Відмінності між версіями «Наукові та методичні семінари»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 1: Рядок 1:


== [[Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів]] ==
== * [[Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів]] ==
[[Файл:Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів 1.jpg|Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів|left|міні]]


== * [[Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача]] ==
== * [[Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача]] ==

Версія за 13:19, 3 січня 2021

* Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів

Акредитація освітніх програм. Сучасний стан, перспективи та досвід країн партнерів

* Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача

Ефективний зворотній зв'язок 1.jpg


Фіщук Оксана Сергіївна 6 жовтня 2020 року провела для студентів факультету біології та лісового господарства БЗЛ-33О методичний семінар на тему:«Ефективний зворотній зв'язок у роботі викладача»

Один із критеріїв ефективності педагогічного процесу – це формування стійкого пізнавального інтересу у студентів, що є однією з центральних проблем сучасної вищої школи. Соціальну значимість процесу формування пізнавального інтересу підвищує введення нових освітніх стандартів. Актуальність цієї проблеми визначається оновленням змісту навчання, і навчальної діяльності, а також необхідністю формування у студентів навичок самостійного набуття знань.

* Система понять навчального предмета «Біологія»

Cемінар-тренінг: Система понять навчального предмета «Біологія»

Машевська Алла Степанівна та Іванців Оксана Ярославівна для студентів провели семінар-тренінг: Система понять навчального предмета «Біологія».

Як вчитель-практик Алла Степанівна поділилась досвідом зі студентами як правильно використовувати словесно-логічний метод в процесі розвитку біологічних понять, щоб учні могли усвідомлено і міцно засвоювати знання.

Оксана Ярославівна наголосила, що теорія розвитку біологічних понять і її експериментальна перевірка в практичній діяльності вчителів дозволила відкрити основну методичну закономірність усвідомленого і міцного засвоєння знань. Вона полягає у планомірному утворенні і розвитку понять в учнів, у правильній організації пізнавальної і розумової діяльності упродовж всього процесу навчання.

Методичні закономірності усвідомленого і міцного засвоєння знань, що випливають з теорії розвитку біологічних понять, складаються завдяки планомірності утворення і розвитку понять в учнів, адекватній організації пізнавальної і розумової діяльності протягом усього процесу навчання.

Алла Степанівна, спираючись на вимоги до організації пізнавальної діяльності школярів й основних положень теорії розвитку біологічних понять показала методику поетапного розвитку поняття «клітина» у шкільному курсі на прикладі розвитку загальнобіологічного поняття «клітина» на уроках біології (розділ «Рослини») у 6 класі.

* "Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації"


Методичний семінар "Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації"

Іванців Оксана Ярославівна 22 жовтня 2020 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Волинського національного університету імені Лесі Українки провела семінар на тему «Особливості акредитації освітньо-професійних програм. Процедура акредитації»
В процесі проведення семінару слухачі були ознайомлені з особливостями проведення акредитацій освітньо-професійних програм. А саме були розглянуті загальні положення акредитації, її мета і завдання, тезаурус, а також принципи та процедури оцінювання та акредитації освітніх програм.
Було розглянуте саме поняття акредитація освітньої програми.
А саме, акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет:

  • відповідності стандарту вищої освіти, що включає, крім вимог стандарту за відповідною спеціальністю, дотримання ліцензійних умов;
  • спроможності закладу освіти виконати вимоги стандарту та забезпечити досягнення здобувачами освіти передбачених в освітній програмі результатів навчання, у тому числі завдяки функціонуванню внутрішньої системи забезпечення якості;
  • досягнення заявлених у програмі результатів навчання (відповідність визначеного кредитного виміру освітніх компонент, обраних методів викладання та оцінювання тощо).

* «Стандарти Нової української школи»


«Стандарти Нової української школи»

10 квітня 2019 року в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на базі Навчально-наукової лабораторії технології викладання природничих наук спільно з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено семінар «Стандарти Нової української школи» для вчителів біології, екології та основ здоров’я закладів загальної середньої освіти.

http://vippo.org.ua/view_news.php?id=2640

Мета:

  • Формуванню ключових навичок та компетентностей учнів на уроках біології
  • Виявити суперечності й розбіжності між наявним і необхідними рівнями підготовки науково-педагогічних кадрів, інформаційним забезпеченням, змістом, методам і формами, що використовуються для підготовки майбутніх педагогів.

* «Формування природничих компетентностей у старшій школі» Волинської області»


В рамках Фестивалю науки 15 травня 2019 року на медико-біологічному факультеті на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Коцун Лариса Олександрівна провела науковий семінар на тему: «Формування природничих компетентностей у старшій школі» Волинської області»

* «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника»


Quercus rubra

В рамках Фестивалю науки на медико-біологічному факультеті на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук 15 травня 2019 року відбувся науковий семінар на тему: «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника».
Коцун Лариса Олександрівна наголосила, що підвищений антропогенний пресинг на природні фітоценози призводить до збіднення видового різноманіття регіональної флори. Окрім цього, не аборигенні види рослин, які натуралізувалися в нових умовах існування, можуть виявляти інвазії та становити реальну небезпеку для функціонування рідкісних угруповань та раритетних видів рослин. За рівнем синантропізації Україна займає досить високе місце серед інших флор світу, а спонтанна фракція адвентивної флори України нараховує понад 830 видів судинних рослин. В умовах посиленого антропогенного пресингу знаходяться і заповідні території, де засилля синантропних видів призводить до різкого збіднення складу рослинних угруповань, викликаючи перебудову фітоценозів, зниження чисельності багатьох видів рослин.

Коцун Лариса Олександрівна повідомила, що у 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.

* «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»

«Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»

Доцент Голуб Валентина Олександрівна в рамках тижню біологічного факультету провела для студентів науковий семінар «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області».

Доповідач наголосила на небезпечності цього вірусу, оскільки проблема захворюваності на сказ в області залишається актуальною.
Доповідач ознайомила слухачів із ситуацією із захворюваністю у Волинській області.
Студенти активно дискутували щодо причини сказу і шляхи передавання інфекції, лікування та профілактики сказу.

* «Актуальні проблеми природно-заповідного фонду Волинської області»


«Актуальні проблеми природно-заповідного фонду Волинської област»

В рамках тижня факультету на секційному засіданні кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук для студентів Кузьмішина Ірина Іванівна провела науковий семінар: «Актуальні проблеми природно-заповідного фонду Волинської області».

* Флора загалнозоологічного заказника місцевого знчення «Гнідавське болото»


Бесарабчук І.В.Семінар: «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область)


На кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся семінар «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область).
Студенти мали можливість прослухати доповідь аспірантки кафедри ботаніки Ірини Бесарабчук «Флора судинних рослин загальнозоологічного заказника місцевого значення «Гнідавське болото» (м. Луцьк, Волинська область)
Студенти мали нагоду дізнатись, що цей заказник становить собою лучну заплаву річки Стир у межах міста Луцьк із різнотравно-злаковими луками. Під час інвентаризації знайдено чотири види рослин, що перебувають під охороною та внесені до Червоної книги України зі статусами «вразливий» (Dactylorhiza incarnata (L.) Soos.l., Epipactis palustris (L.) Crantz) та «неоцінений» (Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R.Br.), а також регіонально-рідкісний вид Ophioglossum vulgatum L. Наведені та описані їх місцезростання. Обґрунтоване важливе значення заказника в екомережі України не лише для збереження та відтворення видів тварин, але й для охорони фіторізноманіття регіону.

* Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра (результати роботи ХІ з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України)

Семінар:Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра (результати роботи ХІ з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України)


В рамках тижня біологічного факультету під час секційного засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар на тему: "Ґрунтові ресурси: вчора, сьогодні, завтра", на якому проінформувала студентів про роботу ХІ з’їзду Громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків», який відбувся 17-21 вересня 2018 року у Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва (м. Харків), зазначила, що ГО «УТҐА» об’єднує громадян України та інших країн, які активно працюють над вивченням потенціалу ґрунтових ресурсів України з метою його раціонального використання, підвищення продуктивності земель, прогнозу змін та охорони, розробляють та поширюють найкращі практики сталого менеджменту ґрунтів, займаються популяризацією та пропагандою наукових знань у галузі ґрунтознавства й агрохімії серед широких верств населення.

* «Раритетні види судинних рослин Ківерцівського НПП»


В рамках Фестивалю наук біологічного факультету 16 травня 2018 року Голуб Валентина Олександрівна представила для студентів наукову доповідь: «Раритетні види судинних рослин Ківерцівського НПП».

* «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я»


Кузьмішина І.І. «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я»

В рамках Фестивалю наук на біологічному факультеті 16 травня 2018 року на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар на тему: «Раритетні лісові фітоценози Шацького Поозер’я».
Студенти та колеги мали можливість ознайомитись з фітоценозами Шацького Поозер’я.
Кузьмішина Ірина Іванівна окреслила основні напрямки досліджень науковців кафедри щодо даної території та дала визначення термінам.
На підставі аналізу власних польових обстежень та літературних джерел з’ясовано, що в межах досліджуваної території підлягають охороні 16 угруповань трьох основних типів рослинності ШП. У лісовому фітоценофонді ШП згідно із Зеленою книгою України підлягають охороні 6 асоціацій. Угруповання Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) та Querceto (roboris)–Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis) на досліджуваній території представлені п'ятьма асоціаціями – Querceto (roboris)–Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–vacciniosum (myrtilli), Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–corynephoroso (canescentis)–cladinosum та Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)–cladinosum. Серед лісових раритетних угруповань ШП вони трапляються найчастіше. Особливої уваги в созологічному аспекті заслуговують угруповання рівнинних ялинових лісів. На території ШП вони збереглись у вигляді острівного локалітету балтійської частини ареалу Picea abies (L.) Karst. за південною межею свого поширення. Угруповання Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetа (sylvestris) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetа (sylvestris) представлені асоціаціями Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetum (sylvestris) caricosum (nigrae) та Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetum (sylvestris) oxalidosum (acetosellae). Угруповання Piceetа abietis представлено однією асоціацією Pineto (sylvestris)–Piceetum (abietis) oxalidosum (acetosellae). Вони трапляються в урочищі «Ялинник» на західному березі озера Острів’янське. В раритетному болотному фітоценофонді ШП виявлено 6 асоціацій з 5 субформацій та формацій. Угруповання формації Betuletа humilis найбільш поширені в ШП, вони представлені чотирма асоціаціями – Betuletum (humilis) caricoso(lasiocarpae)–sphagnosum, Betuletum (humilis) сaricosum(nigrae). Betuletum (humilis) hypnosum, Betuletum (humilis) sphagnosum. Трапляються в урочищах «Шия» озера Луки-Перемут, «Вунич», на берегах озер Карасинець та Озерце.

* «Структура і функціонування порівняльно-морфологічної теорії»


В рамках Фестивалю наук біологічного факультету 16 травня 2018 року Волгін Сергій Олександрович представив для студентів наукову доповідь: «Структура і функціонування порівняльно-морфологічної теорії».

* «Сучасний стан парку-пам’ятки» загальнодержавного значення «Байрак» Волинської області»


Байрак1.jpg

В рамках Фестивалю наук біологічного факультету 16 травня 2018 року Коцун Лариса Олександрівна представила для студентів наукову доповідь: «Сучасний стан парку-пам’ятки» загальнодержавного значення «Байрак» Волинської області».
Дендропарк “Байрак” знаходиться у смт Рокині Луцького району на березі мальовничого ставка поруч із центральною садибою Волинського науково-виробничого об’єднання “Еліта”, в минулому – державної сільськогосподарської дослідної станції. В 1974 р. за ініціативою тодішнього директора станції П.С.Теслюка розпочалась робота по створенню дендрологічного парку згідно розробленого Волинським філіалом Гіпрограду проекту (автор – Тупіца В.А.). У 1979 р. на території дендропарку відкрито музей історії сільського господарства Волині, якому згодом присвоєно статус народного. У 1989 р. він відсвяткував своє друге народження як Міжгосподарський народний музей історії сільського господарства Волині. На території дендропарку розпочались роботи по створенню комплексу етнографічної експозиції. Нині окультурений ландшафт дендропарку гармонійно поєднується з різноманітними архітектурними пам’ятками, зібраними сюди з усієї Волині.

* «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі»


В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті на секційному засідання на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Машевська Алла Степанівна провела для майбутніх вчителів-біологів семінар на тему: «Фітофізіологічний експеримент при вивченні біології в школі».
Студенти мали можливість прийняти участь у постановці експериментів, запропонувати свої варіанти. Оскільки при аналізі життєвих процесів, що проходять в рослинах, доводиться звертатися за допомогою в галузь фізики, хімії, біохімії, кібернетики для глибшого розуміння їх природи біологи мали нагоду пригадати свої знання з цих предметів.
Біологічні експерименти є чудовим методом залучення дітей до занять біологією, які дозволяють зміцнювати міжпредметні зв'язки, особливо з такими предметами, як математика, хімія й фізика. Вони сприяють розвитку логічного мислення, формують в учнів навички аналізу й синтезу інформації.
Усі експерименти проводяться в школі учнями під керівництвом учителя. Його роль є дуже важливою, бо саме він пропонує учням теми дослідження та забезпечує їх відповідними методичними рекомендаціями щодо підбору літератури, планування досліду й аналізу його результатів. Тож студенти мали можливість побувати в ролі вчителів та учнів.

* «Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району»



В рамках Фестивалю науки на біологічному факультеті 15 травня на кафедрі ботаніки і методики викладання відбувся науковий семінар на тему:«Оцінка рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району».
Кузьмішина Ірина Іванівна представила дані щодо рудеральних комплексів колишнього саду польсько-радянської дружби смт. Княгининок Луцького району. Синантропізація флори колишнього плодового саду та високий відсоток участі синантропних видів сприяли формуванню особливих поступальних змін на досліджуваній території. Зазвичай, природній хід сукцесій передбачає послідовну зміну їх етапів, кожен з яких характеризується серед інших видовим складом рослин та певними часовими параметрами. В той же час, проведені дослідження дозволили виявити певні відмінності, викликані включенням у закономірний процес зміни угруповань адвентивних широкоамплітудних видів рослин. В нових умовах вони набувають рис віолентності (ценотичної активності), завдяки чому часто формуються монодомінантні угруповання цих видів. В результаті проведених досліджень на території колишнього плодового саду, де в різні періоди відбувалося видалення плодових дерев, нами виявлено три стадії сукцесії: піонерна, злаково-різнотравна та різнотравна.

* “Сучасний стан та перспективи оптимізації парку-пам’ятки місцевого значення «Літинський»”


Літинський1.jpg

В рамках Фестивалю наук на біологічному факультеті під час секційних занять на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук Коцун Лариса Олександрівна для студентів-біологів провела науковий семінар на тему: “Сучасний стан та перспективи оптимізації парку-пам’ятки місцевого значення «Літинський»”.
Студенти почули цікаву розповідь про історію створення парку-пам’ятки його ландшафтні композиції.
Доповідач поділилась із слухачами цікавими пригодами під час власних польових досліджень. Лариса Олександрівна розповіла місцеві легенди пов'язані з цим парком.

* Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС..."


Пар.слух.1.jpg

Доцент Голуб Валентина Олександрівна провела семінар для студентів на тему: "Про участь у парламентських слуханнях «Про зняття з експлуатації Чорнобильської АС об’єкту «Укриття» та перспективи розвитку зони відчуження»