Презентація ОПП в засобах інформації
Тиждень факультету біології та лісового господарства
https://vnu.edu.ua/uk/news/tizhden-fakultetu-biologii-ta-lisovogo-gospodarstva
9–13 листопада 2020 року відбувся тиждень факультету біології та лісового господарства.
Упродовж цих днів викладачі представили студентам, гостям і друзям факультету багато цікавинок:
презентація «Кафедра ботаніки і методики викладання природничих наук: історія і розвиток» ;
практичні заняття;
відеоекскурсію кафедрою фізіології людини і тварин й факультетом біології та лісового господарства;
вебінар «Визначення локалізації джерел викликаної активності кори головного мозку під час рухової активності»;
відкриті лекції: «Сучасні технології викладання біології і екології у старшій школі» (Оксана Фіщук), «Біотехнологія та генетична інженерія – сучасні тренди біологічної науки» (Марія Зінченко) та «Біотехнологія лікарських рослин» (Ірина Кузьмішина), «Деякі особливості переключення і планування завдань при прокрастинації» (Ілля Кузнецов);
документальні фільми «У свідомості рослин» /“In the mind of plants”.
Студенти біологічного факультету подарували казку дітям із вадами зору
Волонтери біологічного факультету вкотре, озброївшись чарівними посмішками і теплими обіймами, завітали у Крупівський реабілітаційний центр для дітей із вадами зору, щоб подарувати свій гарний настрій вихованцям закладу і привітати усіх зі святом Святого Миколая. Кожен із викладачів та студентів біологічного факультету мав змогу долучитися до збору подарунків, іграшок та коштів для доброї справи.
Викладачі вишу взяли участь у «Ярмарку професій»
https://eenu.edu.ua/uk/articles/vikladachi-vishu-vzyali-uchast-u-yarmarku-profesiy
29 листопада 2018 року у містечку Турійську відбувся «Ярмарок професій» за підтримки відділу освіти Турійського району. У Турійській гімназії були присутні учні 9–11 класів та вчителі. На ярмарку представили 16 закладів вищої та середньої спеціальної освіти. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки презентували трьома факультетами: географічний – декан географічного факультету доцент, к.г.н. Мельнійчук М. М.; біологічний – заступник декана з виховної роботи, к.б.н. Фіщук О.С.; психологічний – асистент кафедри загальної та соціальної психології та соціології, к.псих.н. Коструба Н. С.
Охорона вікових дубів Губинського лісництва Волинської області
https://www.facebook.com/watch/?v=252179435858310
Доценти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Коцун Лариса Олександрівна, Коцун Борис Борисович, Войтюк Василь Петрович провели дослідження лісових насаджень в кв. 38 та кв. 49 Губинського лісництва державного підприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» Волинської області.
Підготовка здобувачів вищої освіти до позашкільної роботи. Виховання екологічної свідомості юного покоління
https://www.youtube.com/watch?v=e58I99vQiJA
Останнім часом проблема взаємодії людини і природи стала вельми гострою, а вплив людського суспільства на навколишнє середовище приймає глобальні масштаби. В умовах екологічної катастрофи, що насувається, величезного значення набуває екологічне виховання як складова частина морального виховання людей будь-якого віку і професії.
Метою екологічної освіти і виховання
є формування особистості, яка має високий рівень екологічної культури, тобто володіє новою екологічною свідомістю, екологічним світоглядом, згідно з яким людина має взаємодіяти зі світом природи на основі розуміння його законів, співпрацювати з природою, а не керувати нею.
Екологічна освіта – це сукупність наступних компонентів: екологічні знання – екологічне мислення – екологічний світогляд – екологічна етика – екологічна культура.
"Цвітіння дерев восени" – не рідкісне для Волині явище
https://www.volynnews.com/news/society/u-lutsku-voseny-zatsvila-iablunia/
http://www.hroniky.com/news/view/5564-u-lutsku-voseny-zatsvila-iablunia-fotofakt
«Цвітіння дерев восени – не рідкісне для Волині явище, а за останній декілька років його можна назвати навіть типовим. Перш за все, це можна пов’язати із стресовими ситуаціями, а ці ситуації бувають різними. По-перше, великий відсоток дерев, що квітнуть, ростуть біля доріг, де дуже висока концентрація токсичних речовин. Вони й провокують незвичне явище», – розповідала у коментарі Інфомаційному агентству Волинські Новини кандидат біологічних наук Лариса Коцун.
Кінець літа, а у Луцьку цвітуть каштани
https://volynua.com/posts/kinec-lita-a-u-lucku-cvitut-kashtani-video
Листя на деревах засохло, потемніло та почало опадати, а на деяких гілках з'явилися молоді пагони і цвіт. "Це спостерігається у багатьох рослин помірних широт, зокрема каштана, сливи, вишні, яблуні. У рослин у бруньках, які заклалися уже на наступний рік, починаються процеси квітування, вони розпускаються вже цього року. Вчені пов'язують це явище зі стресовими ситуаціями, наприклад кліматичними змінами, різкими змінами температури, довгими періодами вологи чи посухи. Це для рослин не шкідливо", - доцент кафедри ботаніки Лариса Коцун.
Борщівник Сосновського представляє реальну загрозу для волинян.
Борщівник Сосновського представляє реальну загрозу для волинян. Це небезпечна рослина, яка на тілі людини може викликати страшні опіки та навіть вбити.
Проте знищення рослини технікою не дасть бажаного тривалого результату, пояснює біолог Ірина Кузьмішина.
Борщівник походить із Кавказу. У Луцькому ботанічному саду вперше його в 80-х роках висадили біологи. Але ніхто не чекав, що через 20 років рослина загрожуватиме людям.
ОСІННЯ АНОМАЛІЯ: БІЛЯ ЛУЦЬКА ЗАЦВІЛИ ВИШНІ ТА БУЗИНА.
https://www.volynnews.com/news/society/osinnia-anomaliia-bilia-lutska-zatsvily-vyshni-ta-buzyna-fotofakt/
Свого часу факт осіннього цвітіння дерев Інформаційному агентству Волинські Новини пояснила й доцент, кандидат біологічних наук кафедри ботаніки Східноєвпропейського національного університету імені Лесі Українки Лариса Коцун.
«Цвітіння дерев восени – не рідкісне для Волині явище, а за останній декілька років його можна назвати навіть типовим. Перш за все, це можна пов’язати із стресовими ситуаціями, а ці ситуації бувають різними. По-перше, великий відсоток дерев, що квітнуть, ростуть біля доріг, де дуже висока концентрація токсичних речовин. Вони й провокують незвичне явище», - коментує ситуацію науковець. Зі слів біолога, найчастіше осіннє цвітіння спостерігають у гіркокаштанів, яблунь, груш та вишень. Є й інші причини – кліматичні фактори. До прикладу, була велика посуха, а потім прийшли рясні дощі. На думку Лариси Коцун, можливою причиною є й аномально тепла осінь, що спостерігається останні роки на території не лише Волинської області, а й усієї України.
Чи безпечні на Волині кавуни і дині?
https://konkurent.ua/publication/28802/vox-dei-chi-bezpechni-na-volini-kavuni-i-dini-/
Доцент кафедри ботаніки СНУ ім. Лесі Українки Лариса Коцун переконана: краще вживати кавуни і дині, вирощені власноруч.
"На ринку зараз ми купуємо ранні сорти кавунів, їх можуть наситити всякими нітратами, щоб швидше доспіли. А коли купуємо в серпні, то знижується рівень нітратів. Адже спілих кавунів вже є вдосталь", – зазначила Лариса Коцун.
Біолог радить не купувати кавуни і дині, особливо дітям. А ще краще – вирощувати свої. Переконана, що волинська земля для цього підходить.
"Смак не відрізняється, навіть кращий, ніж куповані. Єдине, що треба садити їх із розсади, як помідори, огірки, перець. А все решта – як вирощування будь-яких предтсавників родини гарбузових. Кавуни і дині люблять місця, де багато сонця, відкритий простір, нема застою води. Якщо холодна весна, то бажано обробити їх так, як огірки, від грибкових захворювань", – пояснила Лариса Олександрывна.
На Волині восени зацвіли вишні
https://www.volyn24.com/news/88674-na-volyni-voseny-zacvily-vyshni-foto
Доцент, кандидат біологічних наук кафедри ботаніки Східноєвпропейського національного університету імені Лесі Українки Лариса Коцун стверджує, що цвітіння дерев восени – не рідкісне для Волині явище.
За останній декілька років осіннє цвітіння дерев можна назвати навіть типовим.
Найчастіше осіннє цвітіння спостерігають у гіркокаштанів, яблунь, груш та вишень.
«Перш за все, це можна пов’язати із стресовими ситуаціями, а ці ситуації бувають різними. По-перше, великий відсоток дерев, що квітнуть, ростуть біля доріг, де дуже висока концентрація токсичних речовин. Вони й провокують незвичне явище», - каже Лариса Коцун.
«Є й інші причини: кліматичні фактори. До прикладу, була велика посуха, а потім прийшли рясні дощі. Або ж коли тривалий час восени тримається тепло» - додає біолог.