наукові дослідження пролили світло на біохімічні процеси, що стоять за системами CRISPR-Cas, деякі аспекти імунітету все ще недостатньо зрозумілі. | Прокаріоти розробили кілька захисних механізмів для захисту від вірусних хижаків. Кластеризовані короткі паліндромні повтори (CRISPR) та пов’язані з ними білки (Cas) демонструють прокаріотичну адаптивну імунну систему, яка запам’ятовує попередні інфекції шляхом інтеграції коротких послідовностей геномів, що здійснюють вторгення, — так званих спейсерів — у локус CRISPR. Спейсери, обмежені повторами, експресуються у вигляді невеликих направляючих РНК CRISPR (crRNA), які використовуються білками Cas для націлювання на послідовність вірусів, специфічну для повторної інфекції. Здатність системи CRISPR-Cas9 націлювати послідовності ДНК за допомогою програмованих РНК відкрила нові шляхи редагування геному в широкому діапазоні клітин і організмів. Та має високий потенціал для терапевтичних застосувань. Незважаючи на те, що численні наукові дослідження пролили світло на біохімічні процеси, що стоять за системами CRISPR-Cas, деякі аспекти імунітету все ще недостатньо зрозумілі. | ||
== [[Науковий семінар Радіоекологічні наслідки Чорнобильської катастрофи]]== | |||
[[Файл:482215088 9632572103430698 4821991379064679906 n.jpg|міні|left|Науковий семінар Радіоекологічні наслідки Чорнобильської катастрофи]] | |||
'''22 грудня 2021 р.''' в рамках тижня факультету, відбувся науковий семінар на тему: "Радіоекологічні наслідки Чорнобильської катастрофи".<br> | |||
Доповідач - Голуб Валентина Олександрівна.<br> | |||
Чорнобильська катастрофа, що сталася 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці ЧАЕС, стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Її наслідки мали глибокий вплив на довкілля, людину та біосферу в цілому.<br> | |||
Після вибуху в атмосферу потрапили великі обсяги радіоактивних ізотопів, зокрема: | |||
* Цезій-137 | |||
* Стронцій-90 | |||
* Йод-131 | |||
* Плутоній-239 | |||
Ці речовини поширилися не лише в межах України, а й на території Білорусі, Росії та значної частини Європи.<br> | |||
Радіоактивне забруднення торкнулося лісів, ґрунтів, водойм та атмосфери. Основні наслідки включають: | |||
* Порушення структури екосистем (вимирання окремих видів, зміни в біоценозах) | |||
* Мутації у флорі й фауні | |||
* Поява "рудого лісу" — території біля ЧАЕС, де дерева загинули через високу дозу радіації | |||
* Зниження чисельності тварин і комах у перші роки після аварії<big> | |||
Радіонукліди тривалий час залишаються у ґрунтах, воді та рослинності. Особливо небезпечним є їхній перехід по харчових ланцюгах:<br> | |||
'''рослина → тварина → людина'''<br><big> | |||
Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, яка залишається непридатною для проживання людей. Однак згодом тут сформувалася унікальна дика природа, яка досліджується екологами з усього світу.<br> | |||
Радіаційне забруднення стало причиною зростання кількості онкологічних захворювань, порушень імунної та ендокринної систем, хронічних хвороб. Особливо постраждали ліквідатори, мешканці Прип’яті та прилеглих сіл.<br> | |||
Чорнобильська катастрофа стала не лише трагедією, а й потужним уроком для людства. Вона продемонструвала крихкість екосистеми та необхідність відповідального ставлення до ядерної енергетики. | |||
