Електроміографія та електронейроміографія

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Версія від 17:42, 28 червня 2020, створена Tytiuk (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні міні '''Електроміографія''' (ЕМГ) та '''електронейроміографія'...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mio.jpg
Work.jpg

Електроміографія (ЕМГ) та електронейроміографія (ЕНМГ) – методи дослідження стану нервово-м’язового апарату. Широко використовуються в клінічній практиці.

Основні переваги методів

  • отримуємо інформацію про стан м'язових волокон, їх іннервацію, кількість і організацію рухових одиниць;
  • оцінка показників електричної активність периферичного апарату нервової системи;
  • оцінка як мимовільної, так і викликаної шляхом стимуляції активності нейром’язового апарату;
  • обидва методи допомагають виявити причину таких частих проблем, як м’язова слабкість в кінцівках, порушення чутливості (оніміння і ін.), болю, а також дозволяють виявити із чим вони пов’язані – з патологією спинного мозку, корінців, нервів або м’язів.

Практична значущість

Показання для проведення:

  • захворювання мотонейронів - нейронопатії;
  • захворювання корінців – радикуліти, остеохондроз, мієлопатії, полірадикулоневропатія Гієна-Баре;
  • захворюваня сплетень - плексити;
  • захворювання нервів - неврити, нейропатії;
  • травматичні ушкодження периферичних нервів та сплетень верхніх і нижніх кінцівок
  • при компресійних ураженнях периферичних нервів (синдром зап’ястного, кубитального каналу і ін.)
  • захворювання нервово-м’язової передачі – міастенії;
  • захворювання м’язів - міозити, міопатії, м’язева дистрофія.

Проведення ЕМГ/ЕНМГ

Запис проводиться в положенні лежачи або напівлежачи, при цьому важливо максимально розслабитися. Залежно від обстежуваної зони спеціаліст визначає місця накладення електродів, обробляє їх антисептичним розчином. Змащені гіпоалергенним електропровідним гелем електроди фіксуються на шкірі в ділянці обстежуваного м'яза. Під час дослідження спеціаліст може попросити напружити той чи інший м'яз, зробити це кілька разів або з різним часовим інтервалом. Під час запису в режимі стимуляційної ЕМГ пацієнт може відчувати легке поколювання, яке пройде після завершення дослідження. Після закінчення дослідження спеціаліст формує заключення. Запис та аналіз електроміограми проводиться у навчально-науково-виробничій лабораторії медико-біологічного моніторингу та громадського здоров’я.

Пропонуємо:

Визначаємо та аналізуємо такі параметри:

  • потенціали рухових одиниць;
  • спонтанна активність;
  • інтерференційна крива.
  • М-відповідь м’язу, периферичного нерва (визначається форма та амплітуда);
  • швидкість проведення збудження по рухових та чутливих волокнах нерва на різних його ділянках (в дистальних та проксимальних точках);
  • F-хвиля (обстеження загальної провідності по нерву) та Н-рефлекс (обстеження мотонейронів спинного мозку).