Використання методу кейсів на уроках біології у старшій школі

Використання методу кейсів на уроках біології у старшій школі Сучасна освіта в Україні орієнтована на пошук нових ефективних методів навчання. Нові освітні стандарти середньої освіти сконцентровані на реалізації компетентнісного підходу, основу якого складає діяльнісний характер навчання. Вчитель повинен орієнтуватися на особистісне та професійне індивідуальне зростання кожного учня, використовуючи в процесі навчання диференційований підхід, варіативні форми і методи підготовки. Реалізовувати це традиційними педагогічними методами практично неможливо, тому вчителю необхідно навчитися проектувати навчальні заняття, віддаючи перевагу сучасним активним та інтерактивним методам і технологіям навчання, одним з яких є кейс метод. Впровадження в освітній процес кейс-технологій сприяє формуванню у школярів вміння робити конструктивні та компетентні дії в різних життєвих ситуаціях. В умовах інтенсивних змін та введення нових освітніх стандартів сучасні освітні установи вирішують одне з головних завдань – підняти систему освіти на якісно новий рівень, що відповідає вимогам часу. Зміни диктує саме сьогодення, високі вимоги які стоять перед сучасним суспільством, що стосуються освіти та підготовки високоінтелектуальної молоді – сформувати соціально-активну, ініціативну і творчу, креативну, логічно думаючу особистість. Модернізація Української освіти спрямована не тільки на зміну змісту досліджуваних предметних дисциплін, а й на різноманітність підходів до методики викладання, розширення спектру методичних прийомів, активізацію самостійної діяльності учнів, формування умінь пошуку, критичного осмислення, застосування необхідної інформації в практичній діяльності, набуття ціннісних орієнтирів.

Застосування кейс-методу на практичних заняттях Нові освітні стандарти Вищої освіти сконцентровані на реалізації компетентнісного підходу, основу якого складає діяльнісний характер навчання, при цьому організація навчального процесу спрямована не стільки на засвоєння певної інформації, скільки на здатність учня самостійно приймати рішення і діяти в різних ситуаціях, використовуючи наявні знання і накопичуючи нові. У зв'язку з цим в процесі навчання перед педагогами у середньо освітніх навчальних закладах постають наступні завдання: орієнтація учнів на чітку, логічну структуру предмету біології; мотивація кожного школяра на вирішення проблеми, викликавши інтерес; пояснення матеріалу, використовуючи приклади і необхідні зацікавлюючі учня пояснення, закріплення нового навчального матеріалу; підтвердження відповідності досягнутого рівня знань необхідному освітньому рівню. Для досягнення таких результатів потрібні нові сучасні підходи у освітньому (навчальному) процесі. Педагогу необхідно орієнтуватися на особистісну та професійну індивідуальність кожного школяра, використовувати в процесі навчання диференційований і творчий підхід, варіативні форми і методи підготовки. Вчитель повинен проявляти активність, ініціативу і нести відповідальність за організацію навчально-виховного процесу. Реалізувати це традиційними педагогічними методами практично неможливо, а це значить, що викладачеві необхідно переглянути всю систему своєї діяльності; навчитися проектувати навчальні заняття в логічному напрямку навчальної продуктивної діяльності, віддаючи перевагу активним та інтерактивним методам і технологіям навчання біології. Дані методи дозволяють активізувати діяльність школярів при освоєнні змісту біологічної дисципліни.

Термін «педагогічна технологія» в перекладі означає вчення про педагогічне мистецтво. Сьогодні педагогічну технологію розглядають як цілеспрямовану побудову цілей навчання відповідно до цілей організації усього ходу процесу навчання, враховуючи перевірку і оцінку ефективності обраних форм, методів, засобів, оцінку поточних результатів, внесення корекційних заходів. У країнах Європи, серед сучасних технологій і методів особливе місце в освітньому та навчальному процесах займає навчання кейс-методом. Кейс-метод визначають як метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, основою якого є навчання вирішенням конкретних завдань – ситуацій. Даний метод активно застосовується в педагогічному навчальному процесі, дозволяє орієнтуватися на самостійну індивідуальну і групову діяльність учнів при вивченні навчальних дисциплін. Проблемна ситуація, що міститься в кейсі, як правило, не передбачає однозначного рішення, що вимагає від учнів її визначити, розробити власні критерії вибору з безлічі різних варіантів, і на їх основі прийти до найбільш правильного рішення, склавши алгоритм дій. Крім того, можливість виступити перед усім колективом з обґрунтуванням своєї точки зору націлює школяра на логічно-грамотно вибудуваний план відповіді, актуалізує певний комплекс знань і умінь, необхідний для вирішення даної ситуаційної задачі. Найбільш результативна і корисна на таких навчальних заняттях спільна діяльність учнів, при якій рішення однієї спільної справи дозволяє всім найбільш повно осмислити і зрозуміти навчальний матеріал, зібрати додаткову інформацію, висунути гіпотезу і зробити певні висновки, і головне - навчитися працювати спільно і самостійно. Використання даної технології в процесі навчання сприяє розвитку комунікабельності, соціальної активності, вміння грамотно представити свою точку зору і вислухати думку іншої людини. Розглянемо застосування даного методу на практичних заняттях при викладанні дисципліни «Біологія і екологія». Необхідність використання кейс-технології (кейс-методу) на таких навчальних заняттях обумовлено наступними причинами: компетентнісний підхід, де особлива увага приділяється володінню культурою мислення, вмінню працювати з інформацією, застосовуючи методи аналізу та узагальнення; вмінню діяти в різних ситуаціях, в тому числі надзвичайних ситуаціях; якість підготовленості учнів до грамотної поведінки в ситуаціях різного характеру; мотивація до засвоєння навчального матеріалу, спрямована більш усвідомлене вивчення і закріплення теоретичних знань; застосування кейс-методу сприяє професійній підготовці до майбутньої професії учнів в освітніх установах. Для використання цієї технологію в навчальному процесі необхідно виконати ряд умов: забезпечити наявність комплекту навчальних кейсових ситуацій і розробити методику їх застосування на практичних заняттях. Навчальні кейси з предмету «Біологія і екологія» – це ситуації, зміст яких показує дії або діяльність педагога і учнів на занятті і взаємини між ними. Розробка подібних навчальних кейсів для практичних занять з «Біології і екології» передбачає виконання наступних етапів: підібрати об'єкт для написання кейса, зібрати інформацію (інтернет-ресурси, друковані видання, публікації, дані статистичних досліджень) з урахуванням можливих помилок або невірних дій учнів при аналізі чи обговоренні проблемної ситуації; структурувати і конкретизувати тематику отриманої інформації, представити її в текстовій формі, доповнивши її малюнками, графіками, персонажами, спеціальними засобами, апробувати кейси в навчальному кабінеті під час проведення практичних занять; виходячи з ситуації, що склалася, зробити корективи і необхідні зміни в зміст кейса.

Методика проведення кожного етапу практичного заняття із застосуванням кейс-технології включає: підготовчу роботу, основне завдання на даному етапі для викладача – логічно та грамотно підібрати навчальний матеріал, сформулювати проблему (ситуаційну задачу чи ситуацію). При підборі матеріалу необхідно враховувати його обсяг і складність великого обсягу інформації при запам'ятовуванні. Матеріал навчальних занять, підібраний в певній системі і послідовності значно полегшує сприйняття інформації. Виділення основного у навчальному матеріалі або найбільш значущих питань сприяє більш ефективному запам'ятовуванню. Наступним етапом є індивідуальна самостійна робота учнів із навчальним кейсом (ситуаційни завданням). Учні працюють з навчальною літературою та додатковою інформацією (інтернет, новини), проводять аналіз запропонованих проблемних ситуацій. Щоб активізувати навчальну діяльність учнів до самостійної роботи, вчитель повинен стимулювати прагнення школярів до саморозвитку та самовиховання, створення умов для самовдосконалення, що вимагає великого викладацького мистецтва. У процесі самостійної роботи учнів необхідно використовувати різноманітні сучасні методи і прийоми навчання, в тому числі і традиційні. Наступним є етап перевірки вивченого та засвоєного учнями матеріалу. Оскільки школярі в основному вивчають матеріал навчального кейса самостійно, тому з'являється необхідність в постійному контролі і перевірці його засвоєння. Серед способів перевірки можна використовувати як традиційні (усне фронтальне опитування, взаємоперевірка, індивідуальні завдання або картки-завдання) і нетрадиційні (тестування, «круглий стіл», диспут, імітаційні ігри, семінари, брейн-ринги) методи перевірки і контроль знань. Одним з найважливіших етапів застосування кейс-методу на практичному занятті є робота учнів у мікрогрупах.

Це один з досить ефективних методів вивчення і обміну досвідом. Після поділу учнів на малі групи (5 чоловік) для спільної діяльності, вони приступають до самостійної роботи. При плануванні та організації самостійної групової роботи необхідно враховувати наступне: спільна і індивідуальна діяльність учнів; ступінь самостійної позаурочної роботи і безпосередньо на навчальних заняттях; уміння працювати в колективі; індивідуальна участь кожного школяра у вирішенні проблемної ситуації; відповідальне ставлення до однокласників, при викладі підготовленого матеріалу. Найбільш ефективний результат роботи в малих групах досягається при дотриманні наступних критеріїв: виставлення однакових вимог для кожної групи; загальна для всіх учасників постановка проблемної ситуації; для найбільш ефективного результату число учасників в групі не повинна перевищувати п'яти осіб; обрання керівника групи; обов'язкове колективне обговорення проблемної ситуації; підбір ситуаційних завдань, з огляду на реальні можливості класу. Дотримання усіх цих критеріїв дозволяє організувати цікавий процес навчання, що розвивається з урахуванням усіх думок і способів вирішення проблеми вислухавши думку кожного учня. Найбільша увага при роботі в малих групах надається дискусії. Застосування дискусії на практичних заняттях із «Біології і екології» сприяє формуванню в учнів креативного мислення, актуалізації їх особистого досвіду, активної діалогової діяльності, спрямованої на спільне вирішення проблемної ситуації. Учні навчаються культурі партнерського спілкування, вмінню відстоювати свою точку зору і в той же час вмінню вислухати співрозмовника. Дискусії можна присвятити такі теми занять з «Біології і екології» як «Складові здорового способу життя: раціональне харчування, рухова активність, особиста і побутова гігієна, відпочинок», «Безпека і статева культура», «Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю, куріння та наркотиків», «Вплив стресових факторів на організм людини», «Імунна система людини, особливості її функціонування», «Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні», «Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини» та інші.

Для перевірки засвоєння навчального матеріалу (вирішення проблемної ситуації) можна використовувати різні прийоми і методи. Наприклад, скласти «сінквейн (cinquain)» – запропонувати учасникам скласти вірш з п'яти рядків, у якому вони повинні висловити свою спільну думку групи щодо їхнього відношення до проблемної ситуації. Також можна включити складання «сінквейну» в якості домашнього завдання, що дозволить отримати загальне уявлення про результативність засвоєного навчального матеріалу. Таким чином, застосування в освітньому процесі кейс-технологій, в тому числі при викладанні дисципліни «Біологія і екологія» сприяє інтелектуальному становленню компетентної людини, що володіє відповідними знаннями та здібностями, вміє робити конструктивні та компетентні дії в різних життєвих ситуаціях. Вчителю необхідно враховувати цілі і завдання кожного практичного заняття, характер матеріалу, можливості кожного учня, а це можливо тільки при розумному поєднанні традиційних і сучасних інтерактивних технологій навчання, взаємопов'язаних і доповнюючих один одного.

Кейс (з англ. Сase) – це опис конкретної ситуації або випадку в будь-якій сфері: соціальній, економічній, медичній та освітній. Зазвичай, кейс містить не просто опис, а й певну проблему або протиріччя і будується на реальних фактах. Відповідно, вирішити кейс – це значить проаналізувати запропоновану ситуацію і знайти оптимальне рішення. Лікар вирішує кейси кожен раз, коли ставить пацієнту діагноз і призначає лікування. Юрист вирішує кейс, розбираючись в перипетіях справи і пропонуючи клієнту найкращий вихід. Менеджер вирішує кейси на всіх етапах бізнес-процесу: який продукт запустити, де його продавати, як залучити покупців, яких постачальників та партнерів вибрати.

Зовсім недавно почалося активне використання кейс-технології в освіті і зараз цей підхід став однією з найефективніших технологій навчання. У чому переваги кейс-методу в порівнянні з традиційними методами навчання? Три основні переваги:

• Практична спрямованість. Кейс-метод дозволяє застосувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань. Такий підхід дає більш широке уявлення про предмет та процеси, що відбуваються у живій природі, ніж лекції у класі або практика на вузькій темі.
• Інтерактивний формат. Кейс-метод забезпечує більш ефективне засвоєння матеріалу за рахунок високої емоційної залученості та активної участі учнів. Учасники занурюються в ситуацію, що пропонується вчителем: у кейсу є головний герой, на місце якого ставить себе команда і вирішує проблему від його особи. Акцент при навчанні робиться не на оволодіння готовим знанням, а на поступове розуміння вирішення поставленої проблеми, можливості та засоби, які для цього необхідні.
• Конкретні навички. Кейс-метод дозволяє удосконалювати «м'які навички» (soft skills), яких не вчать у школі, але які як виявилось вкрай необхідні в реальному житті.

Метод case-study вперше стали використовуватися при навчанні в Гарварді (США)та з тих пір Гарвард багато в чому визначає формат кейс-освіти в усьому світі. Навчання в Гарвардській школі бізнесу (Harvard Business School, HBS) практично повністю побудовано на аналізі кейсів, а в бібліотеці школи зібрано найбільшу колекцію кейсів в світі.
Класичний гарвардський кейс - це великий за обсягом кейс (20-25 сторінок тексту плюс 8-10 сторінок ілюстрацій і додатків), де є головний герой і його історія. Особливість застосування кейс-методу в HBS - пошук єдино вірного рішення.

У Школі управління ім. Дж. Кеннеді (John F. Kennedy School of Government, HKS) кейси застосовуються для навчання державних службовців, і їхні теми пов'язані з питаннями державної політики та лідерства. Головний герой кейсу, як правило, знаходиться на державній службі або є офіційною особою некомерційної організації. Кейси HKS можуть торкатися таких тем, як «Відродження Руанди після геноциду», «Ураган Катріна» та ін. Обговорення кейсів в HKS носить швидше науковий і концептуальний характер, тоді як у бізнес-школах кейс-метод - це рішення конкретної проблеми з розробкою плану дій. У медичній освіті прикладом використання кейс-методу може служити навчання в Медичній школі Гарварда (Harvard Medical School). Традиційно майбутніх лікарів допускали до роботи з пацієнтами з третього курсу, а перші два роки їм давалося виключно теоретична освіта з величезним обсягом матеріалу для запам'ятовування. Студенти вивчали біологію, фізіологію, анатомію, біохімію та інші дисципліни. У 1985 році декан школи Даніель Тостезон (Daniel Tosteson) запропонував використовувати кейси для того, щоб знизити інформаційне навантаження на студентів і ввести в програму елементи активного навчання.

Робота з медичними кейсами відрізнялася від вирішення бізнес-кейсів своїм форматом. Студенти працювали в невеликих групах (6-8 студентів) і отримували матеріал безпосередньо на занятті, а не знайомилися з ним заздалегідь. Кейс складався з 5-6 частин, які послідовно розбиралися на кількох заняттях. Як правило, в першій частині описувалося початковий стан пацієнта і симптоми хвороби, друга містила в собі результати первинного огляду, наступні частини були присвячені результатам аналізів, діагнозу фахівців, призначеного лікування, реакції пацієнта на це лікування і подальшого прогресу лікування. В ході обговорення від студентам не потрібно було пропонувати готові рішення. Мета полягала в тому, щоб поставити подальші питання, висунути гіпотези, виявити прогалини в знаннях і в підсумку сформулювати план для самостійного вивчення матеріалів згідно теми, з якою студенти на кілька днів направлялися працювати в бібліотеку. Після цього викладач пропонував для обговорення наступну частину кейсу. Таким чином, з введенням кейсів в навчання студенти вже на початкових курсах занурювалися у світ лікарської практики замість виключно теоретичної підготовки.

У європейській традиції бізнес-освіти спочатку був запропонований трохи інший формат навчання. Перші програми МВА у Франції, Швейцарії, Великобританії та інших країнах тривали в середньому 12 місяців (замість дворічних програм, як це було прийнято в США) і були розраховані на студентів, які вже мали практичний досвід в управлінні бізнесом.

Ця прагматична орієнтація і наближеність до світу реального бізнесу знайшла своє найбільш закінчене вираження в Манчестерській школі бізнесу (Manchester Business School, MBS) та відповідно, так званій манчестерській школі кейсів.

На відміну від гарвардських кейсів манчестерські кейси в півтора-два рази коротші та у них принципово відсутнє правильне рішення, яке узгоджується в ході відкритих обговорень. Крім того, Манчестерська школа бізнесу намагається ще більше наблизити свої кейси до реальності: вона практикує короткострокові стажування студентів (проектний метод навчання), де перед ними ставиться завдання впоратися з конкретними труднощами, які компанія відчуває в даний момент. За рахунок проходження практики навчання в MBS триває трохи більше - 18 місяців. В середньому на лекції доводиться 30% всього навчального часу, рішення кейсів займає 25%, а участь в робочих проектах - 45%.