Біопродуктивність культурних рослин роду Аvena l. та їх використання при вивченні курсу біологія
БІОПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН РОДУ AVENA L. ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ БІОЛОГІЯ
Актуальність теми.
Овес – один із найбільш поширених хлібних злаків у світі, зерно якого характеризується високими кормовими та харчовими якостями. Створення кращих умов поживного режиму та якісних сортів дозволить забезпечити високу продуктивність рослин в умовах глобальних змін клімату.. Цю невибагливу зернову культуру можна успішно вирощувати на шкільних дослідних ділянках.
Мета досліджень.
- вивчити особливостi формування продуктивностi та якостi зерна вiвса залежно вiд доз мiнеральних добрив та сорту в умовах Волинської області та
- використання результатів дослідження при вивченні курсу біологія.
Для досягнення поставленої мети вирiшували наступнi завдання:
- вивчити вплив добрив на на урожайнiсть та якiсть зерна вiвса залежно вiд сорту;
- обгрунтувати можливість використання результатів дослідження в шкільному курсі біології згідно календарно-тематичного планування.
Курсова робота є результатом науково-дослiдної працi в умовах Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН ( с.Рокині Луцького району), зокрема аналiзі та узагальненні лiтературних джерел, опрацюванні результатів дослiдження, одержаних науковцями інституту . Працювали із сортами вітчизняної селекції - Деснянський та Бусол. Дослід закладений схемою:
Без добрив (контроль); та два варіанти із дозами добрив NPK по 60 і 90.
Одним з найважливіших факторів, що визначає майбутню продуктивність культури – це оптимальна густота рослин на одиниці площі, яка для вівса у фазу сходів становить 300-350 шт/м2. До перiоду збирання найбiльше рослин збереглося в умовах досить сприятливого 21 року – 328 шт./м2 а найменше – у 20 роцi (242 шт./м2 або 71 %).
Дослідження співробітників інституту показали, що внесення мінеральних добрив збільшує кількість продуктивних стебел вівса на 22-43 шт./м2 залежно від сорту та дози добрива порівняно із неудобреним фоном. Кращим виявився сорт Бусол.
Також було встановлено, що рiвень продуктивностi посiвiв вiвса залежить вiд висоти рослин, кiлькостi та маси волотi, її озерненостi, маси 1000 зерен.
Загалом перевага сорту Бусол над сортом Деснянський за вказаними показниками у дослiді складала 16 %. Погоднi умови рокiв також впливали на формування цього показника.
Так, встановлено, що сорт Бусол забезпечував більші прирости врожаю зерна в порівнянні із сортом Деснянський у найбільш сприятливому 21 році , особливо у перші фази росту й розвитку рослин –в середньому 3,0 т/га, що на 1,4 т/га більше, ніж у гостропосушливому 20 році. Причому, низький рiвень зволоження знижує ефективнiсть добрив – в цьому ми пересвiдчилися на прикладi вирощування вiвса у 20 роцi, в якому було отримано найменший прирiст урожаю незалежно від норм внесених добрив.
При вивченні впливу мінеральних добрив на якісні показники було встановлено, що в розрізі сортів кількість білка в зерні була майже однаковою ( 10,5%). Але внесення добрив збільшувало вихід білка з 1 га на 27-51 % порівняно із контролем.
Плiвчастiсть зерна, яка визначає вихiд продуктiв переробки вiвса (крупи, пластiвцi), на фоні добрив зменшилася в середньому на 4 %. Загалом, згідно ДСТУ, зерно сорту Деснянський відповідало другому класу якості , а зерно сорту Бусол - першому, і було придатне для виготовлення дитячого харчування.
Вивчивши можливості використання результатів дослідження в шкільному курсі біології ми встановили, що вирощування сортів вівса буде цікавим та необхідним при організації та проведенні робіт на шкільній навчально-дослідній ділянці у відділі польових культур, а також селекційно-генетичному відділку Нововолинського ліцею №5 і відповідатиме віковим особливостям школярів 6-10 класів.
Завдяки дослідницькій роботі на ділянці згідно державних вимог учні 6 класу при вивченні біології, розділі 3 – Рослини, тема 4 – Різноманітність рослин, Покритонасінні (8 год.), урок 50 – Сільськогосподарські рослини:
- наводять приклади культурних рослин, що зростають на території України, сорти, використання їх людиною; розпізнають види рослин свого регіону;
- пояснюють значення рослин у житті людини; порівнюють будову різних класів і родин, практичну цінність різних видів культурних рослин;
- застосовують знання задля створення умов оптимального росту і розвитку культурних рослин;
- дотримуються правил вирощування культурних рослин.
У темі 2 Біорізноманіття (25 год.) учень/учениця
- оперує термінами, які застосовувалися при виконанні наукової роботи, зокрема родина злакових, вид овес посівний, генетичне різноманіття (сорти вівса);
- класифікує види рослин родини злакових, які вирощуються у своїй місцевості: озимі, ярі;
- характеризує конкретних представників певних таксонів ( овес посівний ярий), значення культури для сталого розвитку людства як продукту харчування або кормової культури із належними якісними показниками;
- планує під керівництвом вчителя емпіричні дослідження на пришкільній ділянці щодо фізіологічних основ біопродуктивності сортів вівса за різних систем мінерального живлення;
- аналізує одержані дані із застосуванням математичних методів біології;
- застосовує знання для здійснення польових досліджень у природних умовах.
ВИСНОВКИ
- За комплексом бiометричних, фенологiчних, господарсько-цiнних показникiв, урожайнiстю та якiстю зерна вiвса варiанти, у яких вносили мiнеральнi добрива, значною мiрою переважали неудобрений фон. Найкращою дозою мiнеральних добрив виявлено N90P90K90. При цьому сорт Бусол, як бiльш iнтенсивний, характеризувався кращою реакцiєю на мiнеральнi добрива.
- Вивчили можливості використання результатів дослідження біопродуктивності культурних рослин роду Аvena l. у шкільному курсі біології та проведенні робіт на шкільній навчально-дослідній ділянці у Нововолинському ліцеї №5. Зважаючи на різноплановість відділів при організації роботи можна розраховувати на залучення школярів 6-10 класів, зокрема при систематичному веденні фенологічних спостережень за фазами росту і розвитку вівса, реакції сортів на різні дози елементів мінерального живлення рослин, а також на контрольному варіанті без удобрення, коли використовується потенційна родючість грунту.