Використання методу фасилітації на уроках біології і екології у старшій школі

Використання методу фасилітації на уроках біології і екології у старшій школі

Сучасні технології надають безмежні можливості для самоосвіти учнів, та на жаль теоретичні знання, які допомагає вчитель засвоїти учням не завжди учні можуть використати на практиці. Тому практика у навчальному процесі повинна бути на першому місці так як і розмова з учнями і взаємозв’язок з ними. Метод фасилітації в освіті та коучинг підхід допоможуть учням краще комунікувати між собою та з учителем, а також навчать працювати у команді та бачити очікуваний результат. Використання методу фасилітації як інструменту для створення співпраці учнів, мотивації до вивчення та засвоєння чогось нового дозволить вчителю, без особливих проблем, показавши практичну сторону біологічного процесу легко засвоїти теоретичну частину. Ефективна робота у команді допоможе учням навчитися комунікувати між собою, відстоювати власну думку та виступати перед аудиторією висвітлюючи тему уроку. Тому використання методу фасилітації є перспективним для успішної взаємодії та як результат кращого засвоєння нового матеріалу.

Працюючи з учнями, вчитель-фасилітатор зустрічається з проявами проблемної поведінки. Проблемна поведінка окремих осіб – це серйозний виклик для вчителя-фасилітатора. Виклик полягає в тому, щоб виявити, що спровокувало таку поведінку учня, зрозуміти, якої форми вона набуває, і не дати собою маніпулювати. Разом з тим відкривається можливість відреагувати на таку поведінку, своєю реакцією даючи можливість особистості та групі розвиватися. У літературі багато написано про типову проблемну поведінку та шляхи роботи з нею. Проблема в тому, що часто поведінка не лежить на поверхні, і це становить особливі труднощі для вчителя-фасилітатора. Вчитель-фасилітатор повинен пояснити що таке фасилітація, для чого використовується цей метод і зацікавити учнів новим матеріалом. Для деяких учнів змінювати форму роботи на уроці складніше, ніж для інших. Проте реакція учня на зміни виходить за межі особистості. Якщо у групі є учень який не виконує поставленого для групи завдання, таким чином гальмує роботу на уроці, вчитель-фасилітатор повинен не реагувати на таку поведінку, не ігнорувати її, а чітко сформулювати подальші кроки й діяти. Перший тип поведінки це агресори, учні голосні та агресивні або учні які насміхаються з обраного однокласника, або учні які емоційно вибухають і створюють дискомфорт для інших учнів групи. Вчитель-фасилітатор для вирішення проблем з такими учнями повинен називати їх на ім’я, мати з ними чіткий зоровий контакт і дати їм можливість виговоритись.

Другий тип поведінки учнів мовчуни, вони є сором’язливими і мовчки працюють, у такому випадку йому потрібно поставити конкретне питання і навіть чекати відповіді кілька хвилин, або обговорити таку пасивно-агресивну поведінку.

Третій тип поведінки «захоплені прихильники». Це учні, які обіцяють зробити все, а потім довго пояснюють чому не виконали поставленого завдання. Від таких учнів потрібно вимагати виконання обіцянок і вся група школярів повинна засоромити погану поведінку і безвідповідальність даного учня.

Четверта група учнів це канцерогени, які постійно скаржаться і критикують нові методи роботи з учнями та ставлять під сумнів роботу всієї групи. Таких учнів варто виключити з групи і на наступний раз з ним учні в групі не дуже хотітимуть працювати, що в свою чергу засоромить попередні негативні дії учня.

Поведінка учнів як експертів у певній біологічній чи екологічній темі та застосування свого лідерства у групі ще не означає, що він знавець. Можливо даний учень просто хоче похизуватися і бути лідером групи. Вчитель-фасилітатор повинен попросити даного учня більш глибоко розповісти певні терміни і пояснити біологічні чи екологічні явища, таким чином виявивши чи цей учень дійсно знає багато чи просто хизується своїми знаннями. Якщо учень дійсно знає більше ніж інші у групі, його можна попросити знайти інформацію ширшого характеру та розповісти щось нове.

І останній тип поведінки учнів – нерішучість. Це учні які бояться ухвалювати рішення, або мають низьку самооцінку. З такими учнями потрібно обговорити його поведінку і після ухвалення ним рішення похвалити його.

Наприклад, якщо взяти до обговорення тему уроку: “Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю, куріння та наркотиків” за допомогою методу фасилітації. Потрібно розділити клас на три приблизно однакові групи, навіть краще посадити їх за три круглих столи. Кожні створеній групі роздати аркуш паперу та маркер. Кожна група окремо буде на аркуші описувати згубний влив алкоголю, куріння і наркотиків дієсловами. Учні повинні активно включитись до написання дієслів і спілкуватися та мінятися ідеями між собою. На написання дієслів їм дається 15 хвилин.

Кожна група обирає людину яка буде виступати біля дошки, повісивши свій список на стіні, і озвучувати обрані дієслова та пояснювати чому саме їх обрала група. Після того як виступлять усі три групи хтось з учнів узагальнить вивчений на уроці матеріал і виступить біля дошки, у своїй промові узагальнивши усі дієслова на трьох плакатах. Так у формі гри і спілкування між собою учні можуть легко засвоїти новий матеріал.

У роботі вчителя-фасилітатора є лише одна незмінна річ: якими б витонченими не були методи його роботи, яких висот не досяг би він у фаховій майстерності, кожна група учнів, з якою доводиться працювати, унікальна. Знаючи властивості груп, ефективний вчитель-фасилітатор може допомогти всім учням досягти максимуму.