Порівняльна морфологія та васкулярна анатомія квітки ''Chlorophytum comosum'' (Thunb.) Jacques
_Jacques0_.jpg)
_Jacques.jpg)
_Jacques11.jpg)
_Jacques2.jpg)
_Jacques12.jpg)
Квітки Chlorophytum comosum довжиною до 15 мм, 2,2 мм в діаметрі. Приквітка 11,5 мм довжиною, при основі 2,5 мм, далі звужується до 0,5 мм. Приквіточка задня, при основі 1 мм, шириною 1,5 мм, із загостренням. Квітконіжка до 5 мм, 0,6 мм в діаметрі із ззчленуванням. Листочки оцвітини до 9 мм довжиною і шириною 2,2 мм, білі, вільні між собою, розміщені у два кола. Тичинок шість 0,6 мм в діаметрі, вільні, розміщені у двох колах. Зовнішні тичинки на 0,2 мм довші за внутрішні, 5,7 мм і 5,5 мм відповідно. Пиляки базифіксні, довжиною 2,7 мм у зовнішніх тичинок і 2,5 мм у внутрішніх.
Зав’язь трьохгранна, 1,6 мм висотою і 1,3 мм в діаметрі. Стовпчик має не центральне розміщення, 8,5 мм довжиною і 0,3 мм в діаметрі. Приймочка маленька, 0,05 мм в діаметрі, точкова.
У листочках оцвітини, і по всій висоті зав’язі, тичинкових нитках, в’язальці та стовпчику наявна велика кількість рафід. У квітконіжці, в основі квітколожа вони відсутні.
У зав’язі наявні три вертикальні структурно-функціональні зони: основа зав’язі 300 мкм, гнізда 780 мкм та дах зав’язі 200 мкм. Плацентація парієнтальна, насінних зачатків по два у гнізді, відхилені горизонтально, мікропіле направлене назовні, обтюратор плацентарний. Канали стовпчика апікальні. Насінні зачатки антропні, красинуцелярні, закладаються на центрально кутових плацентах.
У гінецеї C. comosum наявні три вертикальні зони за В. Ляйнфельнером : стерильна синасцидіатна (висотою близько 200 мкм), фертильна гемісимплікатна, висотою 480 мкм – середня частина зав’язі та асимплікатна.
Септальний нектарник у C. comosum розміщений у верхній частині симплікатної зони, через 160 мкм після початку гнізд зав’язі до її даху, у вигляді трьох вузьких порожнин, які відкриваються нектарними щілинами. Висота нектарної щілини 200 мкм. Загальна висота септального нектарника 720 мкм.
В основі квітконіжка містить три провідні пучки, вище два пучки галузяться, утворюючи п’ять провідних пучків.
Вище, в основі квітколожа формуються по три провідних пучки до трьох зовнішніх листочків оцвітини, і по три провідних пучки для трьох внутрішніх листочків оцвітини, разом формується 18 провідних пучків. Таким чином слід листочка оцвітини трьохпучковий.
Незалежно від слідів листочків оцвітини та від провідних пучків квітколожа, формуються однопучкові сліди тичинок, на одному рівні. З центру, від групи провідних пучків у зав’язі, відхиляються три дорзальних пучки плодолистика, а в центрі залишається ще три провідних пучки, які входять у зав’язь на радіусах перегородок – септальні пучки гінецея. На рівні плацент септальні пучки гінецея діляться і кожен вентральний пучок плодолистка окремо живить відповідний насінний зачаток. Вентральні пучки плодолистика не зливаються з дорзальними, вони сліпо закінчуються, а дорзальні жилки не галузяться до приймочки.