Система понять навчального предмета «Біологія»
Машевська Алла Степанівна та Іванців Оксана Ярославівна для студентів провели семінар-тренінг: Система понять навчального предмета «Біологія».
Як вчитель-практик Алла Степанівна поділилась досвідом зі студентами як правильно використовувати словесно-логічний метод в процесі розвитку біологічних понять, щоб учні могли усвідомлено і міцно засвоювати знання.
В усі часи перед практиками і вченими поставали питання: як засвоюють знання учні, що покладено в основу засвоєння знань, у який спосіб необхідно розвивати поняття? Змінюється життя, змінюються і вимоги до рівня освіти, але незмінними залишаються ті самі питання.
І сьогодні педагоги, фахівці з методики викладання займаються дослідженням якості засвоєння учнями біологічних знань при використанні учителем визначених методів, способів і результатів виховання і розвитку школярів на біологічному матеріалі відповідно до вимог, що ставить перед школою життя.
Що ж таке поняття?
«Поняття – це форма мислення, що відбиває істотні ознаки, властивості, зв'язки і відносини предметів та явищ у їхніх суперечностях і розвитку; думка чи система думок, що узагальнює та виділяє предмети певного класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками».
Знання людини складаються з понять, які установлюються наукою та словесно виражаються через терміни. «Термін – це слово чи словосполучення, що є назвою визначеного поняття певної спеціальної галузі науки, техніки, мистецтва». Термін без поняття не існує. Він одночасно виконує дві функції: слугує назвою поняття і відображає його зміст.
Поняття, так само як і їхні назви (терміни), допомагають людині в її поступальному русі до пізнання світу. Правильно сформульовані поняття надають нашому мисленню чіткості й ясності. Поняттями людина мислить.
Думка відбиває реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд стадій, етапів. Ці прості істини повинен добре засвоїти вчитель. І сьогодні, коли в практиці навчання біології наявне чимало прогалин у
формуванні понять, тому що ряд учителів недостатньо добре володіють як теорією розвитку біологічних понять взагалі, так і методикою формування окремих понять зокрема, ми дозволимо собі звернутися до теорії розвитку понять, її окремим положенням і зробимо деякі пояснення до них.
Поняття, що складають зміст шкільного курсу біології, дуже різноманітні і перебувають у постійному розвитку, тому вчителеві важливо в кожному біологічному розділі виділити основні поняття, постійно вести роботу щодо розширення знань про них, повертаючись до згадуваних понять і надалі під час вивчення нового матеріалу.
Поняття необхідно розвивати від простих до складних, від спеціальних – до загальнобіологічних, від загальнобіологічних – до світоглядних.
Дане положення дозволило авторам не тільки визначити основні поняття шкільного курсу біології та її розділів (рослини, тварини, людина, загальна біологія), але і виділити їх у взаємозалежні групи: прості і складні, спеціальні і загальнобіологічні, світоглядні.
| Групи понять | Визначення групи | Приклади |
|---|---|---|
| Прості | Первинні поняття, цю відповідають окремим елементам основ наук | Зовнішня будова листка; внутрішня будова листка; фотосинтез; випаровування; дихання і т. д. |
| Складні | Більш узагальнені поняття, що включають у себе низку простих | Листок — орган квіткової рослини |
| Спеціальні | Поняття, які розвиваються в межах одного шкільного розділу програми | Поняття про рослинний організм; поняття про тваринний організм; поняття про організм людини |
| Загальнобіологічні | Наскрізні поняття, що включають знання про біологічні закономірності будови, життєдіяльності і розвитку живої природи | Живий організм; клітина як одиниця життя; єдність будови і функцій організмів; взаємозв'язки організму і середовища; організм як саморегулююча система; обмін речовин і перетворення енергії; еволюційний розвиток світу |
Разом зі збільшенням обсягу інформації кожне поняття поступово розвивається й ускладнюється, переходячи з простого в складне. Наприклад, на першому уроці про листок учні довідаються лише про те, що він має листкову
пластинку з жилками і черешком (чи без нього), формуючи таким чином поняття про зовнішню будову листка (це первинне просте поняття). Вивчивши тему «Пагін», учні накопичують знання не тільки з морфології, але й анатомії, фізіології, екології листка, його космічної ролі, отже, як бачимо, поняття «листок» значно ускладнюється, збагачується новими ознаками, наповнюється новим змістом, розширюється за обсягом та розвивається у складне поняття «листок».
Аналогічні ускладнення відбуваються у властивих кожному розділу поняттях шкільного курсу «Біологія». Спеціальними поняттями називаються такі, які розвиваються в межах одного розділу. Серед них є поняття, що
розвиваються лише під час вивчення однієї теми, уроку. Вони називаються локальними, чи місцевими (наприклад, поняття про гермафродитизм).
Загальнобіологічними поняттями вважають поняття про біологічні закономірності, що стосуються всієї природи, всіх живих організмів, і узагальнюючі спеціальні поняття окремих біологічних курсів. Загальнобіологічні поняття формуються зі спеціальних і розвиваються у всіх розділах шкільної біології на матеріалі кожного з них.
Світоглядні поняття розвиваються на основі сформульованих загальнобіологічних і відбивають не просто систему знань, систему переконань, що виражають ставлення людини до дійсності.
Учителю важливо завжди пам'ятати, що суб'єкт, який пізнає (учень), має активність, і тому в його світогляді світ не просто відбивається таким, який він є, але і певним чином оцінюється: саме в даній оцінці виражається ставлення людини до світу. Це знання збагачує духовний світ людини; знання-оцінка, знання-ставлення сприяють виробленню її спеціальної позиції, принципів поведінки, життєвих переконань. Біологія як навчальний предмет має великі можливості для формування світогляду школярів, прищеплення їм гуманного ставлення до природи, суспільства, вироблення в них загальнолюдських духовних цінностей, естетичного смаку, правових і моральних переконань, доведення знань до рівня широких узагальнень. Уся ця робота повинна завершуватися виробленням власної позиції, свого ставлення до реального світу. Курс «Біологія людини» націлений на формування валеологічного світогляду.
У процесі навчання поняття повинні постійно розвиватися, що сприяє міцному і вільному засвоєнню системи знань. Кожен рівень розвитку понять характеризується визначеним змістом і обсягом поняття, що розвивається.
Алла Степанівна наголосили, що учні краще засвоюють поняття, якщо при переході з одного рівня на іншій в їхній пам'яті будуть відновлені попередні знання.
Розвиток понять повинен бути тісно пов'язаний з набуттям і удосконаленням практичних умінь і навичок учнів.
Розвиток біологічних понять має здійснюватися поетапно.
Можна виділити етапи в розвитку понять:
- спостереження одиничних предметів і явищ;
- збагачення спостережень;
- виявлення загальних та істотних ознак досліджуваних предметів і явищ;
- уточнення;
- визначення понять;
- вправи і практична перевірка;
- розширення і поглиблення понять.
Кожне поняття у своєму розвитку має бути засвоєно учнями настільки, щоб вони могли ними вільно оперувати.
Теорія розвитку біологічних понять і її експериментальна перевірка в практичній діяльності вчителів дозволила відкрити основну методичну закономірність усвідомленого і міцного засвоєння знань. Вона полягає у планомірному утворенні і розвитку понять в учнів, у правильній організації пізнавальної і розумової діяльності упродовж всього процесу навчання.
Методичні закономірності усвідомленого і міцного засвоєння знань, що випливають з теорії розвитку біологічних понять, складаються завдяки планомірності утворення і розвитку понять в учнів, адекватній організації пізнавальної і розумової діяльності протягом усього процесу навчання.
Алла Степанівна, спираючись на вимоги до організації пізнавальної діяльності школярів й основних положень теорії розвитку біологічних понять показала методику поетапного розвитку поняття «клітина» у шкільному курсі на прикладі розвитку загальнобіологічного поняття «клітина» на уроках біології (розділ «Рослини») у 6 класі.