Науково-дослідницька робота на базі комунального закладу «Луцька гімназія № 21 імені Михайла Кравчука
Під кервництвом кандидата біологічних наук, доцента Кузьмішиної Ірини Іванівни було проведено наукові дослідження на тему:
"Лучно-болотний масив як осередок створення гідрологічного заказника місцевого значення "Стирський" у Маневицькому районі Волинської області"
(Шемедюк Дарина Олександрівна, Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації, комунальна установа «Волинська обласна Мала академія наук», комунальний заклад «Луцька гімназія №21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради Волинської області», 9-В клас). (директор - Ковальчук Олег Олександрович, заступник дирктора з навчально-виховної роботи, координатор науково-дослідницької та методичної роботи - Мартинюк Оксана Володимирівна, заслужений вчитель України).
В процесі розбудови національної екомережі України особливої актуальності набуває її формування на місцевому рівні. У зв'язку з проведеною широкомасштабною осушувальною меліорацією зникли або скоротилися ареали рідкісних видів. Тому збереження унікальних ландшафтів Полісся, виявлення місцезростань раритетних видів рослин у природній флорі Волинської області та встановлення моніторингу за ними є важливим завданням сьогодення.
Мета роботи – науково обґрунтувати необхідність створення природно-заповідної території для охорони унікальних ландшафтів Волинського Полісся. Завдання: здійснити літературний огляд за темою дослідження; встановити видовий склад судинних рослин досліджуваної території і дати їх таксономічний аналіз; виявити раритетні види судинних рослин.
Специфічність природних умов району дослідження, зумовлених діяльністю дніпровського зледеніння, сприяли формуванню унікальних лучно-болотних угруповань Західного Полісся. Огляд літературних джерел засвідчив малу вивченість природної флори Маневицького району Волинської області.
У заплаві р. Стир в околицях с. Старосілля Маневицького району Волинської області виявлено 80 видів судинних рослин, що належать до 3 відділів (Еquisetophyta, Polypodiophyta, Magnoliophyta), 35 родин і 70 родів. Аналіз родинного спектру засвідчив переважання родин (18 родин; 62,5 % від загальної кількості видів), представлених 3-10 видами, що свідчить про багатство видового складу рослин досліджуваної ділянки.
Виявлено 3 види рослин з різним природоохоронним статусом – під державною охороною перебуває пальчатокорінник травневий (Dactilorhiza majalis), під місцевою китятки мінливі (Polygala decipiens), верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia), що свідчить про необхідність їх охорони.
Обстеження лучно-болотного угруповання та виявлення раритетних видів рослин у Маневицькому районі Волинської області аргументують необхідність створення гідрологічного заказника місцевого значення "Стирський", що посприяє збільшенню відсотку заповідності області (на 0,06 %) та району (0,92 %).
Шемедюк Дарина стала переможцем І етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, який проводився в грудні 2020 року в режимі онлайн з використанням дистанційних технологій.
"Рослинні угруповання пам'ятки археології "Городище" як основа для розширення території гідрологічного заказника місцевого значення "Луга–Свинорийка" у Локачинському районі Волинської області"
(Тулайдан Богдана Віталіївна, Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації, комунальна установа «Волинська обласна Мала академія наук», комунальний заклад «Луцька гімназія №21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради Волинської області», 9-Г клас).
Розширення територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) є вимогою сьогодення та державною політикою України. Тому у процесі розбудови національної екомережі особливої актуальності набуває її розбудова на місцевому рівні. У зв'язку з проведеною широкомасштабною осушувальною меліорацією зникли або скоротилися ареали рідкісних видів. Тому збереження унікальних ландшафтів Полісся, збільшення площі водно-болотних угідь, виявлення місцезростань раритетних видів рослин у природній флорі Волинської області та встановлення моніторингу за ними є важливим завданням сьогодення.
Мета роботи – науково обґрунтувати необхідність розширення меж екокоридору для охорони водно-болотних угідь р. Луга-Свинорийка Локачинського району Волинської області. Завдання наукової роботи – здійснити літературний огляд за темою дослідження; скласти список судинних рослин археологічної пам'ятки "Городище" та заказника "Луга-Свинорийка" в околицях смт. Локачі Локачинського району Волинської області проаналізувати їх таксономічний склад; виявити раритетні види судинних рослин досліджуваної території.
Природні умови Локачинського району сприяли розвитку різноманітної флори. Літератратурний огляд засвідчив нерівномірність дослідження рослинного покриву лісостепової частини Волинської області. Таксономічний аналіз судинних рослин археологічної пам'ятки "Городище" та заказника "Луга-Свинорийка" в околицях смт. Локачі засвідчив зростання 95 видів судинних рослин з 2 відділів, 3 класів, 37 родин і 74 родів. Абсолютна більшість видів є представниками відділу Покритонасінні Magnoliophyta – 94 видів (98,95 % від їх загальної кількості). За насиченістю видами переважають родини Айстрові Asteraceae (8 видів; 8,42%) і Злакові Poaceae (7 видів; 7,37%). Серед родового спектру виділяється рід Підмаренник – Galium з 5-та представниками (5,26%), Осока – Carex з 4-ма представниками (4,21%). Виявлено 2 раритетні види рослин, що перебувають під охороною – Червоної книги України (пальчатокорінник м’ясо-червоний Dactylorhiza incarnata) та регіональною (валеріана цілолиста Valeriana simplicifolia). Ценопопуляції в задовільному стані. Потребують підтвердження місцезростання зозулинця болотного Anacamptis palustris та осоки затінкової Carex umbrosa. Пропонуємо розширити площу існуючого заказника "Луга-Свинорийка" і дати назву проектованому гідрологічному заказнику місцевого значення "Лузький".
