«Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району»

В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті 15 травня на кафедрі ботаніки і методики викладання відбувся науковий семінар на тему:«Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району».
Кузьмішина Ірина Іванівна представила дані щодо рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району. Синантропізація флори колишнього плодового саду та високий відсоток участі синантропних видів сприяли формуванню особливих поступальних змін на досліджуваній території. Зазвичай, природній хід сукцесій передбачає послідовну зміну їх етапів, кожен з яких характеризується серед інших видовим складом рослин та певними часовими параметрами. В той же час, проведені дослідження дозволили виявити певні відмінності, викликані включенням у закономірний процес зміни угруповань адвентивних широкоамплітудних видів рослин. В нових умовах вони набувають рис віолентності (ценотичної активності), завдяки чому часто формуються монодомінантні угруповання цих видів. В результаті проведених досліджень на території колишнього плодового саду, де в різні періоди відбувалося видалення плодових дерев, нами виявлено три стадії сукцесії: піонерна, злаково-різнотравна та різнотравна. Для кожної з них характерні свої домінантні види, з яких лише деякі трапляються в наступній стадії.
Стадії сукцесії території колишнього плодового саду

Стадії сукцесії	К-ть видів	% від заг. к-ті видів	Едифікатори угруповання
Піонерна або бур’янова	34	26,4	вінниччя справжнє, грицики звичайні, редька дика, гірчиця польова, галінсога дрібноквіткова, жовтозілля звичайне
Злаково-різнотравна	48	37,2	пирій повзучий, енотера дворічна, тонколучниця однорічна, подорожник ланцетолистий, бромус м’який, грястиця збірна, куничник наземний
Різнотравна	72	55,8	тонколучниця однорічна, звіробій звичайний, астрагал солодколистий, тонконіг лучний, костриця лучна. З деревних рослин –сосна звичайна, тополя тремтяча, береза бородавчаста

Піонерна або бур’янова стадія утворилася внаслідок розкорчовування та розорення плодового саду в останні 2-3 роки, створення площ для вирощування овочевих культур. Утворена видами-експлерентами, що першими поселяються на новоутворених ділянках. Загалом тут зростає 34 види рослин, серед яких лобода біла, вінниччя справжнє, грицики звичайні, редька дика, гірчиця польова, галінсога дрібноквіткова, жовтозілля звичайне. Превалюють однорічники зі стрижневою кореневою системою, проте серед едифікаторів трапляються осот польовий, полин звичайний, жовтий осот польовий тощо. Ці угруповання є нестійкими і витісняються видами-віолентами.
Злаково-різнотравна стадія представлена 48 видами рослин, де едифікаторами виступають пирій повзучий, енотера дворічна, тонколучниця однорічна, подорожник ланцетолистий, морква дика, деревій майже звичайний, бромус м’який, грястиця збірна, куничник наземний. Експлеренти представлені грициками звичайними, жовтозіллям лучним, ромашкою без’язичковою.
Різнотравна стадія нараховує 72 види. Едифікаторами тут виступають тонколучниця однорічна, звіробій звичайний, калачики непомітні, астрагал солодколистий, тонконіг лучний, медова трава шерстиста. З деревних рослин трапляється сосна звичайна, тополя тремтяча, береза бородавчаста тощо. Ця стадія утворилася протягом 5-7 років на території саду, де найперше відбулося викорчовування, тому вона найбільш наближена до природної. Спільними для всіх стадій сукцесій є 11 видів, серед яких подорожник ланцетолистий, перстач сріблястий, кульбаба лікарська, кропива дводомна, жовтець повзучий.
Проте на більшій частині саду, де залишились дерева яблуні домашньої і відсутня будь-яка діяльність людини, закономірний процес зміни угруповань зупинився на стадії, де едифікатором є один вид – золотушник канадський (проективне покриття 90-94%). За відсутності будь-якого стороннього впливу на цей вид в угрупованні (хвороб, консументів, інших видів зі значним екологічним пресингом), високою алелопатичною активністю та низькою реакцію на загущення, золотушник канадський знижує перебіг перелогової сукцесії утворюючи фактично монодомінантні насадження, викликаючи різке інгібування інших видів. Субедифікатором в цьому угрупованні виступає кропива дводомна (проективне покриття 5%) та куничник наземний (проективне покриття 3%).
Загалом, на цій території трапляється 10 видів рослин, серед яких пирій повзучий, розхідник плющевидний, звіробій звичайний. Такий ценотичний «тиск» золотушника в угрупованні визначається перш за все його біологічними особливостями. Висока віолентність виду та монодомінантність створених золотушником насаджень забезпечується як його біологічними властивостями, так і згубними по відношенню до інших видів алелопатичними властивостями. В досліджуваному об’єкті інвазії золотушника канадського в угруповання на початкових стадіях відновлюваної сукцесії спричинили затримку прогресивних сукцесійних процесів на кілька років, надзвичайну бідність фітоценозу та його спрощену структуру.