Навчальна (зоолого-ботанічна) практика (ІІ курс)

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мета і завдання комплексної ботаніко-зоологічної практики студентів біологічного факультету.


Навчальна польова практика з для студентів біологічного факультету передбачила на І-ІІ курсах. Її метою є закріплення знань з морфології і систематики рослин, які студенти отримують під час вивчення теоретичних курсів, а також знайомство з основними методами польових досліджень з ботаніки. Студенти під час польової практики зможуть на основі власних спостережень, збору фактичного матеріалу закріпити теоретичні положення курсу зоології, переконатися у складності взаємозв’язків організмів та з оточуючим середовищем, а також матимуть можливість познайомитися з місцевою фауною хребетних та з її біологічними особливостями.

Завдання польової практики з ботаніки:

Завданням польової практики є з ботаніки є: Ознайомитись з завданням польової практики з ботаніки та отримати індивідуальні завдання. Описати особливості листопаду у різних видів рослин. Ознайомити з особливостями насіння та плодоношення. Зібрати колекції насіння чи плодів, пагонів з плодами. Навчитись розпізнавати рослини в безлистому стані. Ознайомитись з видовим розмаїттям вічнозелених рослин. Зібрати гербарій вічнозелених рослин. Описати особливості весняного періоду вегетації у рослин. Вивчити видове розмаїття ранньоквітучих рослин. Скласти список місцевих ефемероїдів. Зібрати гербарій, зробити фотографії, малюнки ранньоквітучих рослин. Вивчити особливості формування лісового типу насаджень. Ознайомитись з видовим розмаїттям рослин лісу. Скласти список рослин лісу. Зібрати гербарій, зробити фотографії. Вивчити представників лучних фітоценозів. Зібрати гербарії. Зробити короткий морфологічний опис найбільш поширених представників. Ознайомитись з різними екологічними групами водолюбних рослин. Зібрати гербарій представників водних фітоценозів. Скласти флористичний список болотних видів. Визначити типи боліт в районі практики. Зібрати гербарій болотних рослин. Зробити морфологічний опис найбільш поширених рослин. Скласти список синантропної флори району практики. Зібрати гербарій культурних рослин, бур’янів. Оформити гербарії із зібраних рослин, зробити відповідне етикування Для заліку кожен студент повинен: 1. Не мати пропусків. 2. Здати 40 гербарних аркушів квіткових рослин. 3. Здати індивідуальне завдання (вологі препарати, колекції насіння, плодів, 10 аркушів морфологічного або тематичного гербарію). 4. Звіт з практики (на бригаду). 5. Показати особисті щоденник практики.

Завдання практики з зоології

Завдання практики з зоології дослідити видовий склад домінуючих і звичайних наземних хребетних змішаного лісу; характер поведінки, голоси птахів. Освоїти правила розкопки нір дрібних ссавців. З’ясувати різницю між зовнішнім виглядом кормових столиків білки, дятла, полівок. Навчитися визначати хребетних за зовнішнім виглядом і за голосами (птахів); знаходити різні сховища хребетних (дупла, гнізда, нори), вести розкопку нір та замальовувати схему нори. Дослідити видовий склад птахів і гризунів парків, скверів, вулиць м. Луцька або прилеглих сіл. Навчитися визначати за зовнішнім виглядом за допомогою визначників та за голосами птахів і дрібних ссавців населених пунктів. Вияснити домінуючі види птахів населеного пункту. З’ясувати, які птахи парків та скверів трапляються також і у змішаному лісі. Види птахів, що характерні лише для населених пунктів. Ознайомитися із зовнішнім виглядом, поширенням, біологічними особливостями тварин (ссавців і птахів) різних континентів, зібраних в Луцькому зоопарку. На основі ознайомлення з експонатами хребетних тварин, зібраних у відділі „Природа” Волинського краєзнавчого музею, описати види хребетних. Ознайомитися з видами хребетних, що населяють берег водойми, болото, заплавні луки. Вияснити, які види серед них є домінуючими у тому чи іншому біотопі, відмітивши конкретне місце перебування виду в біотопі (стація). Визначити видовий склад риб, поширених у найдоступнішому озері (ставу) та річці. Скласти систематичний список визначених видів. Описати найхарактерніші біологічні особливості; характер живлення (рослинноїдні, хижі, всеїдні). Ознайомитися з видовим складом хребетних, які населяють відкриті біотопи (поле, луки). Вияснити місця їх поселення, характер схованок. У випадку знаходження нір мишоподібних гризунів розкопати нору та нарисувати її схему; підрахувати кількість нір на пробних майданчиках площею 50-100 кв.м. При виявленні слідів життєдіяльності крота виміряти середній діаметр та висоту кротовин, відстань між ними, глибину залягання підземних ходів. В різних стаціях сільськогосподарських угідь (посіви злакових культур, городи, пасовища) ознайомитися з видовим складом хребетних (ссавцями, птахами, плазунами, земноводними). Провести облік за слідами або голосами. Вияснити домінантні види. Описати місця перебування. У процесі підготовки до заліку оформити звіти (по ланках), щоденники. Підготувати зібраний у польових умовах за індивідуальними завданнями матеріал (відловлених риб, земноводних, плазунів, залишені птахами старі гнізда, кормові столики ссавців, тушки дрібних ссавців). Вивчити 60 латинських назв видів хребетних тварин.

Практична цінність і основні висновки та рекомендації.

У процесі проходження практики у студентів формується ряд вмінь, які потрібні їм у майбутній роботі біолога-науковця та вчителя: вони навчаються розпізнавати види хребетних за зовнішнім виглядом, за їх голосами і слідами життєдіяльності; одержують навички у проведенні екскурсій у природу, у постановці спостережень за хребетними тваринами, навчаються методам збору колекції слідів тварин на ґрунті та інших слідів життєдіяльності хребетних (погризи копитних, зайців, мишоподібних гризунів; повадки птахів; кормові столики хребетних); вчаться вмінню відловлювати дрібних ссавців (мишоподібних гризунів, комахоїдних) та виготовляти з них колекційні тушки. Під час польової практики студенти вчаться вмінню вести щоденник спостережень у природі. Цим самим у майбутнього біолога формується вміння проводити самостійні наукові дослідження з флори та фауни і екології хребетних тварин, фіксувати їх у записах. Для кращого ознайомлення студентів з різними рослинними об’єктами та сезонними змінами рослинності практика проводиться протягом весни, літа, осені, зими.

Загальний висновок:


Програма практики максимально адаптована до особливості флори та фауни району проведення. У зв’язку з великою різноманітністю рослинних та тваринних об’єктів, література рекомендується викладачем в кожному конкретному випадку відповідно до тематики роботи. За бажанням студентів, які будуть спеціалізуватися на кафедрі ботаніки та зоології викладач пропонує провести самостійні тематичні спостереження дослідницького характеру, результати яких в майбутньому можуть бути використані при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.