Історія становлення кафедри фізіології людини і тварин

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доцент Олена Дмитроца, професор Леонід Гіттік, професор Світлана Швайко, доцент Андрій Поручинський на Міжнародній науковій конференції,присвяченій пам’яті професора Якова Склярова (м. Львів, 2001)
Оргкомітет V з’їзду Українського біофізичного товариства (база практик «Гарт», оз. Світязь, 2011)
Школа з обчислювальної біології (оргкомітет – члени кафедри Поручинський А.І., Качинська Т.В., Абрамчук О.М., Журальов О.А., Кузнєцов І.П.)(база практик «Гарт», оз. Світязь, 2015)

1971 року на новоствореному факультеті фізичного виховання Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки відкрито кафедру анатомії і фізіології людини, яку в червні 2001-го перейме­новано на кафедру фізіології людини і тварин.

Організатором і незмінним завідувачем кафедри з 1971-го до 2004 року був Леонід Самійлович Гіттік, доктор медичних наук, професор.

У ході свого становлення кафедра пройшла шлях від викладання анатомо-фізіолого-гігієничних предметів на окремих факультетах педінституту до різнобічної загальної роботи з широкого формування сучасного спеціаліста в умовах університету класичного типу.

На час створення окремого приміщення для свого функціонування кафедра не мала. Кабінет завідувача розміщувався на вул. Радянській, 86 (нині – Винниченка, 30), у головному корпусі інституту (нинішній корпус № 1В), у цьому ж кабінеті працювали й викладачі, а також розміщувалась звукосвітлоізольована екранована кабіна з 8-каналь­ним електроенцефалографом. Приміщення для кабінетів анатомії і фізіології людини, шкільної гігієни та біохімії інститут орендував у філіалу Львівського полі­технічного інституту (вул. Леніна, 2, нині – проспект Волі), що функ­ціонував у приміщенні Свято-Троїцького монастиря. Лекції для студентів читали також у різних приміщеннях: у го­ловному корпусі (вул. Радянська, 86) в аудиторіях факультету фізич­ного виховання; в орендованому приміщенні (вул. Радянська, 73, ни­нішнє приміщення обласної прокуратури), а з відкриттям при­родни­чо-географічного факультету – в школі-гімназії № 14.

На час створення на кафедрі працювали: доктор медичних наук Л. С. Гіттік (з 1971 року), кандидат медичних наук В. О. Мудрик (з 1971-го), кандидат медичних наук Б. П. Грейда (з 1971-го), канди­дат медичних наук Р. З. Поташнюк (з 1971-го), кандидат біологічних наук В. В. Демчук (з 1972 року). Л. С. Гіттік очолював кафедру й викладав курс фізіології людини; В. О. Мудрик, Б. П. Грейда – анатомію людини і біомеханіку; Р. З. По­ташнюк – шкільну гігієну та вікову фізіологію, В. В. Демчук – біохімію. У цей же період було створено два навчальні кабінети – анатомії людини й фізіології людини, які обслуговували лаборанти В. Х. Велемець, П. Д. Марченко, О. С. Себастіянська, Р. В. Попова. Велемець В. Х. забезпечувала навчальний процес курсів «Ана­томія людини» та «Біомеханіка». Марченко П. Д. обслуговував чи­тання курсу «Фізіологія людини». Себастіянська О. С. спочатку за­безпечувала навчальний процес курсу «Біохімія», а згодом, коли був створений кабінет шкільної гігієни, була переведена лаборантом у цей кабінет і обслуговувала читання курсів «Шкільна гігієна» та «Вікова фізіологія», які викладались майже на всіх факультетах інституту. Попова Р. В. вела діловодство кафедри. Після створення 1975 року природничо-географічного факультету П. Д. Марченко був переведений на посаду старшого викладача цього підрозділу, а на його місце старшим лаборантом було призначено С. Є. Швайко.

Зі створенням природничо-географічного факультету (1975) та відкриттям 1977-го року стаціонарного відділення педагогічного факультету кількість предметів біологічного профілю значно збільшилась, і 1978 року С. Є. Швайко було переведено з посади ла­бо­ранта на посаду старшого викладача кафедри, а на її місце лабо­рантом призначено Л. М. Гінайло. У цей же період на посади старших викладачів було також призначено В. П. Бенедя (1979), Т. О. Палажченко (1980), на посаду асистента – І. Б. Мірецького (1980). В. П. Бенедь викладав курси «Фі­зіологія людини» на факультеті фізичного виховання і «Фізіологія людини і тварин» – на природничо-географічному. Т. О. Палажченко вела курси «Шкільна гігієна», «Вікова фізіологія» на історичному та філологічному факультетах. І. Б. Мірецький викладав курс «Біоме­ханіка» на факультеті фізичного виховання і «Анатомія людини» – на біологічному. Після звільнення 1984 року доцента В. О. Мудрика на його по­саду було призначено В. О. Гринчука, який вів курси «Анатомія лю­дини» та «Спортивна морфологія» на факультеті фізичного виховання. Цього ж року, після звільнення Т. О. Палажченко, на її місце було призначено асистентом С. В. Борцевича.

Перші наукові дослідження, починаючи з 1975 року, проводили у кабінеті № 59 тодішнього головного корпусу (вул. Радянська, 86), у якому було облаштовано звукосвітлоізольовану екрановану кабіну з 8-канальним електроенцефалографом. На цьому приладі здійснювали реєстрацію ритмів ЕЕГ. Запис проводили чорнильними перами на спеціальному міліметровому папері. Аналіз отриманих даних здійсню­вали візуально, частоти й амплітуди потенціалів кори головного мозку рахували вручну. Отримані результати використовували для написання курсових і дипломних робіт на факультеті фізичного виховання. Після спорудження 1984 року дев’ятиповерхового лабора­торно­го корпусу на вул. Потапова, 9 кафедрі анатомії і фізіології людини було виділено частину приміщень на сьомому поверсі цього корпусу. Це дало змогу розширити площу приміщень кафедри і значно покращити її матеріально-технічну базу. 1985 року створено наукову лабораторію з вивчення електричної активності мозку. Установлення обладнання та обслуговування при­ладів для наукового та навчального процесів здійснював О. Н. Паршин, який із 1985-го до 2006 року працював за сумісництвом на посаді лаборанта. Розширення площі кабінету анатомії людини та велика кількість зібраних навчальних наочних матеріалів і технічних засобів навчання дали змогу перетворити кабінет анатомії людини в навчальну лабора­то­рію-музей анатомії людини. Незмінним лаборантом у цій лабораторії-музеї з 1971 року до сьогодні працює В. Х. Велемець, яка постійно й наполегливо займається зміцненням та збереженням навчально-матеріальної бази музею.

Кабінет загальної фізіології також було перетворено в навчальну лабораторію. Лаборантами тут почергово працювали: Т. С. Гіпська (з 1984 року), Л. Г. Джупіна (з 1986 року), О. В. Грищук (з 1991 року), Н. О. Козачук (з 1991 року), Н. С. Абрамова (з 1995 року), Н. П. Гово­ровська (Хромчак) (з 2000 року), Л. В. Бурбан (з 2008 року до сьогодні).

1984 року створено навчальну лабораторію вікової фізіології. Ла­борантами в ній почергово працювали: Р. В. Попова (з 1984 року), А. Г. Моренко (з 1995 року), Н. М. Дмитрук (з 1999 року), В. В. Іванюк (з 2001 року).

Кабінет шкільної гігієни також було розширено й перейменовано в навчальну лабораторію. Велику роботу з облаштування лабораторії шкільної гігієни провела доцент Р. З. Поташнюк: придбано навчальні меблі, технічні засоби навчання, приладдя й посуд для лабораторних робіт. Раїса Захарівна багато зробила в зміцненні навчально-мате­ріальної бази лабораторії, організації навчального процесу, про­ве­денні наукових досліджень. Лаборантами в цій лабораторії почергово пра­цювали: О. С. Себастіянська (з 1972-го до 1988 року), І. В. По­ташнюк (з 1988-го до 2001 року), О. М. Абрамчук (з 2001-го до 2002 року), О. В. Онуфрійчук (у 2004 р.).

Починаючи з 1985 року, значно пожвавилась і науково-дослідна робота кафедри. Створено наукову лабораторію з вивчення електрич­ної активності мозку, яку згодом перейменовано в навчально-наукову лабораторію вікової нейрофізіології. На базі цієї лабораторії було ви­конано експериментальні частини кандидатських дисертацій С. Є. Швайко (1996), Л. О. Шварц (1998), Н. О. Козачук (1998), А. Г. Моренко (1999), А. І. Поручинського (2000), Т. С. Гіпської (2002), О. Р. Дмитроци (2005), О. М. Вержбицької (2005), О. А. Журавльова (2005), І. П. Кузнєцова (2006), О. П. Мотузюка (2006), Т. В. Качинської (2010), Т. Ф. Пору­чинської (2010), О. А. Іванюк (2012).

На базі навчально-наукової лабораторії вікової нейрофізіології у 2007–2009 роках, якою керував професор Коцан Ігор Ярославович, виконано держбюджетну тему «Регуляторні механізми і системна організація психофізіологічної активності людини (віковий аспект)», номер державної реєстрації № 0107U000740.

В лабораторії вікової нейрофізіології проводили наукові дослід­ження аспіранти О. Ю. Раковець–Федорчук, Н. В. Євпак, О. М. Ми­ха­левич, А. П. Сокол, О. С. Нестерова, Є. О. Киричук. Крім того, упро­довж усього періоду діяльності лабораторії проводяться експери­менти при написанні курсових та випускних кваліфікаційних робіт.


2001 року створено наукову лабораторію функціональної морфології, яку згодом перейменували в навчально-наукову лабораторію еко­ло­гічної фізіології. На базі цієї лабораторії виконано держбюджетну тему «Медико-біологічні аспекти наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», а також експериментальні частини до кандидатських дисер­тацій Т. Я. Шевчук (1999), О. А. Журавльова (2005), О. В. Усової-Сте­пук, С. А. Мельник. Нині в цій лабораторії проводять експе­римен­тальні роботи до чотирьох кандидатських дисертацій – В. В. Пши­бельського, Л. С. Демидюк, А. П. Сокол, О. В. Сологуб і докторської дисертації Т. Я. Шевчук.

2005 року створено навчально-наукову лабораторію електро­міографії, на базі якої виконували експериментальні частини доктор­ської дисертації А. Г. Моренко та кандидатських дисертацій О. А. Мельни­чука, О. С. Павлович. У 2011–2013 роках на базі цієї лабораторії під керівництвом професора І. Я. Коцана виконано держ­бюджетну тему «Нейрофізіологічні механізми і системна організація сенсомоторної діяльності людини» (віковий і статевий аспекти), № державної реєстрації 0111U002143.


2007 року створено навчально-наукову лабораторію електронної мікроскіпії, у якій здійснюють підготовку висококваліфікованих наукових та інженерних спеціалістів. Лабораторію також активно використовують у навчальному процесі студенти й аспіранти під час написання дипломних і магістерських робіт, кандидатських і докторських дисертацій.


З 1991 року при кафедрі функціонує аспірантура зі спеціальності «Фізіологія людини і тварин».


Кафедра за час діяльності розв’язувала такі проблеми: механізми нервово-м’язової діяльності дітей; вікові особливості активності мозку та її системної організації; функціональні особливості орга­нізму, пов’язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС; андро­логічні характеристики дітей шкільного віку. Останнім часом на кафедрі сформувався науковий напрям – нейрофізіологічні меха­нізми когнітивної діяльності, мануальної моторики людини (наукова школа професора Л. С. Гіттіка).

За роки існування кафедри успішно захистили кандидатські ро­боти 15 науковців. Л. С. Гіттік, Р. З. Поташнюк, І. Я. Коцан, А. Г. Моренко успіш­но захистили докторські дисертації.

Основна проблематика науково-дослідницької діяльності кафедри сьогодні – вікова нейрофізіологія, екологічна морфологія, фізіолого-гігієнічні основи навчального процесу в школі.

Працівники кафедри беруть активну участь і виступають із допо­відями на міжнародних (Варшава, Копенгаген, Москва, Санкт-Пе­тербург, Новий Орлеан, Нью-Йорк, Флоренція) та всеукраїнських з’їздах і конфе­ренціях. На базі кафедри також проводять всеукраїнські кон­ференції з проблем вікової та клінічної нейрофізіології з виданням матеріалів цих конференцій. Останнім часом на базі кафедри проведено три все­українські наукові конференції (1998, 2005, 2009) та V і VІ з’їзди Україн­ського біофізичного товариства (2011, 2014).

Викладачі кафедри підтримують тісні зв’язки з науковими закла­дами Києва, Львова, Луганська, Херсона, Харкова, Москви, Тбілісі, Нью-Джерсі, а також щороку публікують наукові матеріали в «Науко­вому віснику Східноєвропейського національного універси­тету імені Лесі Українки. Біологічні науки», в інших вітчизняних та зарубіжних фахових журналах. Колектив кафедри підтримує творчі зв’язки зі школами й ліку­вальними закладами м. Луцька та області. Форми цих зв’язків різні: виступи з доповідями на науково-практичних конференціях; розроб­лення і втілення в практику методичних рекомендацій; наукові дослід­ження та методична робота спільно з практичними працівниками – учителями й лікарями. Розроблено систему фізіолого-гігієнічної підготовки вчителя, яка включає теоретичне навчання і засвоєння практичних навичок.


На кафедрі сформувалася трьохетапна система залучення сту­дентів до науково-дослідної роботи: перший етап – проведення лабо­раторних занять із застосуванням науково-пошукових елементів; другий – робота сту­дентських наукових гуртків; третій – діяльність проблемних груп. Дослідження в проблемних групах, зазвичай, завершуються підго­товкою дипломних робіт, участю у конференціях та олімпіадах. Сту­денти неодноразово були авторами або співавторами публікацій із викладачами.

Колектив кафедри бере активну участь в обговоренні, рецен­зу­ванні докторських і кандидатських дисертацій, підручників, у підго­товці методичних посібників і рекомендацій для аспірантів і студентів.


Навчально-методична та виховна робота кафедри проводиться відповідно до кваліфікаційної характеристики бакалавра, спеціаліста, магістра. Її центрами є кафедральні навчальні лабораторії: анатомії лю­дини (музей анатомії людини), загальної фізіології, вікової фі­зіології. Навчальні лабораторії забезпечені сучасним обладнанням, комп’ютеними засобами навчання, значною кількістю наочних навчальних матеріалів, великим фондом основної і додаткової літератури.

Концепція подальшого розвитку кафедри охоплює сучасні проб­леми вдосконалення навчального процесу й науково-дослідницької діяльності, розширення міжнародної співпраці та участі у грантових програмах, формування сучасного наукового світогляду сту­дентів та їх культурного й естетичного виховання.

На базі кафедри активно працює Мала академія наук (секція ме­дицини), слухачі якої проводять науково-дослідну роботу, висту­пають із доповідями на всеукраїнських конференціях та олімпіадах і щороку отримують призи й дипломи.

Доповідь з нагоди 50-річчя кафедри фізіології людини і тварини «Історія, сьогодення та перспективи кафедри фізіології людини тварин ВНУ ім. Лесі Українки»

Пленарне з.4.jpeg
Пленарне з.5.jpeg