Наукові та методичні семінари

* "Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації"

Іванців Оксана Ярославівна 22 жовтня 2020 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Волинського національного університету імені Лесі Українки провела семінар на тему «Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації»
В процесі проведення семінару слухачі були ознайомлені з особливостями проведення акредитацій освітньо-професійних програм. А саме були розглянуті загальні положення акредитації, її мета і завдання, тезаурус, а також принципи та процедури оцінювання та акредитації освітніх програм.
Було розглянуте саме поняття акредитація освітньої програми.
А саме, акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет:

• відповідності стандарту вищої освіти, що включає, крім вимог стандарту за відповідною спеціальністю, дотримання ліцензійних умов;
• спроможності закладу освіти виконати вимоги стандарту та забезпечити досягнення здобувачами освіти передбачених в освітній програмі результатів навчання, у тому числі завдяки функціонуванню внутрішньої системи забезпечення якості;
• досягнення заявлених у програмі результатів навчання (відповідність визначеного кредитного виміру освітніх компонент, обраних методів викладання та оцінювання тощо).

* «Стандарти Нової української школи»

«Стандарти Нової української школи»

10 квітня 2019 року в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на базі Навчально-наукової лабораторії технології викладання природничих наук спільно з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено семінар «Стандарти Нової української школи» для вчителів біології, екології та основ здоров’я закладів загальної середньої освіти.

Мета:

• Формуванню ключових навичок та компетентностей учнів на уроках біології
  
• Виявити суперечності й розбіжності між наявним і необхідними рівнями підготовки науково-педагогічних кадрів, інформаційним забезпеченням, змістом, методам і формами, що використовуються для підготовки майбутніх педагогів.

* «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника»

В рамках Фестивалю науки на медико-біологічному факультеті на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук 15 травня 2019 року відбувся науковий семінар на тему: «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника».
Коцун Лариса Олександрівна наголосила, що підвищений антропогенний пресинг на природні фітоценози призводить до збіднення видового різноманіття регіональної флори. Окрім цього, не аборигенні види рослин, які натуралізувалися в нових умовах існування, можуть виявляти інвазії та становити реальну небезпеку для функціонування рідкісних угруповань та раритетних видів рослин. За рівнем синантропізації Україна займає досить високе місце серед інших флор світу, а спонтанна фракція адвентивної флори України нараховує понад 830 видів судинних рослин. В умовах посиленого антропогенного пресингу знаходяться і заповідні території, де засилля синантропних видів призводить до різкого збіднення складу рослинних угруповань, викликаючи перебудову фітоценозів, зниження чисельності багатьох видів рослин.

Коцун Лариса Олександрівна повідомила, що у 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.

* «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»

«Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»

Доцент Голуб Валентина Олександрівна в рамках тижню біологічного факультету провела для студентів науковий семінар «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області».

Доповідач наголосила на небезпечності цього вірусу, оскільки проблема захворюваності на сказ в області залишається актуальною.
Доповідач ознайомила слухачів із ситуацією із захворюваністю у Волинській області.
Студенти активно дискутували щодо причини сказу і шляхи передавання інфекції, лікування та профілактики сказу.

* Флора загалнозоологічного заказника місцевого знчення «Гнідавське болото»

Бесарабчук І.В.Семінар: «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область)

На кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся семінар «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область).
Студенти мали можливість прослухати доповідь аспірантки кафедри ботаніки Ірини Бесарабчук «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область)
Студенти мали нагоду дізнатись, що цей заказник становить собою лучну заплаву річки Стир у межах міста Луцьк із різнотравно-злаковими луками. Під час інвентаризації знайдено чотири види рослин, що перебувають під охороною та внесені до Червоної книги України зі статусами «вразливий» (Dactylorhiza incarnata (L.) Soos.l., Epipactis palustris (L.) Crantz) та «неоцінений» (Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R.Br.), а також регіонально-рідкісний вид Ophioglossum vulgatum L. Наведені та описані їх місцезростання. Обґрунтоване важливе значення заказника в екомережі України не лише для збереження та відтворення видів тварин, але й для охорони фіторізноманіття регіону.

* Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра (результати роботи ХІ з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України)

Семінар:Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра (результати роботи ХІ з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України)

В рамках тижня біологічного факультету під час секційного засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар на тему: "Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра", на якому проінформувала студентів про роботу ХІ з’їзду Громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків», який відбувся 17-21 вересня 2018 року у Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва (м. Харків), зазначила, що ГО «УТҐА» об’єднує громадян України та інших країн, які активно працюють над вивченням потенціалу ґрунтових ресурсів України з метою його раціонального використання, підвищення продуктивності земель, прогнозу змін та охорони, розробляють та поширюють найкращі практики сталого менеджменту ґрунтів, займаються популяризацією та пропагандою наукових знань у галузі ґрунтознавства й агрохімії серед широких верств населення.

* «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я»

В рамках Фестивалю наук на біологічному факультеті 16 травня 2018 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар на тему: «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я».
Студенти та колеги мали можливість ознайомитись з фітоценозами Шацького Поозер’я.
Кузьмішина Ірина Іванівна окреслила основні напрямки досліджень науковців кафедри щодо даної території та дала визначення термінам.
На підставі аналізу власних польових обстежень та літературних джерел з’ясовано, що в межах досліджуваної території підлягають охороні 16 угруповань трьох основних типів рослинності ШП. У лісовому фітоценофонді ШП згідно із Зеленою книгою України підлягають охороні 6 асоціацій. Угруповання Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) та Querceto (roboris)–Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) на досліджуваній території представлені п'ятьма асоціаціями – Querceto (roboris)–Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–vacciniosum (myrtilli), Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–corynephoroso (canescentis)–cladinosum та Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–cladinosum. Серед лісових раритетних угруповань ШП вони трапляються найчастіше. Особливої уваги в созологічному аспекті заслуговують угруповання рівнинних ялинових лісів. На території ШП вони збереглись у вигляді острівного локалітету балтійської частини ареалу Picea abies (L.) Karst. за південною межею свого поширення. Угруповання Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetа (sylvestris) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetа (sylvestris) представлені асоціаціями Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetum (sylvestris) caricosum (nigrae) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetum (sylvestris) oxalidosum (acetosellae). Угруповання Piceetа abietis представлено однією асоціацією Pineto (sylvestris)–Piceetum (abietis) oxalidosum (acetosellae). Вони трапляються в урочищі «Ялинник» на західному березі озера Острів’янське. В раритетному болотному фітоценофонді ШП виявлено 6 асоціацій з 5 субформацій та формацій. Угруповання формації Betuletа humilis найбільш поширені в ШП, вони представлені чотирма асоціаціями – Betuletum (humilis) caricoso(lasiocarpae)–sphagnosum, Betuletum (humilis) сaricosum(nigrae). Betuletum (humilis) hypnosum, Betuletum (humilis) sphagnosum. Трапляються в урочищах «Шия» озера Луки-Перемут, «Вунич», на берегах озер Карасинець та Озерце.

* «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі»

В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті на секційному засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Машевська Алла Степанівна провела для майбутніх вчителів-біологів семінар на тему: «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі».
Студенти мали можливість прийняти участь у постановці експериментів, запропонувати свої варіанти. Оскільки при аналізі життєвих процесів, що проходять в рослинах, доводиться звертатися за допомогою в галузь фізики, хімії, біохімії, кібернетики для глибшого розуміння їх природи біологи мали нагоду пригадати свої знання з цих предметів.
Біологічні експерименти є чудовим методом залучення дітей до занять біологією, які дозволяють зміцнювати міжпредметні зв'язки, особливо з такими предметами, як математика, хімія й фізика. Вони сприяють розвитку логічного мислення, формують в учнів навички аналізу й синтезу інформації.
Усі експерименти проводяться в школі учнями під керівництвом учителя. Його роль є дуже важливою, бо саме він пропонує учням теми дослідження та забезпечує їх відповідними методичними рекомендаціями щодо підбору літератури, планування досліду й аналізу його результатів. Тож студенти мали можливість побувати в ролі вчителів та учнів.

* «Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району»

В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті 15 травня на кафедрі ботаніки і методики викладання відбувся науковий семінар на тему:«Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району».
Кузьмішина Ірина Іванівна представила дані щодо рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району. Синантропізація флори колишнього плодового саду та високий відсоток участі синантропних видів сприяли формуванню особливих поступальних змін на досліджуваній території. Зазвичай, природній хід сукцесій передбачає послідовну зміну їх етапів, кожен з яких характеризується серед інших видовим складом рослин та певними часовими параметрами. В той же час, проведені дослідження дозволили виявити певні відмінності, викликані включенням у закономірний процес зміни угруповань адвентивних широкоамплітудних видів рослин. В нових умовах вони набувають рис віолентності (ценотичної активності), завдяки чому часто формуються монодомінантні угруповання цих видів. В результаті проведених досліджень на території колишнього плодового саду, де в різні періоди відбувалося видалення плодових дерев, нами виявлено три стадії сукцесії: піонерна, злаково-різнотравна та різнотравна.

* “Сучасний стан та перспективи оптимізації парку-пам’ятки місцевого значення «Літинський»”

В рамках Фестивалю наук на біологічному факультеті під час секційних занять на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Коцун Лариса Олександрівна для студентів-біологів провела науковий семінар на тему: “Сучасний стан та перспективи оптимізації парку-пам’ятки місцевого значення «Літинський»”.
Студенти почули цікаву розповідь про історію створення парку-пам’ятки його ландшафтні композиції.
Доповідач поділилась із слухачами цікавими пригодами під час власних польових досліджень. Лариса Олександрівна розповіла місцеві легенди пов'язані з цим парком.

* Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС..."

Доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар для студентів на тему: "Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС об’єкту «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження»