«Стандарти Нової української школи»
10 квітня 2019 року в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на базі Навчально-наукової лабораторії технології викладання природничих наук спільно з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено семінар «Стандарти Нової української школи» для вчителів біології, екології та основ здоров’я закладів загальної середньої освіти.
Виступ методиста відділу природничих дисциплін Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Л. М. Мацюк було присвячено формуванню ключових навичок та компетентностей учнів на уроках біології. Сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, оскільки саме ключові компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства.
А. І. Поручинський, декан біологічного факультету, відмітив, що ступенева вища освіта за умов нової освітньої політики є лише одним із етапів впровадження теорії неперервної освіти. Наразі темп інтеграції української системи освіти у міжнародні освітні процеси набув великого значення, що дає змогу виявити суперечності й розбіжності між наявним і необхідними рівнями підготовки науково-педагогічних кадрів, інформаційним забезпеченням, змістом, методам і формами, що використовуються для підготовки майбутніх педагогів.
Професор СНУ ім. Лесі Українки К. Б. Сухомлін, як член Науково-методичної комісії 7 з біології, природничих наук та математики, підкомісії 091 «Біологія» Міністерства освіти і науки України, зупинилась на питаннях наукового та методичного підходу до складання Стандартів освіти. Наголосила, що Стандарти базуються на компетентнісному підході та поділяють філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу Болонського процесу та в міжнародному Проекті Європейської комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING).
Б. Б. Коцун відмітив необхідність врахування вчителями біології початкових природознавчих компетентностей, якими оволодівають учні в процесі вивчення природознавства 1-4 класів. Курс «Природознавство» розроблено на основі Державного стандарту початкової загальної освіти і передбачає пропедевтику природничих предметів відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Базовим поняттям предмета є природа як цілісний системний об’єкт, що визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчально-пізнавальної діяльності дітей. У середніх і старших класах вивчення природи диференціюється по окремих навчальних предметах, але його основа закладається у початкових класах.
О. Я. Іванців відмітила важливість досліджень технології навчання при формуванні життєвих компетентностей на уроках біології, зупинилася на компетентністному підході в навчанні, на системі компетентностей і компетенцій, на особливостях формування груп ключових компетентностей у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти.
Л. О. Коцун охарактеризувала вимоги до формування ботанічних компетентностей учнів відповідно до вимог сучасної школи. Особливої уваги потребує врахування вчителями знань, які набули учні в молодших класах. При вивченні навчального предмета «Природознавство» в початковій школі розпочинається формування природознавчої компетентності школярів загалом та її ботанічної складової зокрема, шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини. Формуванні ботанічних компетентностей на уроках біології, у позакласній та позашкільній навчально-виховній діяльності потребує постійної опори на специфічні природничі принци — екологічний, краєзнавчий, фенологічний.
