Наукові та методичні семінари

* "Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації"

22 жовтня 2020 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Волинського національного університету імені Лесі Українки відбувся семінар на тему «Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації» , що був проведений доценткою кафедри Іванців Оксаною Ярославівною.

В процесі проведення семінару слухачі були ознайомлені з особливостями проведення акредитацій освітньо-професійних програм. А саме були розглянуті загальні положення акредитації, її мета і завдання, тезаурус, а також принципи та процедури оцінювання та акредитації освітніх програм.
Було розглянуте саме поняття акредитація освітньої програми.
А саме, акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет:

• відповідності стандарту вищої освіти, що включає, крім вимог стандарту за відповідною спеціальністю, дотримання ліцензійних умов;
• спроможності закладу освіти виконати вимоги стандарту та забезпечити досягнення здобувачами освіти передбачених в освітній програмі результатів навчання, у тому числі завдяки функціонуванню внутрішньої системи забезпечення якості;
• досягнення заявлених у програмі результатів навчання (відповідність визначеного кредитного виміру освітніх компонент, обраних методів викладання та оцінювання тощо).

* «Стандарти Нової української школи»

«Стандарти Нової української школи»

10 квітня 2019 року в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на базі Навчально-наукової лабораторії технології викладання природничих наук спільно з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено семінар «Стандарти Нової української школи» для вчителів біології, екології та основ здоров’я закладів загальної середньої освіти.

Мета:

• Формуванню ключових навичок та компетентностей учнів на уроках біології
  
• Виявити суперечності й розбіжності між наявним і необхідними рівнями підготовки науково-педагогічних кадрів, інформаційним забезпеченням, змістом, методам і формами, що використовуються для підготовки майбутніх педагогів.

* «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника»

В рамках Фестивалю науки на медико-біологічному факультеті на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук 15 травня 2019 року відбувся науковий семінар на тему: «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника».
Коцун Лариса Олександрівна наголосила, що підвищений антропогенний пресинг на природні фітоценози призводить до збіднення видового різноманіття регіональної флори. Окрім цього, не аборигенні види рослин, які натуралізувалися в нових умовах існування, можуть виявляти інвазії та становити реальну небезпеку для функціонування рідкісних угруповань та раритетних видів рослин. За рівнем синантропізації Україна займає досить високе місце серед інших флор світу, а спонтанна фракція адвентивної флори України нараховує понад 830 видів судинних рослин. В умовах посиленого антропогенного пресингу знаходяться і заповідні території, де засилля синантропних видів призводить до різкого збіднення складу рослинних угруповань, викликаючи перебудову фітоценозів, зниження чисельності багатьох видів рослин.

Коцун Лариса Олександрівна повідомила, що у 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.

* «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»

«Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»

Доцент Голуб Валентина Олександрівна в рамках тижню біологічного факультету провела для студентів науковий семінар «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області».

Доповідач наголосила на небезпечності цього вірусу, оскільки проблема захворюваності на сказ в області залишається актуальною.
Доповідач ознайомила слухачів із ситуацією із захворюваністю у Волинській області.
Студенти активно дискутували щодо причини сказу і шляхи передавання інфекції, лікування та профілактики сказу.

* Флора загалнозоологічного заказника місцевого знчення «Гнідавське болото»

Бесарабчук І.В.Семінар: «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область)

На кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся семінар «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область).
Студенти мали можливість прослухати доповідь аспірантки кафедри ботаніки Ірини Бесарабчук «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область)
Студенти мали нагоду дізнатись, що цей заказник становить собою лучну заплаву річки Стир у межах міста Луцьк із різнотравно-злаковими луками. Під час інвентаризації знайдено чотири види рослин, що перебувають під охороною та внесені до Червоної книги України зі статусами «вразливий» (Dactylorhiza incarnata (L.) Soos.l., Epipactis palustris (L.) Crantz) та «неоцінений» (Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R.Br.), а також регіонально-рідкісний вид Ophioglossum vulgatum L. Наведені та описані їх місцезростання. Обґрунтоване важливе значення заказника в екомережі України не лише для збереження та відтворення видів тварин, але й для охорони фіторізноманіття регіону.

* Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра (результати роботи ХІ з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України)

Семінар:Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра (результати роботи ХІ з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України)

В рамках тижня біологічного факультету під час секційного засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар на тему: "Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра", на якому проінформувала студентів про роботу ХІ з’їзду Громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків», який відбувся 17-21 вересня 2018 року у Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва (м. Харків), зазначила, що ГО «УТҐА» об’єднує громадян України та інших країн, які активно працюють над вивченням потенціалу ґрунтових ресурсів України з метою його раціонального використання, підвищення продуктивності земель, прогнозу змін та охорони, розробляють та поширюють найкращі практики сталого менеджменту ґрунтів, займаються популяризацією та пропагандою наукових знань у галузі ґрунтознавства й агрохімії серед широких верств населення.

* «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я»

В рамках Фестивалю наук на біологічному факультеті 16 травня 2018 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар на тему: «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я».
Студенти та колеги мали можливість ознайомитись з фітоценозами Шацького Поозер’я.
Кузьмішина Ірина Іванівна окреслила основні напрямки досліджень науковців кафедри щодо даної території та дала визначення термінам.
На підставі аналізу власних польових обстежень та літературних джерел з’ясовано, що в межах досліджуваної території підлягають охороні 16 угруповань трьох основних типів рослинності ШП. У лісовому фітоценофонді ШП згідно із Зеленою книгою України підлягають охороні 6 асоціацій. Угруповання Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) та Querceto (roboris)–Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) на досліджуваній території представлені п'ятьма асоціаціями – Querceto (roboris)–Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–vacciniosum (myrtilli), Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–corynephoroso (canescentis)–cladinosum та Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–cladinosum. Серед лісових раритетних угруповань ШП вони трапляються найчастіше. Особливої уваги в созологічному аспекті заслуговують угруповання рівнинних ялинових лісів. На території ШП вони збереглись у вигляді острівного локалітету балтійської частини ареалу Picea abies (L.) Karst. за південною межею свого поширення. Угруповання Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetа (sylvestris) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetа (sylvestris) представлені асоціаціями Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetum (sylvestris) caricosum (nigrae) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetum (sylvestris) oxalidosum (acetosellae). Угруповання Piceetа abietis представлено однією асоціацією Pineto (sylvestris)–Piceetum (abietis) oxalidosum (acetosellae). Вони трапляються в урочищі «Ялинник» на західному березі озера Острів’янське. В раритетному болотному фітоценофонді ШП виявлено 6 асоціацій з 5 субформацій та формацій. Угруповання формації Betuletа humilis найбільш поширені в ШП, вони представлені чотирма асоціаціями – Betuletum (humilis) caricoso(lasiocarpae)–sphagnosum, Betuletum (humilis) сaricosum(nigrae). Betuletum (humilis) hypnosum, Betuletum (humilis) sphagnosum. Трапляються в урочищах «Шия» озера Луки-Перемут, «Вунич», на берегах озер Карасинець та Озерце.

* «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі»

В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті на секційному засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Машевська Алла Степанівна провела для майбутніх вчителів-біологів семінар на тему: «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі».
При аналізі життєвих процесів, що проходять в рослинах, доводиться звертатися за допомогою в галузь фізики, хімії, біохімії, кібернетики для глибшого розуміння їх природи.
Біологічні експерименти є чудовим методом залучення дітей до занять біологією, які дозволяють зміцнювати міжпредметні зв'язки, особливо з такими предметами, як математика, хімія й фізика. Вони сприяють розвитку логічного мислення, формують в учнів навички аналізу й синтезу інформації.
Усі експерименти проводяться в школі учнями під керівництвом учителя. Його роль є дуже важливою, бо саме він пропонує учням теми дослідження та забезпечує їх відповідними методичними рекомендаціями щодо підбору літератури, планування досліду й аналізу його результатів.
При проведенні біологічного експерименту, а саме при дослідженні рослин застосовують такі типи експерименту: лабораторний, вегетаційний та польовий. На уроках біології з фізіологічним змістом експеримент є методом навчання; при цьому він може бути використаний як демонстрування або бути основою лабораторної роботи учнів. У навчальному процесі експеримент може бути використаний з дослідницькою та ілюстративною метою. Під час ілюстративного підходу джерелом знань є слово – пояснення вчителя – і підручник, а експеримент тільки підтверджує висловлені припущення.
Дослідницький підхід у демонстраційному експерименті припускає постановку проблеми (формування гіпотези), пошуки шляхів її вирішення (розробка умов експерименту), демонстрування експерименту або його результатів і висновки (розкриття суті явища, що вивчається). Дослідницький підхід у лабораторному експерименті здійснюється аналогічно, проте учні самі проводять експеримент. Під час використання експерименту як методу пізнання важливо, щоб школярі засвоїли основні правила його проведення: експеримент вимагає дотримання сталості всіх умов, окрім однієї, вплив якої на організм досліджується. Варіант із незмінною умовою являє собою «контроль», а варіанти зі зміненою умовою того, що досліджується, є «дослідами». Під час демонстрування результатів експерименту необхідно показувати як «контрольні», так і «дослідні» рослини, порівнювати їх. Результати порівняння треба фіксувати у вигляді малюнків, таблиць, графіків тощо. Це дозволить закріпити дані спостережень, визначити причинно-наслідкові зв'язки.
На основі аналізу діючої навчальної програми з біології було створено систему завдань і розроблено конкретні методичні рекомендації до уроків з тем розділу «Рослини». Цих рекомендацій дотримувались учителі експериментальних класів у навчальному експерименті. Навчальний експеримент проводився за розробленими нами двома варіантами дослідницької методики, кожний з яких передбачав підвищення ефективності навчально-виховного процесу під час вивчення біології в 7-х класах. Варіанти експериментальної методики за інших однакових умов відрізнялися тим, що система диференційованих самостійних робіт для учнів першої експериментальної групи включала ще й домашні роботи.
В експерименті взяли участь учні 7-х класів загальноосвітньої школи №15 м. Луцька. У проведеному нами експерименті брали участь 56 учні. За розробленою нами методикою біологію в 7-х класах викладали двоє вчителів біології, педагогічний стаж яких становив понад 25 років. Це також зумовило надійність і об'єктивність результатів. Попередньо протягом І чверті відповідно до спеціально розробленої методики в 7-х класах велась діагностична робота на виявлення навчальних можливостей учнів. Учні за рівнями навчальних можливостей розподілялись:

Класи	Експериментальний (Кількість учнів, %)	Контрольний (Кількість учнів, %)
7-А, 7-Б	30 (9,2%)	26 (8,6%)

Для проведення експерименту нами було розроблено і запропоновано вчителям матеріали: конкретні методичні рекомендації щодо проведення кожного уроку в усіх експериментальних тем розділу «Рослини»; система завдань для диференціації самостійних робіт учнів, яка дала можливість організувати активну самостійну діяльність кожного учня; форми протоколювання й фіксації спостережень за діяльністю учнів, розвитком їх самостійності, інтересу до самостійної пізнавальної діяльності і до розділу «Рослини» в цілому; перелік конкретних вимог до знань і вмінь учнів і критерії діагностики їх навчальних можливостей.
Учням першої експериментальної групи було видано матеріали, які містили завдання, інструкції для організації й проведення диференційованих самостійних робіт. Для об'єктивної перевірки ефективності експериментальної методики ми намагалися забезпечити однаковість усіх факторів, крім досліджуваного. Тому вчителі контрольних класів були також ознайомлені із системою завдань для диференціації самостійних робіт учнів з біології, але методика організації і здійснення диференційованого підходу в навчальному процесі спеціально не оговорювалася. За першим варіантом експериментальної методики навчалось 30 семикласників, за другим – 26 семикласників.

Варіанти експериментальної методики	1-ий варіант експериментальної методики	2-ий варіант експериментальної методики
7-А, 7-Б	30 (12,7%)	26 (8,0%)

Ефективність кожного із розроблених нами варіантів експериментальної методики і контрольної методики виявлялась на основі аналізу результатів контрольних зрізів за такими показниками: рівень знань, умінь і навичок учнів (навченість); ступінь самостійності учнів у навчальному процесі, їх здатність до аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення і конкретизації; ступінь активності учнів у навчальній діяльності, ставлення до навчання, інтереси, наполегливість у досягненні поставленої мети.
Підсумки проведеної експериментальної роботи можна характеризувати з кількісного і якісного боків. Кількісні результати експерименту в 7-х класах видно із таблиці оцінок, що характеризують рівень навченості учнів до проведення експерименту й під час його проведення. Середній бал (коефіцієнт ефективності) підраховувався за формулою :

Х=(хіхni/n, де: х – середній бал класів; n – загальна кількість учнів у класах; хі – оцінки, які набирають значення 1-12; nі – частота оцінок.

Таблиця 3.

Оцінки	Експериментальний клас (І навчальний семестр / II навчальний семестр)	Контрольний клас (І навчальний семестр / II навчальний семестр)
«10-12»	10/12	7/8
«9-7»	12/15	10/11
«6-4»	6/3	8/7

З таблиці видно, що рівень оцінок учнів в експериментальних класах вищий від рівня оцінок за гой же час у контрольних класах. За час експерименту в 7-х класах середній бал в експериментальних класах збільшився на величину, яка дорівнює 3.85-3,69 = 0,16, у контрольних – на величину 3.78-3,70 = 0,08.
Таблиця 4.

Класи	Експериментальний 7-А клас (І навчальний семестр / II навчальний семестр)	Контрольний клас 7_Б (І навчальний семестр / II навчальний семестр)
Кількість учнів, n	30/30	26/26
Середній бал, N	3,69/3,74	3,70/3,72

Отже, середній бал оцінки в експериментальних класах збільшився порівняно з середнім балом оцінки в контрольних клас; на величину 0,16-0,08 =0,08. Це означає, що 15 учнів (56·0,08) експериментальних класів підвищили бал своєї оцінки на 1. Цей факт дає. змогу сказати, що диференційований підхід учнів створює умови для підвищення ефективності процесу навчання. Систематичне застосування диференційованого підходу до навчання протягом ряду років дасть значно більший результат, ніж ми його спостерігали в нашому експерименті. Такий висновок ми робимо з аналізу не лише кількісних результатів, а й якісних зрушень, які проявляються в зміні мотиваційної сфери учнів, змінах особистого характеру.
Таблиці 3 і 4 не відбивають динаміки успішності учнів у типологічних групах з врахуванням 1-го і 2-го варіантів експерименту. Разом з тим цікаво відмітити, що варіантні системи диференційованого підходу виявили порівняльний за силою вплив на учнів усіх груп. Для демонстрації цього впливу складено таблицю 5, з урахуванням двох зрізів: перший зріз проведемо на початку експерименту (кінець І чверті в 7-х класах), другий – в кінці IV чверті в 7-х класах.

* «Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району»

В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті 15 травня на кафедрі ботаніки і методики викладання відбувся науковий семінар на тему:«Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району».
Кузьмішина Ірина Іванівна представила дані щодо рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району. Синантропізація флори колишнього плодового саду та високий відсоток участі синантропних видів сприяли формуванню особливих поступальних змін на досліджуваній території. Зазвичай, природній хід сукцесій передбачає послідовну зміну їх етапів, кожен з яких характеризується серед інших видовим складом рослин та певними часовими параметрами. В той же час, проведені дослідження дозволили виявити певні відмінності, викликані включенням у закономірний процес зміни угруповань адвентивних широкоамплітудних видів рослин. В нових умовах вони набувають рис віолентності (ценотичної активності), завдяки чому часто формуються монодомінантні угруповання цих видів. В результаті проведених досліджень на території колишнього плодового саду, де в різні періоди відбувалося видалення плодових дерев, нами виявлено три стадії сукцесії: піонерна, злаково-різнотравна та різнотравна.

* “Сучасний стан та перспективи оптимізації парку-пам’ятки місцевого значення «Літинський»”

Мета:

* Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС..."

Доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар для студентів на тему: "Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС об’єкту «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження»