Лабораторний практикум з біології у формуванні предметної компетентності учнів старшої школи

Лабораторний практикум з біології у формуванні предметної компетентності учнів старшої школи
Організація лабораторної роботи передбачає, перш за все, підготовку вчителя та учнів до її виконання. Учитель готує дидактичний роздавальний матеріал, озброює учнів теоретичними знаннями з теми лабораторної роботи, розробляє (оновлює) інструктивні картки, контролює підготовку учнів до лабораторної роботи, розробляє критерії та методику її оцінювання (поетапно, поопераційно, за проміжними та кінцевими результатами). У процесі виконання лабораторної роботи учні отримують теоретичні та практичні знання, самостійно роблять «відкриття», шліфують окремі операційні вміння та навички самостійної експериментально-пошукової діяльності, набувають умінь планувати діяльність, фіксувати її проміжні та кінцеві результати, оцінювати їх вірогідність.
Учителю важливо також забезпечити чітку організацію та проведення лабораторної роботи (повідомити тему, мету й завдання; провести інструктаж з учнями щодо виконання роботи; нагадати правила поведінки та техніки безпеки; розподілити клас на групи (у разі необхідності); повторити технологію виконання роботи; зорієнтувати учнів на кінцевий результат та ознайомити з критеріями його оцінювання).
Практичні аспекти проведення лабораторних робіт.
Під час виконання лабораторних робіт із біології треба враховувати віковий аспект. У старших класах заняття проводять за максимально можливої самостійності старшокласників. Після повідомлення теми, мети й завдань лабораторної роботи учні виконують її з використанням інструктивних карток, які містять інформацію про послідовність дій. Під час виконання завдань діти можуть користуватися підручниками, колекціями, схемами та іншими посібниками, за необхідності – консультуватися з учителем. Основне завдання під час виконання такого виду робіт – відповісти на проблемне питання, поставлене перед початком роботи.
Специфікою виконання лабораторно-практичних робіт у старших класах є їх організація на місцевості – у лісі, на луках, біля річки тощо. Старшокласники під час таких робіт практично визначають видовий склад біоценозів різних екосистем, складають морфологічну характеристику видів фітопопуляцій. Дослідження, що безпосередньо стосуються спостережень у природі, дають можливість учням ознайомлюватися з біологічними об’єктами в їх природному оточенні, актуалізують теоретичні знання, роблячи їх більш зрозумілими для старшокласників. Лабораторно-практичні заняття такого типу завершуються складанням учнями письмових звітів, які обов’язково містять відповіді на питання, поставлені перед роботою. Ці відповіді неможливо відшукати в підручниках, оскільки вони потребують знань конкретних природних екологічних систем.
Завдання за дослідницькою методикою можуть бути різними, усе залежить від того, на якому етапі вивчення теми воно проводиться. Якщо лабораторна робота передує практичним заняттям, то ставиться завдання дослідити якесь конкретне питання. Якщо ж лабораторна робота на етапі закріплення, то вона носить узагальнюючий характер. Загалом же лабораторна робота містить у собі великий потенціал розвитку пошукових навичок учнів і може застосовуватися не лише на етапі засвоєння і закріплення, але й на етапі пояснення нового матеріалу. Треба пам’ятати, що завдання повинні включати такі етапи дослідження: спостереження і вивчення фактів і явищ; з'ясування незрозумілих явищ, що підлягають дослідженню; висунення гіпотези; побудова плану дослідження; з'ясування зв'язків досліджуваного явища з іншими; проведення біологічного експерименту; розв’язання пізнавальних завдань; узагальнення результатів і формулювання висновку.
Алгоритм проведення лабораторної роботи

1. Підготовчий етап:

• Повторення теоретичних відомостей.
• Виконання практичних завдань.
• Попереднє ознайомлення учнів з темою і літературою до неї.

2. Проведення роботи:

• Чітке визначення цілей, порядок виконання лабораторної роботи повинен бути позначений в індивідуальних картках, у картках для групи учнів.
• Оснащення лабораторної роботи (вибір обладнання визначається цілями, тематикою роботи, рівнем підготовленості учнів).
• Самостійне виконання лабораторної роботи (основна функція вчителя на цьому етапі – індивідуальне консультування).

3. Підведення підсумків:

• Відповіді учнів.
• Коригування відповідей.
• З'ясування рівня оволодіння учнями матеріалу.

4. Оцінювання:

• Результати оцінюються в класі.
• Матеріал, запропонований для самостійного вивчення, повинен бути засвоєний кожним.
• Ступінь засвоєння матеріалу перевіряється при проведенні надалі самостійних і контрольних робіт.
  

Самостійна робота.
Індивідуальна робота .

Використання біологічного експерименту при вивченні теми 3 Обмін речовин і енергії, 10 клас ( рівень стандарту)

Дуже важливі аспекти теми 3 Обмін речовин і енергії ( 50 год.) можна вивчити при проведенні досліджень на пришкільній ділянці та у лабораторних умовах. Наприклад, урок 53 Надходження газів до організмів рослин. Роль продихів. Передбачити роботу над виготовленням мікропрепаратів із нижнього епідермісу листка кімнатних рослин або ж рослин із пришкільної ділянки та вивченням під мікроскопом, що дасть змогу вивчити особливості будови продихів однодольних культур гантелеподібної форми та порівняти із дводольними культурами, продемонструвавши їх схему.
Уроки 60-64 розкривають універсальний механізм вироблення енергії у різних об»єктах біологічної ієрархії, в тому числі у рослин – дихання ( анаеробне дихання - гліколіз із розглядом принципів субстратного фосфорилювання; аеробний етап, який розпочинається із утворення Ацетил-КоА, протікання циклу трикарбонових кислот (циклу Кребса), перенесення гідрогену, окисне фосфорилювання, синтез АТФ, енергетичний баланс аеробного окиснення глюкози. Ми пропонуємо для закріплення матеріалу на занятті гуртка з біології провести лабораторне дослідження із насінням пшениці озимої.
У календарно-тематичному плануванні уроки 73 – 75 спрямовані на вивчення унікальної функції рослин – фотосинтезу, особливого способу живлення – автотрофного. вивчається світлова і темнова фази фотосинтезу ( цикл Кальвіна). Утворення, запасання і використання крохмалю в якості біополімеру глюкози. Велика увага приділяється космічній ролі фотосинтезу. Аналогічно із вивченням процесу дихання, можливе використання рослин вівса для вивчення інтенсивності процесу фотосинтезу.