Відмінності між версіями «Фізіології людини і тварин»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 43: Рядок 43:


== Основні напрями наукових досліджень: ==
== Основні напрями наукових досліджень: ==
# Нейрофізіологічні механізми та вегетативне забезпечення когнітивної діяльності людини (віковий, екологічний та індивідуально-типологічний аспекти).
# Нейрофізіологічні механізми та вегетативне забезпечення когнітивної діяльності людини (віковий, екологічний та індивідуально-типологічний аспекти).
# Морфо-функціональні особливості та нейрофізіологічні механізми рухової діяльності.
# Нейрофізіологічні механізми мануальної моторики людини.
# Ультраструктура клітин нюхового епітелію та вонероназального органу.
# Морфо-функціональні зміни у ішемінізованих м’язових волокнах під час дії додаткових стресових факторів.
# Психофізіологічні функції та інтегровані показники фізичного здоров’я людини в умовах сучасних екзогенних впливів різної природи та інтенсивності.
# Наукове обґрунтування фізіолого-гігієнічних критеріїв формування здоров’я орієнтованої поведінки сучасних школярів.
# Вплив нейрофідбек-тренінгу на нейро- та психофізіологічні особливості осіб різного віку.
# Розробка імунофлуоресцентних діагностикумів для індикації та ідентифікації збудників бактеріальних інфекцій людини і тварин.


== [[Наукові стажування]] ==
== [[Наукові стажування]] ==

Версія за 10:13, 17 лютого 2020

Про кафедру

Кафедра фізіології людини і тварин була створена у 1971 році. В ході свого становлення і розвитку вона пройшла шлях від викладання анатомо-фізіолого-гігієнічних дисциплін на окремих факультетах до багатовекторної загальноуніверситетської роботи з формування сучасного фахівця біологічного профілю, який володіє необхідними знаннями про будову і функції організму людини і тварин, анатомо-фізіологічні особливості їх взаємодії з оточуючим середовищем, цілісність і системність механізмів життєдіяльності, психофізіологію людини тощо. На кафедрі активно проводиться наукова та навчальна робота за спеціальностями 014 «Середня освіта (Біологія)», 091 «Біологія» (освітні програми «Біологія», «Лабораторна діагностика», «Мікробіологія»). Основна діяльність кафедри пов’язана з медико-біологічним факультетом, факультетом фізичної культури, спорту та здоров'я, факультетом педагогічної освіти та соціальної роботи, факультетом психології та соціології, факультетом культури і мистецтв, факультетом хімії, екології та фармації, де вивчаються дисципліни, в яких представлені результати сучасних досліджень у різних галузях фізіології та анатомії людини. Кафедру очолює Моренко Алевтина Григорівна, доктор біологічних наук, професор. 1991 року закінчила біологічний факультет (спеціальність “географія і біологія”) Волинського державного університету імені Лесі Українки. На кафедрі працює 16 викладачів, 15 з яких є штатними працівниками. Серед штатних працівників кафедри – 5 докторів наук, 11 кандидатів наук, із них усі доценти. Базова освіта всіх викладачів відповідає дисциплінам, які ними читаються. Викладачі кафедри постійно працюють над підвищенням кваліфікації, проходячи стажування згідно з графіком у провідних ВНЗ України. Результатом стажувань є міжнародне співробітництво, написання монографій, підручників, посібників, методичних розробок. Кафедра постійно здійснює підготовку висококваліфікованих спеціалістів через аспірантуру.

Кафедра має налагоджені зв’язки із науковими та навчально-науковими установами України. До таких відноситься наукова співпраця із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Науково-дослідним інститутом імені О. О. Богомольця, Львівським національний університетом імені Івана Франка, Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького. Результатом співпраці є опублікування результатів досліджень, співпраця в рамках роботи спецради із захисту дисертацій щодо присудження наукових ступенів, участь у наукових конференціях на базі СНУ імені Лесі Українки. Систематично працює кафедра і над налагодженням наукових зв’язків поза межами України. На базі кафедри проводяться проекти з міжнародною участю.

Викладачі кафедри є членами Українського фізіологічного товариства, Українського товариства нейронаук, Українського біофізичного товариства, Українського товариства морфологів.

Займаються науково-педагогічні працівники освітньою діяльністю і в учнівських колективах. Налагоджена співпраця з Малою Академією Наук України у Волинській області, Волинським науковим ліцеєм-інтернатом Волинської обласної ради. Співробітники кафедри фізіології людини і тварин неодноразово були відзначені органами виконавчої та законодавчої влади Волинської області і м. Луцька, МОН України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Президента України.

Лабораторії кафедри

У структурі кафедри функціонують п’ять навчально-наукових лабораторій. Всі лабораторії оснащені сучасною комп'ютерною технікою і мікропроцесорною апаратурою, яка дозволяє на високому рівні проводити різноманітні дослідження за науковою тематикою кафедри. Навчальна та науково-дослідна робота здійснюється з використанням сучасних методик досліджень:

  • у навчально-науковій лабораторії вікової нейрофізіології:
  1. електроенцефалографія;
  2. варіабельність серцевого ритму;
  3. вивчення індивідуально-типологічних особливостей прояву властивостей вищих відділів центральної нервової системи.
  • у навчально-науково-виробничій лабораторії медико-біологічного моніторингу та громадського здоров’я:
  1. реографія;
  2. спірографія;
  3. електрографія;
  4. велоергометрія;
  5. електроміографія.
  • у навчально-науково-виробничій лабораторії медичної
  1. біології і лабораторної діагностики:
  2. методи лабораторної доклінічної діагностики;
  3. методи невідкладної медичної допомоги;
  4. етоди і техніка лікувального масажу;
  5. мікроскопія ока.
  • у навчально-науковій лабораторії мікробіології
  1. мікроскопічний метод (світлова, фазово-контрасна,імуно-флюоресцентна мікроскопія);
  2. бактеріологічний метод (з метою вивчення культуральних, біохімічних та антигенних властивостей культур мікроорганізмів);
  3. імунологічний метод (реакції аглютинації, реакції непрямої гемаглютинації, реакції преципітації);
  4. біологічний метод (з використанням курячих ембріонів).
  • у навчально-науковій лабораторії електронної мікроскопії:
  1. цитологічне дослідження біологічного та медичного матеріалу (в нормі та при патології) методом світлової та електронної мікроскопії;
  2. підготовка біологічних об’єктів для дослідження методом світлової мікроскопії (фіксація матеріалу, зневоднення, заливання у парафін нарізка на мікротомі, фарбування за різними гістологічними методами);
  3. підготовка біологічних об’єктів для дослідження методом електронної мікроскопії (фіксація, фіксація матеріалу, зневоднення, заливання у епоксидні смоли, нарізка на ультрамікротомі, контра- стування зразків та виготовлення напівтонких зрізів);
  4. аналіз гістологічних та електронно мікроскопічних зображень;
  5. проведення морфометричного аналізу гістологічних та електронномікроскопічних зображень (у програмі „Морфологія -5”, „Размер”: визначення лінійних розмірів об’єкту, об’єму, цільності об’єктів і т.д);
  6. дослідження біологічних об’єктів за допомогою флуоресцентного аналізу;
  7. проведення електрофізіологічних досліджень за методикою patch-clemp.

На базі лабораторій проводяться лабораторні заняття для студентів як біологічного факультету, так і інших факультетів, а також консультації, відпрацювання для студентів, аспірантів, що займаються науковою роботою. В лабораторіях проходить біотехнологічна практика. В лабораторіях забезпечені належні умови для надання платних послуг фізичним або юридичним особам.

Основні напрями наукових досліджень:

  1. Нейрофізіологічні механізми та вегетативне забезпечення когнітивної діяльності людини (віковий, екологічний та індивідуально-типологічний аспекти).
  2. Нейрофізіологічні механізми мануальної моторики людини.
  3. Морфо-функціональні зміни у ішемінізованих м’язових волокнах під час дії додаткових стресових факторів.
  4. Психофізіологічні функції та інтегровані показники фізичного здоров’я людини в умовах сучасних екзогенних впливів різної природи та інтенсивності.
  5. Наукове обґрунтування фізіолого-гігієнічних критеріїв формування здоров’я орієнтованої поведінки сучасних школярів.
  6. Вплив нейрофідбек-тренінгу на нейро- та психофізіологічні особливості осіб різного віку.
  7. Розробка імунофлуоресцентних діагностикумів для індикації та ідентифікації збудників бактеріальних інфекцій людини і тварин.

Наукові стажування

Викладацький склад кафедри:

На кафедрі також працюють