Наукові та методичні семінари
* Науковий семінар «Оптимізація наукових досліджень обʼєктів природно-заповідного фонду України в умовах воєнного стану».

Здобувачі освіти факультету біології та лісового господарства ОП «Середня освіта. Біологія та здоров'я людини», ОП «Середня освіта прийняли участь у науковому семінарі«Оптимізація наукових досліджень обʼєктів природно-заповідного фонду України в умовах воєнного стану»., який відбувся 25 листопада 2024 р. у Волинському національному університеті імені Лесі Українки на базі факультету хімії та екології.
Модератором заходу виступив завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Володимир Радзій.
Семінар відвідали ректор Анатолій Цьось, декан факультету хімії та екології Лариса Марушко, а також студенти і викладачі.
Основна мета дійства – презентація досвіду проведення наукових досліджень на територіях природно-заповідного фонду, зокрема тих, які постраждали внаслідок війни. Учасники також обговорювали результати роботи Черемського природного заповідника та перспективи співпраці між кафедрою екології Волинського університету, Інститутом агроекології і природокористування НААН України й Черемським заповідником.
Науковий семінар про результати роботи XLV Міжнародної наукової конференції «Районізація сегетальної рослинності у Польщі» на тему: «Біорізноманіття у сільськогосподарському ландшафті», яка відбулася 6-7 вересня 2023 року, Природничо-Гуманітарний університет, м.Седльце, Республіка Польща.

В межах Днів науки 09 листопада 2023 року доценти кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Голуб В.О., Коцун Л.О. розповіли студентам про участь в роботі XLV Міжнародної наукової конференції «Районізація сегетальної рослинності у Польщі» на тему: «Біорізноманіття у сільськогосподарському ландшафті», яка відбулася 6-7 вересня 2023 року, Природничо-Гуманітарний університет, м.Седльце, Республіка Польща.
Cемінар «Адаптація освітніх програм підготовки здобувачів із спеціальностей 014 Середня освіта (біологія та здоров’я людини), 014 Середня освіта (Природничі науки)»

22 березня 2023 року на факультеті біології та лісового господарства ВНУ імені Лесі Українки задля підвищення якості освіти за освітніми програмами «Середня освіта. Біологія, природознавство та здоров’я людини» та «Середня освіта. Природничі науки» проведено семінар «Адаптація освітніх програм підготовки здобувачів із спеціальностей 014 Середня освіта (біологія та здоров’я людини), 014 Середня освіта (Природничі науки)»
У роботі семінару взяли участь викладачі та здобувачі факультету, гаранти освітніх програм, випускники, представники Департаменту освіти Луцької міської ради, вчителі закладів загальної середньої освіта міста та області, стейкхолдери.
З доповідями на семінарі виступили:
1. Основні положення проєкту стандарту вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями) на першому та другому ступенях вищої освіти, доповідачка – доцент кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук О.Я. Іванців;
2. Аналіз діючих ОПП «Середня освіта. Біологія, природознавство, здоров’я людини» (ОР – бакалавр, магістр), «Середня освіта. Природничі наук» (ОР – бакалавр), доповідачки – гарантки освітніх програм доц. Дмитроца О.Р., доц. Коцун Л.О., доц. Іванців О.Я.;
3. Підвищення якості підготовки вчителя біології та природничих наук відповідно до вимог НУШ, доповідачка – консультантка центру професійного розвитку педагогічних працівників Департаменту освіти Луцької міської ради Сушик Л.Б.
В обговоренні щодо формування професійної компетентності вчителів біології, природознавства, здоров’я людини та природничих наук відповідно до вимог НУШ взяли участь:
– директор Горохівського ліцею №2 Горохівської міської ради Зінчук В.В.;
– директорка ліцею № 5 імені Анатолія Кореневського Володимирської міської ради Костюк І.Р.
– заступник директорки Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» Панасюк Л.В.
Семінар «Шляхи удосконалення освітніх програм за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та 014 Середня освіта (Природничі науки) на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти»

та 014 Середня освіта (Природничі науки) на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти»]]
29 березня 2023 рокувідбувся семінар «Шляхи удосконалення освітніх програм за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та 014 Середня освіта (Природничі науки) на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти»
На заході обговорено перелік відповідних компетентностей, програмних результатів навчання, особливості зазначених ОП.
Родзинкою зібрання була участь Віталія Гончаренка - завідувача кафедри ботаніки Львівського національного університету імені Івана Франка, одного із розробників проєкту Стандарту вищої освіти, котрий влучно відповідав на запитання присутніх учасників.
Захід пройшов у дружній атмосфері освітянської родини. Певні запитання знайшли відповіді, а дещо – залишилося дискусійним. Особливо корисним семінар був для гарантів окреслених програм.
Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.

16 листопада 2022 р. в рамках тижня фаультету від кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар доц. Зінченко М.О. на тему: «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини».
У 2022 році Нобелівську премію з фізіології або медицини було присуджено шведському вченому Сванте Паабо (Svante Pääbo) за виняткові досягнення у вивченні геномів вимерлих гомінідів та розуміння еволюції людини.
Суть відкриття
Сванте Паабо зробив прорив у вивченні древньої ДНК, зокрема:
- еквенував (розшифрував) геном неандертальця, що вперше дало змогу порівняти його з геномом сучасної людини;
- відкрив новий вид гомінідів — денисівців, генетичні залишки яких були виявлені в печері Денисова в Сибіру;
- довів, що між неандертальцями, денисівцями та сучасними людьми існувало змішування (гібридизація), внаслідок чого у ДНК сучасних людей (особливо європейців та азіатів) залишились сліди неандертальських генів.
Це відкриття дало змогу:
- краще зрозуміти еволюційну історію Homo sapiens;
- вивчити, як генетичні особливості неандертальців впливають на здоров’я сучасної людини, зокрема на імунну систему та схильність до деяких хвороб.
Сванте Паабо фактично заснував новий напрямок — палеогеноміку, яка об'єднує генетику, антропологію та еволюційну біологію.
Нобелівська премія 2022 року — це визнання величезного наукового прориву, що змінив наше розуміння еволюції людини. Завдяки роботі Паабо ми ближче підійшли до відповіді на одвічне питання: хто ми і звідки походимо.
Методичний семінар з теми "Методичні основи формування інтегрованого курсу "Природничі науки". Нова українська школа (5-6 клас). Особливості та етапи впровадження"

'26 квітня 2022 року, викладачі кафедри природничих наук з методиками навчання та здобувачі освітніх програм "Середня освіта (Природничі науки)" і "Середня освіта (Біологія та здоров'я людини)" психолого-природничого факультету Рівненського державного гуманітарного університету побували на дуже цікавому семінарі з теми "Методичні основи формування інтегрованого курсу "Природничі науки".'Нова українська школа (5-6 клас). Особливості та етапи впровадження", який провела кандидат педагогічних наук, доцент Оксана ІВАНЦІВ (Волинський національний університет імені Лесі Українки).
Оксана Ярославівна розповіла про передумови впровадження інтегрованого курсу "Природничі науки" в Новій українській школі, його зміст та відмінності від окремих природничих предметів, пояснила, у чому сутність природничої компетентності та як її сформувати, проаналізувала досвід природничої освіти в зарубіжних країнах, окреслила власне бачення щодо перспектив вивчення інтегрованого курсу "Природничі науки" в закладах загальної середньої освіти та актуальності спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки) в закладах вищої освіти.
Щиро вдячні Оксані Ярославівні за глибокий аналіз проблеми розвитку природничої освіти, цікаві матеріали та позитив! Бажаємо творчих успіхів!
Чекаємо на наступні зустрічі! Разом до Перемоги!
Методичний семінар «Взаємодія академічної спільноти Волинського національного університету імені Лесі Українки і вчителів-практиків в оптимізації ОПП підготовки фахівців за спеціальностями: Середня освіта «Біологія та здоров’я людини», Середня освіта «Природничі науки».

28 вересня 2021 року науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки спільно з Волинським інститутом післядипломної освіти провели методичний семінар: «Взаємодія академічної спільноти ВНУ імені Лесі Українки та вчителів-практиків в оптимізації ОПП підготовки фахівців за спеціальностями: Середня освіта «Біологія та здоров’я людини» та Середня освіта «Природничі науки».
Спікери-гаранти ОПП:
- доц. Оксана Ярославівна Іванців — гарант ОПП «Середня освіта. Природничі науки»;
- доц. Лариса Олександрівна Коцун — гарант магістерської ОПП «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини»;
- доц. Олена Романівна Дмитроца — гарант бакалаврської ОПП «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини».
Ключові положення виступів:
- Відповідність професійному стандарту
— необхідність удосконалення освітніх програм з урахуванням сучасних вимог до компетентностей учителя природничих дисциплін.
- Роль практикуючих педагогів
— врахування думки вчителів, що реалізують шкільні програми, у формуванні навчального контенту та розробці оцінювальних процедур.
- Оптимізація ОПП
— інтеграція інноваційних технологій (проєктне навчання, STEM-практики) для підвищення професійної готовності випускників.
Учасники та результати:
- У семінарі взяли участь понад 30 вчителів біології, хімії та природознавства з різних районів Волинської області.
- Практики поділилися власним досвідом, висловили зауваження й пропозиції щодо структури курсів, змісту лабораторних робіт та критеріїв оцінювання.
- На основі обговорення визначено пріоритетні напрямки доопрацювання ОПП і винесено рекомендації для подальшої співпраці між університетом і школою.
Семінар заклав міцні підвалини для системного діалогу між академічною спільнотою та шкільними педагогами, який сприятиме підготовці висококомпетентних учителів природничих дисциплін.
Науковий семінар «Генетичні ножиці» CRISPR/Cas9, можливості використання в сучасній науці

22 грудня 2021 р. в рамках тижня факультету, відбувся науковий семінар «Генетичні ножиці» CRISPR/Cas9, можливості використання в сучасній науці на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук у форматі он-лайн.
Доповідач -Зінченко Марія Олександрівна
Прокаріоти розробили кілька захисних механізмів для захисту від вірусних хижаків. Кластеризовані короткі паліндромні повтори (CRISPR) та пов’язані з ними білки (Cas) демонструють прокаріотичну адаптивну імунну систему, яка запам’ятовує попередні інфекції шляхом інтеграції коротких послідовностей геномів, що здійснюють вторгення, — так званих спейсерів — у локус CRISPR. Спейсери, обмежені повторами, експресуються у вигляді невеликих направляючих РНК CRISPR (crRNA), які використовуються білками Cas для націлювання на послідовність вірусів, специфічну для повторної інфекції. Здатність системи CRISPR-Cas9 націлювати послідовності ДНК за допомогою програмованих РНК відкрила нові шляхи редагування геному в широкому діапазоні клітин і організмів. Та має високий потенціал для терапевтичних застосувань. Незважаючи на те, що численні наукові дослідження пролили світло на біохімічні процеси, що стоять за системами CRISPR-Cas, деякі аспекти імунітету все ще недостатньо зрозумілі.
Науковий семінар на тему: "Радіоекологічні наслідки Чорнобильської катастрофи"

22 грудня 2021 р. в рамках тижня факультету, відбувся науковий семінар на тему: "Радіоекологічні наслідки Чорнобильської катастрофи" у форматі он-лайн.
Доповідач - Голуб Валентина Олександрівна.
Чорнобильська катастрофа, що сталася 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці ЧАЕС, стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Її наслідки мали глибокий вплив на довкілля, людину та біосферу в цілому.
Після вибуху в атмосферу потрапили великі обсяги радіоактивних ізотопів, зокрема:
- Цезій-137
- Стронцій-90
- Йод-131
- Плутоній-239
Ці речовини поширилися не лише в межах України, а й на території Білорусі, Росії та значної частини Європи.
Радіоактивне забруднення торкнулося лісів, ґрунтів, водойм та атмосфери. Основні наслідки включають:
- Порушення структури екосистем (вимирання окремих видів, зміни в біоценозах)
- Мутації у флорі й фауні
- Поява "рудого лісу" — території біля ЧАЕС, де дерева загинули через високу дозу радіації
- Зниження чисельності тварин і комах у перші роки після аварії
Радіонукліди тривалий час залишаються у ґрунтах, воді та рослинності. Особливо небезпечним є їхній перехід по харчових ланцюгах:
рослина → тварина → людина
Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, яка залишається непридатною для проживання людей. Однак згодом тут сформувалася унікальна дика природа, яка досліджується екологами з усього світу.
Радіаційне забруднення стало причиною зростання кількості онкологічних захворювань, порушень імунної та ендокринної систем, хронічних хвороб. Особливо постраждали ліквідатори, мешканці Прип’яті та прилеглих сіл.
Чорнобильська катастрофа стала не лише трагедією, а й потужним уроком для людства. Вона продемонструвала крихкість екосистеми та необхідність відповідального ставлення до ядерної енергетики.
Науковий семінар на тему: ""Парки України"
22 грудня 2021 р. в рамках тижня факультету, відбувся науковий семінар на тему: "Парки України" у форматі он-лайн.
Доповідач - Коцун Лариса Олександрівна
- Історико-культурне значення парків України
Парки є не лише природоохоронними об'єктами, а й важливими елементами культурної спадщини. Багато з них мають статус пам’яток садово-паркового мистецтва, пов’язані з іменами видатних діячів та історичними подіями (наприклад, Софіївка в Умані, Олександрія в Білій Церкві).
- Біорізноманіття та екологічна роль парків
Парки слугують осередками збереження флори і фауни, рідкісних та ендемічних видів, виконують функцію "зелених легенів" міст. Вони зменшують вплив урбанізації та покращують мікроклімат.
- Національні природні парки — основа екотуризму
Національні парки, як-от Карпатський, Шацький, Подільські Товтри, сприяють розвитку екологічного туризму, екоосвіти та сталого природокористування.
- Сучасні виклики у функціонуванні парків
Серед актуальних проблем: антропогенне навантаження, забудова прибережних зон, недостатнє фінансування, слабка охорона. Потрібна активізація громадської участі та міждисциплінарного підходу до збереження паркових територій. Важливими напрямами є модернізація інфраструктури, цифрова інвентаризація зелених зон, розширення мережі природоохоронних територій та активне залучення молоді до збереження природної спадщини.
- Перспективи розвитку паркового господарства в Україні
Важливими напрямами є модернізація інфраструктури, цифрова інвентаризація зелених зон, розширення мережі природоохоронних територій та активне залучення молоді до збереження природної спадщини. Парки — це жива історія, природна лабораторія й простір для духовного збагачення.
Методичний семінар на тему: "Використання методу кейсів на уроках біології у старшій школі"

22 грудня 2021 р. в рамках тижня факультету, відбувся методичний семінар на тему: "Використання методу кейсів на уроках біології у старшій школі" у форматі он-лайн.
Доповідач _- Фіщук Оксана Сергіївна
Метод кейсів (від англ. case study) — це навчальний підхід, заснований на аналізі реальних або змодельованих життєвих ситуацій. На уроках біології в старшій школі кейси сприяють розвитку критичного мислення, навичок аналізу, аргументації та прийняття рішень.
Переваги методу:
- актуалізація знань через практичні приклади;
- стимулювання учнів до самостійного пошуку рішень;
- формування міжпредметних зв’язків (біологія, етика, екологія, медицина).
Приклади кейсів:
- «Генетичне тестування: етичні аспекти»
- «Вакцинація: особистий вибір чи громадська відповідальність?»
- «Вплив ГМО на організм та навколишнє середовище»
- Метод кейсів підвищує мотивацію до навчання, активізує учнів і робить біологію ближчою до реального життя.
Методичний семінар «Взаємодія академічної спільноти Волинського національного університету імені Лесі Українки і вчителів-практиків в оптимізації ОПП підготовки фахівців за спеціальностями: Середня освіта «Біологія та здоров’я людини», Середня освіта «Природничі науки».

Методичний семінар для вчителів біології, хімії та природознавства
28 вересня 2021 року на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти відділом природничих дисциплін спільно із науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки проведено методичний семінар «Взаємодія академічної спільноти Волинського національного університету імені Лесі Українки і вчителів-практиків в оптимізації ОПП підготовки фахівців за спеціальностями: Середня освіта «Біологія та здоров’я людини», Середня освіта «Природничі науки».
У семінарі взяли участь методист біології Стуга Л. М., гаранти ОПП: «Середня освіта. Природничі науки» доц. Іванців Оксана Ярославівна, «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини» другого (магістерського) рівня вищої освіти доц. Коцун Лариса Олександрівна, «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти доц. Дмитроца Олена Романівна та вчителі біології, хімії та природознавства.
Гаранти у своїх виступах відмітили, що відповідно до професійного стандарту вчителя здійснюється удосконалення ОПП підготовки фахівців за означеними спеціальностями, в контексті якого важлива думка вчителів, які реалізують відповідні навчальні програми та формують передбачені ними компетентності учнів середньої школи у своїй професійній діяльності. Присутні вчителі разом із методистом Стугою Л. М. взяли активну участь в обговоренні означених проблем з точки зору свого педагогічного досвіду. Вони висловили низку зауважень та пропозицій щодо покращення якості підготовки майбутніх фахівців біології, здоров’я людини та природничих наук, визначили пріоритетні напрямки запровадження інноваційних технологій у професійну діяльність.
Методичний семінар-тренінг на тему: Особливості навчального процесу в умовах переходу до Нової української школи.

27 жовтня 2021 року у місті Володимир–Волинський відбулося навчання педагогів загальноосвітніх шкіл № 2 та № 3 за темою «Особливості організації навчального процесу в умовах переходу до Нової української школи».
У ролі тренерки виступила Іванців Оксана Ярославівна, доцентка кафедри ботаніки і методики викладання природничих дисциплін ВНУ імені Лесі Українки.
Вона мала честь поділитися з колегами власним досвідом впровадження нормативних документів НУШ, зокрема:
- аналізом Типової освітньої програми Нової української школи;
- рекомендаціями щодо адаптації навчальних планів і календарних графіків;
- методичними порадами з формування компетентнісно-орієнтованих завдань.
Тренінг пройшов у динамічній формі з обговоренням практичних кейсів, а також плануванням дистанційних форматів навчання, які незабаром будуть запроваджені в умовах нових викликів освітнього середовища.
* Лекція професора Волгіна С.О. "Морфологічні типи листка покритонасінних"

З нагоди Днів науки'17 травня 2021 року' професором кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук Волгіним Сергієм Олександровичем було проведено лекцію "Морфологічні типи листка покритонасінних".
З метою уточнення порівняльно-морфологічної моделі листка покритонасінних проаналізовані класичні теорії його онтогенеза та дані про клітинні популяції хімерних моделей. Виявлені проблеми інтерпретації явищ уніфаціальності та пельтатності на їх основі. Наведені нові факти гіпопельтатності та гіпоуніфаціальності, які не вкладаються в типологію листка покритонасінних за М.Геде.
Окреслені можливі підходи до створення більш загальної типології на основі даних сучасної молекулярної генетики розвитку листка і концепції про двоетапність становлення дорзовентральності листкової пластинки.
* Доповідь «Історія створення старовинних парків Волинської області»

Під час тижня науки 17 травня 2021 року на факультеті біології і лісового господарства студенти 1 курсу прослухали доповідь «Історія створення старовинних парків Волинської області», яку підготувала доц. кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук Коцун Л.О.
Доповідач зазначила, що сучасна мережа старовинних парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Волинського Полісся сформувалася впродовж тривалого періоду часу і має давню історію та традиції. До наших днів збереглися всього 7 парків, яким надано статус парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (дендропарк «Здоров’я») та місцевого значення («Садиба Липинського, Любешівський, Літинський, Макаревичівський, Берестечківський, Горохівський).
У створенні парків брали участь відомі паркобудівничі Західної Європи, зокрема Діонісій Міклер. Парки цього періоду будувались переважно в пейзажному стилі, вдало використовуючи мальовничий рельєф Волинської області, природні та штучні водойми, лісові масиви. Елементи регулярного стилю застосовувались при плануванні в’їздної частини, алей тощо. На підвищеннях знаходились основні видові точки на садибу чи палац, з яких відкривались глибокі перспективи на навколишню місцевість. Біля окремих маєтків були розбиті плодові сади.
Основу паркових насаджень становить аборигенна дендрофлора. Переважно використовувались граб, береза, верба, дуб, клен, липа, сосна, ялина, ясен. Проте використовувались і інтродуценти, зокрема, до наших днів збереглися вікові модрина європейська та бук лісовий.
Актуальним питанням сьогодення є збереження вцілілих парків, продовження періоду життя віковим деревам, реконструкція насаджень, які досягли критичного віку, а в деяких випадках і відтворення первісного задуму архітекторів.
* Mетодичний семінар: «Професійна підготовка сучасного вчителя біології та природничих наук: теоретичний та практичний аспекти».

Модератори заходу: Коцун Лариса Олександрівна, Дмитроца Олена Романівна , Іванців Оксана Ярославівна
13 травня 2021 року спільно з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено методичний семінар на тему:
«Професійна підготовка сучасного вчителя біології та природничих наук: теоретичний та практичний аспекти»
Під час семінару гаранти освітньо-професійних програм Середня освіта. Біологія, природознавство, здоров’я людини першого (гарант О.Р.Дмитроца) та другого рівня вищої освіти за спеціальністю – 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) (гарант Л.О.Коцун) та освітньо-професійної програми Середня освіта. Природничі науки спеціальності 014. Середня освіта (Природничі науки) (гарант О.Я.Іванців), що реалізуються на факультеті біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки ознайомили присутніх зі структурою ОПП та вимогами, що ставляться до професіограми сучасного вчителя біології, здоров’я людини та природничих наук.
* Актуальні проблеми природно-заповідного фонду Волинської області

В рамках Дня Землі 22 квітня 2021 року доцент кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Кузьмішина Ірина Іванівна прочитала лекцію на тему «Актуальні проблеми природно-заповідного фонду Волинської області» для студентів 1 курсу факультету біології та лісового господарства.
День Землі (англ. Earth Day) – назва, яку використовують щодо різних заходів, що їх проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля. Викладач коротко ознайомила із структурою ПЗФ Волині, інтерактивною картою територій та об'єктів природно-заповідного фонду Волинської області, що складена на основі матеріалів Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, проблемами інвентаризації флори природоохоронних територій та збільшення відсотку заповідності області. Було звернуто увагу на багаторічну плідну працю співробітників кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук, кафедри лісового та садово-паркового господарства та кафедри зоології по вивченню біорізноманіття регіону, науковими публікаціями за вказаною проблематикою.
Викладач ознайомила присутніх із монографічними виданнями.
* Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів

03 грудня 2020 року на кафедрі ботаніки і методики викладання відбувся семінар "Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів".
Іванців Оксана Ярославівна для професорсько-викладацького складу, який забеспечує освітній процес на освітньопрофесійній програмі першого рівня вищої освіти за спеціальністю 014.15 Середгя освіта (Природничі науки) галузі знань - 01 Освіта/Педагогіка Волинського національного університету імені Лесі Українки озвучила загальні положення, мету та завдання, принципи та процедури оцінювання та акредитації освітніх програм.
Доповідач звернула увагу слухачів на вимоги до звіту про самооцінювання освітньої програми, критерії акредитації.
Процес акредитації має бути застосований закладом вищої освіти для розвитку та вдосконалення системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.
Акредитація освітньої програми є добровільною та проводиться за ініціативи закладу освіти.
* Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача

Фіщук Оксана Сергіївна 6 жовтня 2020 року провела для студентів факультету біології та лісового господарства БЗЛ-33О методичний семінар на тему:«Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача»
Один із критеріїв ефективності педагогічного процесу – це формування стійкого пізнавального інтересу у студентів, що є однією з центральних проблем сучасної вищої школи. Соціальну значимість процесу формування пізнавального інтересу підвищує введення нових освітніх стандартів. Актуальність цієї проблеми визначається оновленням змісту навчання, і навчальної діяльності, а також необхідністю формування у студентів навичок самостійного набуття знань.
* Система понять навчального предмета «Біологія»

Машевська Алла Степанівна та Іванців Оксана Ярославівна для студентів провели семінар-тренінг: Система понять навчального предмета «Біологія».
Як вчитель-практик Алла Степанівна поділилась досвідом зі студентами як правильно використовувати словесно-логічний метод в процесі розвитку біологічних понять, щоб учні могли усвідомлено і міцно засвоювати знання.
Оксана Ярославівна наголосила, що теорія розвитку біологічних понять і її експериментальна перевірка в практичній діяльності вчителів дозволила відкрити основну методичну закономірність усвідомленого і міцного засвоєння знань. Вона полягає у планомірному утворенні і розвитку понять в учнів, у правильній організації пізнавальної і розумової діяльності упродовж всього процесу навчання.
Методичні закономірності усвідомленого і міцного засвоєння знань, що випливають з теорії розвитку біологічних понять, складаються завдяки планомірності утворення і розвитку понять в учнів, адекватній організації пізнавальної і розумової діяльності протягом усього процесу навчання.
Алла Степанівна, спираючись на вимоги до організації пізнавальної діяльності школярів й основних положень теорії розвитку біологічних понять показала методику поетапного розвитку поняття «клітина» у шкільному курсі на прикладі розвитку загальнобіологічного поняття «клітина» на уроках біології (розділ «Рослини») у 6 класі.
* "Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації"

Іванців Оксана Ярославівна 22 жовтня 2020 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Волинського національного університету імені Лесі Українки провела семінар на тему «Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації»
В процесі проведення семінару слухачі були ознайомлені з особливостями проведення акредитацій освітньо-професійних програм. А саме були розглянуті загальні положення акредитації, її мета і завдання, тезаурус, а також принципи та процедури оцінювання та акредитації освітніх програм.
Було розглянуте саме поняття акредитація освітньої програми.
А саме, акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет:
- відповідності стандарту вищої освіти, що включає, крім вимог стандарту за відповідною спеціальністю, дотримання ліцензійних умов;
- спроможності закладу освіти виконати вимоги стандарту та забезпечити досягнення здобувачами освіти передбачених в освітній програмі результатів навчання, у тому числі завдяки функціонуванню внутрішньої системи забезпечення якості;
- досягнення заявлених у програмі результатів навчання (відповідність визначеного кредитного виміру освітніх компонент, обраних методів викладання та оцінювання тощо).
Методичний семінар «Використання міжнародних ресурсів з методики навчання біології у професійній підготовці вчителя».

21 травня 2020 року на Медико-біологічному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки в онлайн-форматі (платформа Zoom) відбувся семінар «Використання міжнародних ресурсів з методики навчання біології у професійній підготовці вчителя».
Організатор
Лариса Олександрівна Коцун, кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки і методики викладання природничих дисциплін.
Лариса Олександрівна окреслила актуальність інтеграції міжнародних цифрових та методичних платформ у підготовку сучасного вчителя біології.
Галина Ягенська, кандидат педагогічних наук, лауреат Премії Верховної Ради України, Народний учитель України, представила доповідь «Міжнародні ресурси з методики навчання біології як засіб компетентнісно-орієнтованого навчання».
У доповіді було висвітлено:
- огляд провідних міжнародних освітніх платформ (e-learning, open educational resources, MOOC) для вчителів біології;
- приклади інтеграції відеолабораторій, віртуальних гербаріїв та онлайн-симуляторів у навчальний процес;
- методичні рекомендації щодо розробки компетентнісно-орієнтованих завдань із використанням цих ресурсів;
- обговорення власного досвіду впровадження таких інструментів у шкільній практиці.
Дискусійна панель
Учасники (викладачі, аспіранти, магістранти та студенти факультету) активно долучилися до обговорення, ставили запитання щодо вибору платформ, авторського права та адаптації англомовних ресурсів для українських навчальних програм.
Результати та значення
- Визначено перелік пріоритетних міжнародних ресурсів для подальшої методичної роботи кафедри і шкільних партнерів.
- Учасники отримали практичні алгоритми для створення інтерактивних завдань і рубрик оцінювання на основі онлайн-матеріалів.
- Підсилено міждисциплінарну співпрацю кафедри з вчителями-практиками вищої та середньої ланки освіти.
Семінар заклав основу для системного впровадження кращих світових практик у підготовку вчителів біології, сприяючи їхній готовності до сучасного цифрового освітнього середовища.
* «Стандарти Нової української школи»

10 квітня 2019 року в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на базі Навчально-наукової лабораторії технології викладання природничих наук спільно з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено семінар «Стандарти Нової української школи» для вчителів біології, екології та основ здоров’я закладів загальної середньої освіти.
http://vippo.org.ua/view_news.php?id=2640
Мета:
- Формуванню ключових навичок та компетентностей учнів на уроках біології
- Виявити суперечності й розбіжності між наявним і необхідними рівнями підготовки науково-педагогічних кадрів, інформаційним забезпеченням, змістом, методам і формами, що використовуються для підготовки майбутніх педагогів.
* «Формування природничих компетентностей у старшій школі» Волинської області»
В рамках Фестивалю науки 15 травня 2019 року на медико-біологічному факультеті на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Коцун Лариса Олександрівна провела науковий семінар на тему: «Формування природничих компетентностей у старшій школі» Волинської області»
* «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника»

В рамках Фестивалю науки на медико-біологічному факультеті на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук 15 травня 2019 року відбувся науковий семінар на тему: «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника».
Коцун Лариса Олександрівна наголосила, що підвищений антропогенний пресинг на природні фітоценози призводить до збіднення видового різноманіття регіональної флори. Окрім цього, не аборигенні види рослин, які натуралізувалися в нових умовах існування, можуть виявляти інвазії та становити реальну небезпеку для функціонування рідкісних угруповань та раритетних видів рослин.
За рівнем синантропізації Україна займає досить високе місце серед інших флор світу, а спонтанна фракція адвентивної флори України нараховує понад 830 видів судинних рослин.
В умовах посиленого антропогенного пресингу знаходяться і заповідні території, де засилля синантропних видів призводить до різкого збіднення складу рослинних угруповань, викликаючи перебудову фітоценозів, зниження чисельності багатьох видів рослин.
Коцун Лариса Олександрівна повідомила, що у 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.
* «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»

Доцент Голуб Валентина Олександрівна в рамках тижню біологічного факультету провела для студентів науковий семінар «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області».
Доповідач наголосила на небезпечності цього вірусу, оскільки проблема захворюваності на сказ в області залишається актуальною.
Доповідач ознайомила слухачів із ситуацією із захворюваністю у Волинській області.
Студенти активно дискутували щодо причини сказу і шляхи передавання інфекції, лікування та профілактики сказу.
* «Актуальні проблеми природно-заповідного фонду Волинської області»

В рамках тижня факультету на секційному засіданні кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук для студентів Кузьмішина Ірина Іванівна провела науковий семінар: «Актуальні проблеми природно-заповідного фонду Волинської області».
* Флора загалнозоологічного заказника місцевого знчення «Гнідавське болото»

На кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся семінар «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область).
Студенти мали можливість прослухати доповідь аспірантки кафедри ботаніки Ірини Бесарабчук «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область)
Студенти мали нагоду дізнатись, що цей заказник становить собою лучну заплаву річки Стир у межах міста Луцьк із різнотравно-злаковими луками. Під час інвентаризації знайдено чотири види рослин, що перебувають під охороною та внесені до Червоної книги України зі статусами «вразливий» (Dactylorhiza incarnata (L.) Soos.l., Epipactis palustris (L.) Crantz) та «неоцінений» (Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R.Br.), а також регіонально-рідкісний вид Ophioglossum vulgatum L. Наведені та описані їх місцезростання. Обґрунтоване важливе значення заказника в екомережі України не лише для збереження та відтворення видів тварин, але й для охорони фіторізноманіття регіону.
* Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра (результати роботи ХІ з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України)

В рамках тижня біологічного факультету під час секційного засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар на тему: "Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра", на якому проінформувала студентів про роботу ХІ з’їзду Громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків», який відбувся 17-21 вересня 2018 року у Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва (м. Харків), зазначила, що ГО «УТҐА» об’єднує громадян України та інших країн, які активно працюють над вивченням потенціалу ґрунтових ресурсів України з метою його раціонального використання, підвищення продуктивності земель, прогнозу змін та охорони, розробляють та поширюють найкращі практики сталого менеджменту ґрунтів, займаються популяризацією та пропагандою наукових знань у галузі ґрунтознавства й агрохімії серед широких верств населення.
* «Раритетні види судинних рослин Ківерцівського НПП»
В рамках Фестивалю наук біологічного факультету 16 травня 2018 року Голуб Валентина Олександрівна представила для студентів наукову доповідь: «Раритетні види судинних рослин Ківерцівського НПП».
* «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я»

В рамках Фестивалю наук на біологічному факультеті 16 травня 2018 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар на тему: «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я».
Студенти та колеги мали можливість ознайомитись з фітоценозами Шацького Поозер’я.
Кузьмішина Ірина Іванівна окреслила основні напрямки досліджень науковців кафедри щодо даної території та дала визначення термінам.
На підставі аналізу власних польових обстежень та літературних джерел з’ясовано, що в межах досліджуваної території підлягають охороні 16 угруповань трьох основних типів рослинності ШП.
У лісовому фітоценофонді ШП згідно із Зеленою книгою України підлягають охороні 6 асоціацій. Угруповання Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) та Querceto (roboris)–Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) на досліджуваній території представлені п'ятьма асоціаціями – Querceto (roboris)–Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–vacciniosum (myrtilli), Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–corynephoroso (canescentis)–cladinosum та Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–cladinosum. Серед лісових раритетних угруповань ШП вони трапляються найчастіше.
Особливої уваги в созологічному аспекті заслуговують угруповання рівнинних ялинових лісів. На території ШП вони збереглись у вигляді острівного локалітету балтійської частини ареалу Picea abies (L.) Karst. за південною межею свого поширення. Угруповання Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetа (sylvestris) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetа (sylvestris) представлені асоціаціями Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetum (sylvestris) caricosum (nigrae) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetum (sylvestris) oxalidosum (acetosellae). Угруповання Piceetа abietis представлено однією асоціацією Pineto (sylvestris)–Piceetum (abietis) oxalidosum (acetosellae). Вони трапляються в урочищі «Ялинник» на західному березі озера Острів’янське. В раритетному болотному фітоценофонді ШП виявлено 6 асоціацій з 5 субформацій та формацій. Угруповання формації Betuletа humilis найбільш поширені в ШП, вони представлені чотирма асоціаціями – Betuletum (humilis) caricoso(lasiocarpae)–sphagnosum, Betuletum (humilis) сaricosum(nigrae). Betuletum (humilis) hypnosum, Betuletum (humilis) sphagnosum. Трапляються в урочищах «Шия» озера Луки-Перемут, «Вунич», на берегах озер Карасинець та Озерце.
* «Структура і функціонування порівняльно-морфологічної теорії»
В рамках Фестивалю наук біологічного факультету 16 травня 2018 року Волгін Сергій Олександрович представив для студентів наукову доповідь: «Структура і функціонування порівняльно-морфологічної теорії».
* «Сучасний стан парку-пам’ятки» загальнодержавного значення «Байрак» Волинської області»

В рамках Фестивалю наук біологічного факультету 16 травня 2018 року Коцун Лариса Олександрівна представила для студентів наукову доповідь: «Сучасний стан парку-пам’ятки» загальнодержавного значення «Байрак» Волинської області».
Дендропарк “Байрак” знаходиться у смт Рокині Луцького району на березі мальовничого ставка поруч із центральною садибою Волинського науково-виробничого об’єднання “Еліта”, в минулому – державної сільськогосподарської дослідної станції. В 1974 р. за ініціативою тодішнього директора станції П.С.Теслюка розпочалась робота по створенню дендрологічного парку згідно розробленого Волинським філіалом Гіпрограду проекту (автор – Тупіца В.А.). У 1979 р. на території дендропарку відкрито музей історії сільського господарства Волині, якому згодом присвоєно статус народного. У 1989 р. він відсвяткував своє друге народження як Міжгосподарський народний музей історії сільського господарства Волині. На території дендропарку розпочались роботи по створенню комплексу етнографічної експозиції. Нині окультурений ландшафт дендропарку гармонійно поєднується з різноманітними архітектурними пам’ятками, зібраними сюди з усієї Волині.
* «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі»
В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті на секційному засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Машевська Алла Степанівна провела для майбутніх вчителів-біологів семінар на тему: «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі».
Студенти мали можливість прийняти участь у постановці експериментів, запропонувати свої варіанти. Оскільки при аналізі життєвих процесів, що проходять в рослинах, доводиться звертатися за допомогою в галузь фізики, хімії, біохімії, кібернетики для глибшого розуміння їх природи біологи мали нагоду пригадати свої знання з цих предметів.
Біологічні експерименти є чудовим методом залучення дітей до занять біологією, які дозволяють зміцнювати міжпредметні зв'язки, особливо з такими предметами, як математика, хімія й фізика. Вони сприяють розвитку логічного мислення, формують в учнів навички аналізу й синтезу інформації.
Усі експерименти проводяться в школі учнями під керівництвом учителя. Його роль є дуже важливою, бо саме він пропонує учням теми дослідження та забезпечує їх відповідними методичними рекомендаціями щодо підбору літератури, планування досліду й аналізу його результатів. Тож студенти мали можливість побувати в ролі вчителів та учнів.
* «Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району»
В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті 15 травня на кафедрі ботаніки і методики викладання відбувся науковий семінар на тему:«Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району».
Кузьмішина Ірина Іванівна представила дані щодо рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району. Синантропізація флори колишнього плодового саду та високий відсоток участі синантропних видів сприяли формуванню особливих поступальних змін на досліджуваній території. Зазвичай, природній хід сукцесій передбачає послідовну зміну їх етапів, кожен з яких характеризується серед інших видовим складом рослин та певними часовими параметрами. В той же час, проведені дослідження дозволили виявити певні відмінності, викликані включенням у закономірний процес зміни угруповань адвентивних широкоамплітудних видів рослин. В нових умовах вони набувають рис віолентності (ценотичної активності), завдяки чому часто формуються монодомінантні угруповання цих видів. В результаті проведених досліджень на території колишнього плодового саду, де в різні періоди відбувалося видалення плодових дерев, нами виявлено три стадії сукцесії: піонерна, злаково-різнотравна та різнотравна.
* “Сучасний стан та перспективи оптимізації парку-пам’ятки місцевого значення «Літинський»”

В рамках Фестивалю наук на біологічному факультеті під час секційних занять на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Коцун Лариса Олександрівна для студентів-біологів провела науковий семінар на тему: “Сучасний стан та перспективи оптимізації парку-пам’ятки місцевого значення «Літинський»”.
Студенти почули цікаву розповідь про історію створення парку-пам’ятки його ландшафтні композиції.
Доповідач поділилась із слухачами цікавими пригодами під час власних польових досліджень.
Лариса Олександрівна розповіла місцеві легенди пов'язані з цим парком.
* Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС..."

Доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар для студентів на тему: "Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС об’єкту «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження»