Психолого-педагогічна практика

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Версія від 21:15, 21 січня 2021, створена Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Метою практики є освоєння студентами методичних основ організації навчально-виховної роботи у школі та розвиток вмінь практикантів досліджувати психолого-педагогічні особливості класного колективу й особистості учня.
Основними завданнями психолого-педагогічної практики є:

  1. Розвиток умінь студентів планувати дослідницьку роботу.
  2. Практичне ознайомлення бакалаврів із загальною організацією навчально-виховної роботи у школі.
  3. Вивчення студентами особливостей навчально-методичної роботи психолога, вчителя природничих наук, хімії, фізики, біології та класного керівника.
  4. Розвиток вмінь і навичок практикантів проводити дослідження психолого-педагогічних характеристикучнівського колективу та окремого учня.


Згідно вимог програми студенти повинні знати:

  • основні завдання та проблеми організації навчально-виховної роботи у педагогічній теорії і практиці сучасної школи;
  • особливості навчально-методичної та дослідницької діяльності психолога, вчителів і класних керівників;
  • теоретичні та методичні основи вивчення психолого-педагогічних характеристикучнівського колективу та окремого учня.

За результатами проходження практики студенти повинні вміти:

  • цілеспрямовано спостерігати за навчально-виховною діяльністю психолога, вчителів, класних керівників;
  • вміти аналізувати, узагальнювати й використовувати педагогічний досвід при організації роботи зі школярами;
  • проводити дослідження психолого-педагогічних особливостейучнівського колективу й окремих учнів та на основі зібраних матеріалів складати відповідні характеристики.

Компетентності

Загальні

  • ЗК 3. Здатність вступати в толерантну комунікацію, бути зрозумілим, спілкуватися без обмежень (учні, вчителі, батьки)
  • ЗК 4. Знання та розуміння предметної професійної діяльностіта здатність до професійного самовдосконалення та навчання протягом життя.
  • ЗК 5. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
  • ЗК 6. Здатністьадаптуватися до умов сьогодення та забезпечити безпечне освітнє середовище різного соціального-економічного контексту.
  • ЗК 7. Здатність до пошуку, обробкита критичного аналізу інформації з різних джерел.
  • ЗК 8. Здатність працювати автономно та в команді, оцінювати, забезпечувати якість виконаних робіт та приймати обґрунтовані рішення.
  • ЗК 9. Визнання морально-етичних аспектів професійної діяльності і необхідності академічноїдоброчесності.
  • ЗК 10. Здатність до використання сучасних інформаційних технологій у професійній діяльності.

Фахові

  • ФК 1. Здатність оперувати сучасною термінологією та новітніми досягненнями, науковими поняттями, законами, концепціями, вченнями і теоріями природничих наук, фізики, хімії, біології.
  • ФК 2. Здатність використовувати знання й практичні навички з природничих наук для дослідження різних рівнів організації живих організмів, природних явищ і процесів.
  • ФК 5. Здатність організовувати позаурочну та позакласну діяльність учнів з природничих дисциплін із урахуванням вимог програми ЗНЗ.
  • ФК 8. Здатність використовувати набуті методичні знання, вміння і навички для організації і проведення педагогічної діяльності.
  • ФК 9. Здатність застосовувати набуті знання з предметної галузі, сучасних освітніх методик і технологій для формування в учнів ключових і предметних компетентностей відповідно до особливостей шкільного інтегрованого курсу «Природничі науки».
  • ФК 13. Здатністьзабезпечитибезпечнепроведення навчальної та пошуковоїдіяльності з природничих наук.
  • ФК 10. Здатністьвивчати психологічні особливості засвоєння школярами навчальної інформації з метою встановлення ефективності, аналізу та корекції навчально-виховного процесу.
  • ФК 11. Здатність до здійснення комплексного планування, організації навчальних проектів в галузі природничих наук, підготовки звітної документації.

Програмні результати навчання

  • ПРН 2. Вміння реалізовувати теоретичні й методичні засади навчання природничих дисциплін для виконання освітньої програми в ЗНЗ.
  • ПРН 3. Володіння засобами рефлексії, навичкамиоцінювання непередбачуваних проблем у професійній діяльностій обдуманого вибору шляхів їх вирішення.
  • ПРН 4. Володіння уміннями організації співпраці учнів і вихованцівта ефективної роботи автономно та вкомандііз можливостями ефективного використання іноземної мови, спеціальної термінології, пошуку інформації.
  • ПРН 5. Володіння знаннями щодо закономірності розвитку особистості, вікових особливостейшколярів, особливості психології та особливих потреб учнів.
  • ПРН 6. Володіння уміннями забезпечувати охорону життя і здоров'я учнів у навчально-виховномупроцесі та позаурочній діяльності.
  • ПРН 7. Володіння вміннями застосовувати понятійний, термінологічний апарат, теоретичні та практичні досягнення природничих наук, що дозволяє інтерпретувати природні та економічні явища та процеси, порівнювати різні теорії та концепції природничих наук.
  • ПРН 8. Володіння навичками застосовувати сучасні методики і технології, в тому числі й інформаційні, дляформування в учнів ключових і предметних компетентностей тазабезпечення якості навчально-виховного процесу.
  • ПРН 9. Уміння застосовувати методи діагностування досягнень учнів, здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху.
  • ПРН 10. Володіння, з дотриманням етичних норм, уміннямиформувати комунікаційну стратегію з колегами, соціальними партнерами, учнями й вихованцями та їхніми батьками.
  • ПРН 11. Володіння навичками аналізувати програмита підручники з дисциплін природничого циклу ЗНЗ із позиції реалізації дидактичних принципів навчання, структурувати навчальний матеріал для ефективної організації навчального процесу.
  • ПРН 12. Володіння практичними методами при вивченні природничих наук, уміннями планувати навчальну діяльність, розробляти та ставити експерименти, збирати матеріал, аналізувати та перевіряти гіпотези.
  • ПРН 13. Володіння уміннями характеризувати природні системи,явища та процеси, в умовах збалансованого природокористування та охорони природи.
  • ПРН 14. Володіння уміннями та навичками до професійного самовдосконалення та навчання протягом життя.
  • ПРН 16. Володіння уміннями використовувати екологічнізнанняу здійсненніпросвітницькоїдіяльностісеред вихованців для формування в них екологічного мислення і свідомості.
  • ПРН 17. Дотриманнянорм академічної доброчесності в процесінавчання та провадження науково-педагогічної діяльності.

Етапи практики

Етапи Зміст,основні завдання, тривалість
Підготовчий Підготовка студентів до практики проходить перед безпосереднім відвідуванням школи та включає такі завдання:
  • Затвердження керівників практики від університету інавчально-виховного закладу.
  • Ознайомлення студентів з програмою практики, її метою та основними завданнями.
  • Вибір студентами бази практики.
  • Проведення настановної конференції.
  • Призначеннястаршого бакалавра з кожної підгрупи студентів на період практики.
  • Складанняплану роботи практикантівтазатвердження його
Ознайомлювальний Ознайомлювальним етап – це перший день бакалаврів у школі, що включає такі завдання:
  • Зустріч з адміністрацією навчального закладу, шкільним психологом, вчителем, класним керівником у відповідній школі.
  • Ознайомлення з планами роботи навчального закладу, психолога та класного керівника.
  • Знайомство та встановлення контакту практикантів з учнями закріпленого класу.
  • Вибір практикантом школяра для дослідження його психолого-педагогічних особливостей з подальшим написанням відповідної характеристики.
Основний Основний період починається із 2-го дня практики і закінчується на останньому тижні її тривалості.

Впродовж цього періоду проводиться така робота студентами:

  • Збір та оформлення загальної інформаціїпро навчальний заклад.
  • Підготовка практикантамианалітичної характеристики сайту школи та аналізу розкладу уроків.
  • Відвідування студентами уроків та виховних заходів. Послідуючі бесіди керівників практики зі студентами спрямовуються на виділення методичних особливостей відповідних форм роботи.
  • Спостереження за поведінкою окремих учнів та класу загалом (під час уроків, виховних заходів, на перервах тощо).
  • Збір інформації, необхідної для написання психолого-педагогічної характеристики на учнівськийколектив абона учня (згідно плану).
  • Участь в організації виховного заходу та його проведенні спільно з класним керівникомчи психологом. Проведення психолого-педагогічногоаналізу відповідного заходу.
  • Підготовка практикантом матеріалівпсихолого-педагогічних спостережень. Основнийперіод починається із 2-го дня практики і закінчується на останньому тижні її тривалості.
Підсумковий Підсумковийетап завершує роботу студентів на останньому тижні практики та передбачає:
  • Остаточне оформлення студентами документації, зокремаматеріалів практикита підготовка їх до захисту.
  • Участь практикантів упідсумковій конференції.

Види (форми) самостійних робітзміст яких має бути відображениму звіті (матеріалі практики):

  1. Оформити загальну інформацію про навчальний: «Знайомство з навчальним закладом» (Додаток Б).
  2. Підготувати аналітичну характеристику сайту школи. З цією метою знайти в Інтернеті офіційний сайт навчального закладу.
  3. Знайомлячись з ним,виписати структуру закладу, особливості, керівний склад та інше.
  4. Записати розкладуроків та дзвінків. Проаналізувати розклад уроків у визначеномукласі (Додаток В).
  5. Зібрати інформацію, необхідну для написання психолого-педагогічної характеристики учня, згідно плану (Додаток Д). З цією метою провести спостереження за поведінкою окремого учня (під час уроків, виховних заходів, на перервах тощо).
  6. Описати виконання одного із завдань шкільного психолога, класного керівника (наприклад, участь студента в організації виховного заходу тощо).
  7. Зробити самоаналіз результатів психолого-педагогічної практики

Методичні рекомендації щодо проходження практики

Організація практики

  1. Факультет на початку навчального року конкретизуєперіод проведення практики у межах визначеного семестру, та подає у навчальний відділ службову записку.
  2. Завідувач виробничої (навчальної) практики, на підставі службових записок, формує графік проведення психолого-педагогічної практики та погоджує його з кафедрою педагогічної та вікової психології факультету психології та соціології, яка враховує його при розподілі навчального навантаження.
  3. Керівник практики від факультету при розподілі студентів у навчальні заклади формує групи до 15 осіб, до яких призначаються керівники з числа викладачів факультету, на якому навчається студентта викладач з кафедри педагогічної та вікової психології.
  4. Для підготовки студентів до проходження практики керівники практики від факультету та кафедри педагогічної та вікової психології проводять настановну конференцію, на якій ознайомлюють студентів з базами практики, метою і завданням практики, планом-графіком її проходження, порядком ведення облікової та звітної документації, вимогами до поведінки студентів-практикантів. На настановну конференцію можуть бути запрошені працівники навчальних закладів –баз практики, відповідальні за її організацію на місцях.
  5. Керівник практики від факультету погоджує з керівником відповідного навчального закладу порядок проходження практики та призначення організатора практики на базі практики.
  6. Результати психолого-педагогічної практики студентів оцінює комісія, яка складається із керівників практики від факультету, а також –кафедри педагогічної та вікової психології. Склад комісії визначається у розпорядженні декана факультету, яке формується за два тижні до початку практики.
  7. З метою підведення проміжних підсумків та визначення подальшого плану роботи, рекомендовано проводити 1 раз на місяць виробничу нараду на базі практикиза участю шкільного психолога, класного керівника, студенів-практикантів та керівника практики.
  8. На період практики керівник призначає старшого групи.

Його обов’язки:

  • вести облік відвідування, забезпечувати навчально-виробничу дисципліну студентів;
  • воєчасно повідомляти студентам про доручення та вказівки керівника групи і організаторів практики на місцях;
  • інформувати керівника практики про всі випадки порушень процесу практики;
  • виконувати організаційні доручення та вказівки організаторів практики на місцях.

Обов’язки студентів-практикантів

  1. Студент-практикант зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку навчального закладу; виконувати розпорядження адміністрації школи та керівника практики.
  2. Студент-практикант зобов’язанийпрацювати за місцем практики не менше шести годин за день практики.
  3. Студент-практикант зобов’язаний виконувати всі види робіт, передбачених програмою практики.
  4. Студент-практикант повинен бути для учнів зразком організованості, дисциплінованості, охайності, ввічливості, сумлінного ставлення до своїх обов’язків.

Документація, яку зобов’язаний представити студент-практикант на кафедру

Після закінчення практики студент повинен представити на кафедру матеріали психолого-педагогічних спостережень.

І. Матеріали про проходження психолого-педагогічної практики:

У звіті студент висвітлює виконання завдань впродовж практики. Керівники практики від університету погоджують зміст з керівником практики від навчального закладу.
Структура звіту:

  1. Знайомство з навчальним закладом (Додаток Б)
  2. Аналітична характеристика сайту школи.
  3. Аналіз розкладу уроків у визначеному класі (Додаток В). Додати розклад уроків та дзвінків.
  4. Психолого-педагогічна характеристика особистості учня (Додаток Д).
  5. Досвід роботи вчителя за спеціальністю
  6. Матеріалипро виконання завдань шкільного психолога чи класного керівника. Потрібно вописовій формі вказати, які саме завдання чи доручення отримав студент, як виконував та результат.
  7. Самоаналіз результатів психолого-педагогічної практики (Додаток Є)